Перейти до вмісту

Лу Жанмонно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лу Жанмонно
фр. Lou Jeanmonnot Редагувати інформацію у Вікіданих
Загальна інформація
Громадянство Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження28 жовтня 1998(1998-10-28) (27 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Понтарльє Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст167 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Вага62 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Спорт
Вид спортубіатлон[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Лу Жанмонно у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лу Жанмонно-Лоран (фр. Lou Jeanmonnot-Laurent; 28 жовтня 1998(19981028), Понтарльє, Франція) — французька біатлоністка, чотириразова чемпіонка світу в естафетах. Переможниця та призер етапів Кубка світу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Першим видом спорту була гімнастика. Пізніше почала займатися лижними перегонами та гірським велоспортом. У 14 років перейшла у біатлон. У 16 років їй довелося вибирати між лижами та гірським велосипедом і вона залишилася в біатлоні[2].

Юніорські досягнення

[ред. | ред. код]

У січні 2015 року взяла участь у XII Європейському юнацькому олімпійському зимовому фестивалі в Бюрзерберзі, де виграла золоту медаль у перегонах переслідування[3]. То були її перші міжнародні змагання.

2016 року брала участь у юнацькому чемпіонаті світу, де фінішувала у всіх особистих перегонах у десятці. Цього ж року виступала на зимових юнацьких Олімпійських іграх у Ліллегаммері, завоювавши бронзу у перегонах переслідування[4].

У сезоні 2016—2017 дебютувала на юніорському Кубку IBU, де найкращим результатом стало срібло в одиночній змішаній естафеті в Поклюці. 2017 року стала чемпіонкою світу серед юніорів в індивідуальних перегонах і здобула срібло у перегонах переслідування.

У сезоні 2017—2018 здобула першу особисту перемогу на юніорському Кубку IBU у спринті у Нове Место-на-Мораві та за результатами сезону виграла загальний залік та залік спринтерських перегонів[5].

У 2018 та 2019 роках ставала чемпіонкою світу серед юніорів в естафеті.

Доросла кар'єра

[ред. | ред. код]
Чемпіонат світу 2023, Обергоф

У сезоні 2018—2019 дебютувала на Кубку IBU в Ідрі (Швеція). 2019 року виступала на Чемпіонаті Європи, де виграла бронзову медаль в одиночній змішаній естафеті з Арістідом Бегю.

У сезоні 2019—2020 піднялася на свій перший п'єдестал на Кубку IBU, здобувши бронзу в суперспринті в італійському Ріднау.

У сезоні 2020—2021 дебютувала на Кубку світу у Нове Место-на-Мораві у спринті, де посіла 30-те місце та набрала перші очки у Кубку світу.

Сезон 2021—2022 майже повністю провела на Кубку IBU, де виступала досить успішно, на останніх етапах 5 разів підіймалася на п'єдестал (4 рази в особистих перегонах та 1 раз в естафеті). На Чемпіонаті Європи здобула срібло в одиночній змішаній естафеті з Емільєном Клодом. У підсумку сезон закінчила лідером загального заліку Кубка IBU. Наприкінці біатлонного сезону виступила на етапі Кубка світу в Осло.

Сезон 2022—2023 повністю провела на Кубку світу завдяки перемозі в загальному заліку Кубка IBU минулого сезону. Першу перемогу на Кубку світу здобула в естафетних перегонах в Гохфільцені. На наступному етапі в Ансі потрапила у свою першу квіткову церемонію, посівши 6 місце у мас-старті. На етапі у Поклюці взяла срібло в одиночній змішаній естафеті з Антоненом Гігонною. Перший особистий подіум відбувся в індивідуальних перегонах у Рупольдингу, результатом якої стало 2 місце. На першому своєму Чемпіонаті світу в Обергофі залишилася без медалей, у перегонах переслідування фінішувала 6-ю та потрапила до квіткової церемонії. Всього за сезон здобула 3 перемоги в естафетах та виграла 4 срібла (2 особисті та 2 в естафетах).

Сезон 2023—2024 почала з перемоги у змішаній естафеті в Естерсунді[6]. На цьому ж етапі виграла перше особисте золото в спринті, потім і в переслідуванні фінішує першою, вигравши у Франциски Пройс 0,3 секунди. Тим самим ставши четвертою француженкою в історії, якій вдалося виграти дубль спринт+переслідування. 2024 року стала чемпіонкою світу в одиночній змішаній естафеті з Кентенон Фійон Має та в естафеті в Нове Место-на-Мораві. Тут же виборює бронзові медалі у спринті та мас-старті. Провівши успішний сезон, фінішує другий у загальному заліку Кубка світу, поступившись італійці Лізі Вітоцці. За сезон 18 разів підіймалася на п'єдестал, з них 9 разів із перемогою (4 особисті та 5 в естафетах).

