Луї Піло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Луї Піло
Louis Pilot.png
Особові дані
Повне ім'я фр. Louis Pilot
Народження 11 листопада 1940(1940-11-11)
  Еш-сюр-Альзетт, Люксембург
Смерть 16 квітня 2016(2016-04-16) (75 років)
  Senningen[d], Нідеранвен, Люксембург[1]
Громадянство Flag of Luxembourg.svg Люксембург
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1957—1960
1960—1972
1972—1975
1975—1978
Люксембург «Фола»
Бельгія «Стандард»
Бельгія «Антверпен»
Бельгія «Расінг Жет»

264 (36)
125 (8)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1959—1977 Люксембург Люксембург 49 (7)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1978—1984
1984—1985
1985—1988
1990
Люксембург Люксембург
Бельгія «Стандард»
Люксембург «Етцелла»
Люксембург «Етцелла»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Луї Піло (фр. Louis Pilot, 11 листопада 1940, Еш-сюр-Альзетт, Люксембург — 16 квітня 2016) — колишній люксембурзький футбольний півзахисник, а згодом — тренер.

Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший люксембурзький футболіст 50-річчя (1954—2003). Чотири рази визнавався найкращим люксембурзьким футболістом року (у 1966, 1970, 1971 та 1972 роках). Чотириразовий чемпіон Бельгії у складі команди «Стандард» (Льєж).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав у клубі «Фола» з рідного Еш-сюр-Альзетт, кольори якого захищав протягом 1957—1960 років.

Молодий люксембурзький футболіст привернув увагу тренерів одного з лідерів бельгійського футболу — льєзького «Стандарда» та 1960 року приєднався до складу цього клубу. Почав потрапляти до його головної команди в сезоні 1960-61, а вже з наступного сезону став стабільно виходити на поле в основному складі команди. Провів у команді з Льєжа 12 сезонів, протягом яких був ключовою фігурою півзахисту команди та допоміг їй здобути чотири титули чемпіонів Бельгії (в 1963, 1969, 1970 та 1971), а також двічі стати володарем національного Кубка (1966 та 1967).

1972 року перейшов до іншого бельгійського клубу, «Антверпена», у складі якого в сезонах 1973-74 та 1974-75 здобував срібні медалі чемпіонату Бельгії. Останнім клубом активної кар'єри гравця став «Расінг Жет», команда, що змагалася у третьому дивізіоні бельгійської першості, і кольори якої Піло захищав з 1975 по 1978 рік.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

З 1959 року почав запрошуватися до збірної Люксембургу. У складі національної команди виступав до 1977 року. За цей час відіграв за команду в 49 матчах, відзначився 7 забитими голами[2].

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

Після завершення активної ігрової кар'єри у 1978 році відразу ж отримав пропозицію очолити національну збірну Люксембургу. Керував цією командою до 1984 року, в якому повернувся до Льєжа, очоливши місцевий «Стандард», в якому свого часу провів найкращі роки кар'єри гравця. Пропрацював у «Стандарді» менше одного сезону, лише до травня 1985 року.

Протягом 1985—1988, а згодом й у 1990 очолював команду люксембурзького клубу «Етцелла».

Досягнення та нагороди[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]