Луї Леопольд Бойль
| Луї Леопольд Бойль | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Louis Léopold Boilly | ||||
 | ||||
| Автопортрет (1805) | ||||
| При народженні | фр. Louis-Léopold Boilly | |||
| Народження |
5 липня 1761 Ла-Басе, Франція | |||
| Смерть | 4 січня 1845 (83 роки) | |||
| Париж, Франція | ||||
| Поховання | ||||
| Національність | французець | |||
| Країна |
 Франція | |||
| Жанр | жанрове малярство | |||
| Діяльність | художник, літограф | |||
| Напрямок | живопис і образотворче мистецтво[1] | |||
| Роки творчості | 1776[2] — 1844[2]–1844[2] | |||
| Вчитель | Charles-Alexandre-Joseph Caulletd і Dominique Doncred | |||
| Відомі учні | Жульєн Леопольд Буаї | |||
| Член | Інститут Франції | |||
| Діти | Edouard Boillyd, Жульєн Леопольд Буаї і Alphonse Boillyd | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
 Луї Леопольд Бойль у Вікісховищі | ||||
Луї Леопольд Бойль також відомий як Буаї[3] (фр. Louis-Léopold Boilly; 5 липня 1761 — 4 січня 1845) — французький живописець і гравер.
Біографія[ред. | ред. код]
Луї Леопольд Бойль народився 5 липня 1761 в Ла-Басе, син місцевого скульптора по дереву. Був самоучкою, писав картини з 12 років. Бойль цінували за його здібності в портретному жанрі. Навчався технічному прийому тромплей у Домініка Донкре, перш ніж переїхати в Париж близько 1787 року. Він створив кілька творів в побутовому жанрі, які демонструють спосіб життя середнього класу у Франції в кінці XVIII — початку XIX століття. Був нагороджений медаллю Паризького Салону в 1804 році. У 1833 році став кавалером Ордена Почесного легіону.
Наприкінці XIX — початку XX століття на сторінках Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона давалася наступна оцінка його творчості: «Милі за змістом, прекрасно передають звичаї і життя його часу, що відрізняються смаком і тонкістю виконання, його жанрові картини донині дуже цінуються любителями живопису».[4]
Сім'я[ред. | ред. код]
- Буальї Жюльєн Леопольд (1796 - 1874) — французький живописць і літограф.
- Альфонс (1801 - 1867) займався виготовленням гравюр.[4].
Нагороди[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
-
«Делікатна справа» 1787)
-
«Тріумф Марата» (1794)
-
«Гра в шашки» (бл. 1803)
-
«Приїзд поштової карети» (1803)
-
«Робеспьєр»
-
«Молода арфистка» (1806-1808)
-
«В гальоркі» (1830)
-
«Гудон»
-
«За грою в шашки»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ Буайи — современное произношение фамилии Boilly. В русскоязычных источниках закрепилась транскрипция, соответствующая французскому произношению XVIII века — Буальи.
- ↑ а б Буайли, Луи-Леопольд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література[ред. | ред. код]
- Henry Harrisse, L.-L. Boilly, peintre, dessinateur, et lithographe ; sa vie et son œuvre, 1761-1845. Étude suivie d'une description de treize cent soixante tableaux, portraits, dessins et lithographies de cet artiste, Société de propagation des livres d'art, Paris, 1898
- Paul Marmottan, Le Peintre Louis Boilly (1761-1845), H. Gateau, Paris, 1913.
- André Mabille de Poncheville, Boilly, Plon, Paris, 1931.
- Suzanne L. Siegfried, The Art of Louis-Leopold Boilly : Modern Life in Napoleonic France, Yale University Press, New Haven, 1995.
- Dictionnaire Bénézit, Dictionnaire critique et documentaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs de tous les temps et de tous les pays, vol. 2, éditions Gründ, janvier 1999, 13440 p. ISBN 2700030125, p. 471-473.
- Étienne Bréton, Pascal Zuber, Boilly, le peintre de la société parisienne de Louis XVI à Louis-Philippe, éditions Arthena, 2019. 2 volumes, 1008 pages. ISBN 9782903239640
Посилання[ред. | ред. код]
- Louis-Léopold Boilly dans Artcyclopedia [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Catalogue Raisonné de Louis-Léopold Boilly [Архівовано 21 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Boilly rétrospective, dossier de presse. Palais des beaux-arts de Lille (2011-2012) [Архівовано 12 січня 2012 у Wayback Machine.]