Сезон 2024—2025 почала зі срібних медалей у змішаній естафеті та жіночій естафеті, після чого виграла короткі індивідуальні перегони на етапі в Контіолахті. Етап у Гохфільцені почала з 4-го місця у спринті, у переслідуванні піднялася на 1-шу позицію. На французькому етапі в Ансі залишилася без медалей. На етапі в Обергофі після 7-ї позиції у спринті взяла золото у переслідуванні. У Рупольдінгу виграла індивідуальні перегони. На етапі в Антгольці виграла золотий дубль спринт + переслідування та взяла бронзу з французькою командою в естафеті.

Чемпіонат світу 2025 у Ленцергайді розпочала з золота у змішаній естафеті[7], потім здобула бронзову медаль в індивідуальних перегонах на 15 км[8] і ще одне золото у класичній естафеті[9]. У Поклюці у березні завоювала малий кришталевий глобус Кубка світу[10]. Боролася за великий кришталевий глобус, але фінішувала другою[11].

Результати

[ред. | ред. код]

Перемоги на Кубку світу та ЧС

[ред. | ред. код]

Шаблон:Столбцы Шаблон:Столбец

В личных гонках
Сезон Место проведения Гонка
1. 2023/2024 [[Файл:Шаблон:Прапор Швеция|20x13px|Швеция]] Эстерсунд Спринт
2. [[Файл:Шаблон:Прапор Швеция|20x13px|Швеция]] Эстерсунд Гонка преследования
3. США Солджер Холлоу Гонка преследования
4. Канада Канмор Масс-старт
5. 2024/2025 [[Файл:Шаблон:Прапор Финляндия|20x13px|Финляндия]] Контиолахти Короткая индивидуальная гонка
6. [[Файл:Шаблон:Прапор Австрия|20x13px|Австрия]] Хохфильцен Гонка преследования
7. [[Файл:Шаблон:Прапор Германия|20x13px|Германия]] Оберхоф Гонка преследования
8. [[Файл:Шаблон:Прапор Германия|20x13px|Германия]] Рупольдинг Индивидуальная гонка
9. [[Файл:Шаблон:Прапор Италия|20x13px|Италия]] Антхольц Спринт
10. [[Файл:Шаблон:Прапор Италия|20x13px|Италия]] Антхольц Гонка преследования
11. [[Файл:Шаблон:Прапор Словения|20x13px|Словения]] Поклюка Масс-старт
12. [[Файл:Шаблон:Прапор Норвегия|20x13px|Норвегия]] Осло Гонка преследования

Шаблон:Столбец

В эстафетных гонках
Сезон Место проведения Гонка
1. 2022/2023 [[Файл:Шаблон:Прапор Австрия|20x13px|Австрия]] Хохфильцен Эстафета
2. [[Файл:Шаблон:Прапор Италия|20x13px|Италия]] Антхольц Эстафета
3. [[Файл:Шаблон:Прапор Чехия|20x13px|Чехия]] Нове-Место Смешанная эстафета
4. 2023/2024 [[Файл:Шаблон:Прапор Швеция|20x13px|Швеция]] Эстерсунд Смешанная эстафета
5. [[Файл:Шаблон:Прапор Германия|20x13px|Германия]] Оберхоф Эстафета
6. [[Файл:Шаблон:Прапор Германия|20x13px|Германия]] Рупольдинг Эстафета
7. [[Файл:Шаблон:Прапор Чехия|20x13px|Чехия]] ЧМ Нове-Место Сингл-микст
8. [[Файл:Шаблон:Прапор Чехия|20x13px|Чехия]] ЧМ Нове-Место Эстафета
9. 2024/2025 [[Файл:Шаблон:Прапор Швейцария|20x13px|Швейцария]] ЧМ Ленцерхайде Смешанная эстафета
10. [[Файл:Шаблон:Прапор Швейцария|20x13px|Швейцария]] ЧМ Ленцерхайде Эстафета
11. [[Файл:Шаблон:Прапор Чехия|20x13px|Чехия]] Нове-Место Эстафета

Шаблон:Столбцы/конец


Чемпіонат світу

[ред. | ред. код]

7 медалей (4 золоті, 3 бронзові)

