Луї Годфруа д'Естрад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луї Годфруа д'Естрад
фр. Godefroi d'Estrades
Godefroy d'Estrades.gif
Народився 1607[1][2][…]
Ажен, Agenaisd, Франція
Помер 26 лютого 1686(1686-02-26)[1][3][4]
Париж, Королівство Франція
Громадянство
(підданство)
Royal Standard of the King of France.svg Франція
Діяльність дипломат, політик, солдат
Знання мов французька[1]
Посада ambassador of France to the Netherlandsd
Військове звання маршал Франції
Батько François d'Estradesd
Діти Jean-François d’Estradesd і Q64759709?
Нагороди

Луї Годфруа д'Естрад (фр. Godefroi d'Estrades; 1607 — 26 лютого 1686) — військовий та державний діяч, дипломат, письменник Французького королівства, маршал, граф.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі шляхетського роду д'Естрад. Син Франсуа д'Естрад, табірного маршала, та Сюзанни де Секонда. Народився 1607 року в Ажені. Опинився в королівському почті, отримав орден Святого Михайла. У 19 років вступив на службу до штатгальтера Республіки Сполучених провінцій Моріца Оранського.

У 1630-х роках брав участь у битвах Тридцятирічної війни під орудою Людовика де Ногаре де Ла Валетта. Отримав звання табірного маршала. 1637 року оженився з представницею роду дю Пін. 1646 року було призначено послом у Республіці Сполучених провінцій. 1648 року брав участь у поході до Італії.

Під час Фронди у 1649—1651 роках перебував на боці королівського двору та кардинала Мазаріні. 1650 року стає губернатором Дюнкерку. 1651 року брав участь у військовій кампанії в Каталонії.

1653 року призначено на посаду генерал-губернатора і мера Бордо. У 1655 року брав участь у поході до Каталонії. 1658 року брав участь у битві при Дюнах. 1662 року від імені короля Людовика XIV домовлявся з англійським королем Карлом II Стюартом про купівлю Дюнкерку. 1667 року від імені французького короля підписав Бредську угоду з Голландією, Англією, Данією.

Брав участь у Голландській війні в 1672—1678 роках. 1673 року відзначився при облозі Маастрихта, губернатором якого він став. 1675 року захопив Льєж, за що отримав звання маршала. 1678 року представляв Францією під час підписання Німвегенського договору.

Творчість[ред. | ред. код]

Є автором праці «Листи, спогади та переговори на посаді посла в Голландії з 1663 по 1668 рік» з 9 томів (надруковано 1709 року). Він також написав детальний нарис про великого пенсіонарія Йогана де Вітта.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Марія де Лальє дю Пін.

Діти:

  • Людовик, губернатор Дюнкерка
  • Жан-Франсуа, ігуменом Мойссака і Сен-Мелена де Ренна, потім послом у Венеції та П'ємонті

Джерела[ред. | ред. код]

  • Salomon, Felix; (1890) Frankreichs Beziehungen zu dem Schottischen Aufstand (1637—1640), Speyer und Peters, 60 p.
  • Philippe Lauzun, Le maréchal d'Estrades, p. 289—305, Revue de l'Agenais, 1896, tome 23
  • а б в Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • Swartz A. Open Library — 2007.
  • а б SNAC — 2010.
  • Encyclopædia Britannica