Чемпіонат світу Індивідуальні перегони Спринт Перегони переслідування Мас-старт Естафета Змішана естафета Сингл-мікст
[[Файл:Шаблон:Прапор Германия|20x13px|Германия]] 2023 Оберхоф 7 26 6 15 4 - 5
[[Файл:Шаблон:Прапор Чехия|20x13px|Чехия]] 2024 Нове-Місце 6 3 7 3 1 - 1
[[Файл:Шаблон:Прапор Швейцария|20x13px|Швейцария]] 2025 Ленцерхайде 3 6 4 6 1 1 -

Кубок світу

[ред. | ред. код]
Результати сезонів на Кубку світу
Сезон Зароблені очки Загальний залік Індивідуальні перегони Спринт Перегони переслідування Мас-старт
2020/2021 32 72 - 77 57 -
2021/2022 10 95 - - 69 -
2022/2023 593 11 6 15 14 5
2023/2024 1068 2 8 4 3 1
2024/2025 1 2 1
Результати виступів на Кубку світу
2024/2025

Підсумки
Фінляндія

Контіолахті
Австрія

Гохфільцен
Франція

Ансі
Німеччина

Обергоф
Німеччина

Рупольдинг
Італія

Антгольц
Швейцарія

ЧМ Ленцерхайде
Чехія

Нове-Место
Словенія

Поклюка
Норвегія

Осло
Очків Місце Озм См Эст КорИнд Спр МС Спр Пр Эст Спр Пр МС Спр Пр Озм См Инд Эст МС Спр Пр Эст См Спр Пр Инд Озм Эст МС Спр Пр Эст КорИнд МС См Озм Спр Пр МС
2 2 1 17 8 4 1 2 35 18 14 7 1 2 1 9 1 1 3 1 6 4 3 1 6 4 4 1 7 1 2 1
2023/2024

Підсумки
Швеція

Эстерсунд
Австрія

Хохфильцен
Швейцарія

Ленцерхайде
Німеччина

Оберхоф
Німеччина

Рупольдинг
Італія

Антхольц
Чехія

ЧМ Нове-Место
Норвегія

Осло
США

Солджер Холлоу
Канада

Канмор
Очків Місце Озм См Инд Эст Спр Пр Спр Пр Эст Спр Пр МС Спр Пр Эст Эст Спр Пр КорИнд Озм См МС См Спр Пр Инд Озм Эст МС Инд МС Озм См Спр Эст Пр Спр Пр МС
1068 2 1 24 5 1 1 15 13 3 15 9 5 1 1 4 4 3 5 2 3 7 6 1 1 3 13 3 5 3 6 1 2 2 1
2022/2023

Підсумки
Фінляндія

Контиолахти
Австрія

Хохфильцен
Франція

Анси
Словенія

Поклюка
Німеччина

Рупольдинг
Італія

Антхольц
Німеччина

ЧМ Оберхоф
Чехія

Нове-Место
Швеція

Эстерсунд
Норвегія

Осло
Очків Місце Інд Ест Спр Пр Спр Пр Эст Спр Пр МС Спр Пр Озм См Инд Эст МС Спр Пр Эст См Спр Пр Инд Озм Эст МС Спр Пр См Озм Инд Эст МС Спр Пр МС
593 11 12 4 47 25 31 16 1 9 29 6 10 13 2 2 6 13 10 8 1 26 6 7 5 4 15 13 16 1 16 2 2 15 отм 18
2021/2022

Підсумки
Швеція

Эстерсунд
Швеція

Эстерсунд
Австрія

Хохфильцен
Франція

Анси
Німеччина

Оберхоф
Німеччина

Рупольдинг
Італія

Антхольц
КНР

ОИ Пекин
Фінляндія

Контиолахти
Естонія

Отепя
Норвегія

Осло
Очків Місце Инд Спр Спр Эст Пр Спр Пр Эст Спр Пр МС Спр См Озм Пр Спр Эст Пр Инд МС Эст См Инд Спр Пр Эст МС Эст Спр Пр Спр МС См Озм Спр Пр МС
10 95 55 31
2020/2021

Підсумки
Фінляндія

Контиолахти
Фінляндія

Контиолахти
Австрія

Хохфильцен
Австрія

Хохфильцен
Німеччина

Оберхоф
Німеччина

Оберхоф
Італія

Антхольц
Словенія

ЧМ Поклюка
Чехія

Нове-Место
Чехія

Нове-Место
Швеція

Эстерсунд
Очків Місце Инд Спр Спр Эст Пр Спр Пр Эст Спр Пр МС Спр Пр См Озм Спр Эст МС Инд МС Эст См Спр Пр Инд Озм Эст МС Эст Спр Пр Спр Пр См Озм Спр Пр МС
32 72 30 35 48 26 56 42

Інд — індивідуальні перегони (КорИнд — короткая индивидуальная гонка)

Пр — гонка преследования

Спр — спринт

МС — масс-старт

Эст — эстафета

См — смешанная эстафета

Озм — одиночна змішана естафета

DNS — спортсмен был заявлен, но не стартовал

DNF — спортсмен стартовал, но не финишировал

DSQ — спортсмен финишировал, но дисквалифицирован

LAP — спортсмен по ходу гонки (для гонок преследования и масс-стартов) отстал от лидера более чем на круг и был снят с трассы

 — спортсмен не участвовал в этой гонке

Кубок IBU

[ред. | ред. код]
Сезон Очки Загальний залік Індивідуальні перегони Спринт Перегони переслідування Мас-старт
2018/2019 264 25 54 24 20 -
2019/2020 240 33 17 42 60 28
2020/2021 340 6 23 8 10 -
2021/2022 668 1 17 3 6 3

Чемпіонат Європи

[ред. | ред. код]
Рік Місце Індивід. гонка Спринт Перегони переслідування Змішана естафета Сингл-мікст
2019 [[Файл:Шаблон:Прапор Беларусь|20x13px|Беларусь]] Мінськ 40 30 - - 3
2021 [[Файл:Шаблон:Прапор Польша|20x13px|Польша]] Душники-Здруй 95 26 25 - -
2022 [[Файл:Шаблон:Прапор Германия|20x13px|Германия]] Арбер 13 5 30 - 2

Юніорські досягнення

[ред. | ред. код]
Рік Місце проведення Спринт Гонка

переслідування

Змішана

естафета

Сингл-мікст
2016 Норвегія Ліллехаммер 5 3 4 4
Результати Чемпіонатів світу серед юніорів
Рік Місце проведення Категорія Спринт Гонка

переслідування

Індивідуальна

гонка

Естафета
2016 Румунія Чейле-Градістей Дівчата U19 5 7 7 -
2017 Словенія Брізно-Осрблє Дівчата U19 14 2 1 -
2018 Естонія Естонія Отепяе Юніорки U22 24 15 20 1
2019 Словенія Брізно-Осрблє Юніорки U22 13 5 28 1
Результати сезонів на Кубку IBU серед юніорів
Сезон Окуляри Загальний залік Індивідуальні перегони Спринт Перегони переслідування
2016/2017 203 19 30 10 27
2017/2018 424 1 3 1 7
2018/2019 81 42 69 59 21

Екіпірування

[ред. | ред. код]

На сезон 2024/2025[12]:

  • Лижі — Fischer
  • Кріплення — Fischer
  • Черевики — Fischer
  • Лижні палиці — SWIX[en]
  • Рукавички — Kinnetixx
  • Окуляри — Julbo[fr]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Український біатлон — 2006.
  2. Getting to know…Lou Jeanmonnot. IBU. 13 липня 2023. Процитовано 15 січня 2024.
  3. Jeux Olympiques des jeunes : une médaille d'or pour la Jurassienne Lou Jeanmonnot. 28 січня 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2025. Процитовано 15 січня 2024.
  4. Lou Jeanmonnot. Olympedia. Архів оригіналу за 29 квітня 2024. Процитовано 15 січня 2024.
  5. (англ.) IBU Junior Cup Winners: Lou Jeanmonnot-Laurent and Martin Perrillat-Bottonet, sur biathlonworld.com
  6. La France remporte le relais mixte d'Östersund dès l'ouverture de la saison. L'Équipe (фр.). 25 novembre 2023. Процитовано 3 décembre 2023..
  7. La France survole le relais mixte des Championnats du monde et conserve son titre. lequipe.fr (fr-FR) . 12 février 2025. Процитовано 12 février 2025..
  8. Julia Simon titrée sur l'individuel des Mondiaux, Lou Jeanmonnot en bronze. lequipe.fr (fr-FR) . 18 février 2025. Процитовано 18 février 2025..
  9. Intouchables, les Bleues survolent le relais des Mondiaux, 6e titre pour la France. lequipe.fr (fr-FR) . 22 février 2025. Процитовано 24 février 2025..
  10. Lou Jeanmonnot remporte le globe de l’individuel. biathlonlive.com (fr-FR) . 13 mars 2025. Процитовано 13 mars 2025..
  11. Biathlon : la désillusion de Lou Jeanmonnot, qui chute à quelques mètres de l’arrivée et voit s’envoler ses rêves de sacre. Le Monde.fr (fr-FR) . 23 mars 2025. Процитовано 23 березня 2025.
  12. France Dames. Fédération Française de Ski. Процитовано 16 січня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]