Львов Олексій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Львов Олексій Федорович
Alexei Fyodorovich Lvov.jpg
Основна інформація
Дата народження 5 червня 1798(1798-06-05)[1][2][3]
Місце народження Ревель, Російська імперія[4][3][5]
Дата смерті 28 грудня 1870(1870-12-28)[1][2][5] (72 роки)
Місце смерті Ковно, Російська імперія[4]
Поховання Каунас
Громадянство Російська імперія
Віросповідання православна церква
Професії композитор, диригент, письменник, військовослужбовець, скрипаль
Освіта Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Відомі учні Банькевич Вікентій
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня RUS Imperial Order of Saint George ribbon.svg орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня Орден Лева і Сонця 2 ступеня
CMNS: Файли у Вікісховищі

Олексі́й Фе́дорович Львов (*25 травня (5 червня) 1798 — †16 грудня (28 грудня) 1870) — російський скрипаль, композитор, диригент. Директор Придворної співочої капелли в 18371861. Автор музики гімну «Боже, Царя храни!» (1833) та інших творів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 25 травня 1798 в Ревеле (нині Таллінн) в сім'ї відомого російського музичного діяча Ф. П. Львова. Отримав в сім'ї добре музичне виховання. В 7-річному віці грав на скрипці в домашніх концертах, навчався у багатьох відомих педагогів.

1818 — закінчив інститут шляхів сполучення, працював в арачкєевських військових поселеннях інженером-путівником, не припиняючи занять на скрипці.

1826 — флігель-ад'ютант.

1833 — став відомим, як автор музики нового російського національного гімну.

1835 — в домі Львова проходять щотижневі квартетні зібрання, які він очолював та стали дуже популярними. Славились і симфонічні концерти, що стали основою створеного ним «Концертного общества» (1850).

18371861 — Львов — директор Придворної співочої капелли. В цей період піднявся художній рівень виконання хора Капелли (в 18371839 рр. її капельмейстером був Глінка), при ній були основані в 1839 р. інструментальні класи.

Помер О. Ф. Львов 16 грудня 1870 в маєтку Романь поблизу Ковни. Похований в Пажайсляйському монастирі під Каунасом.

Основні музичні твори[ред. | ред. код]

  • музика гімна Російської імперії
  • твори для церкви «Иже херувимы», «Вечери Твоея тайныя» та ін.
  • опера «Бианка»
  • опера «Ундина» (1847)
  • невеличкі опери «Русский мужичок» та «Варвара»
  • концерт для скрипки з оркестром

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б А. Преображенский Львов, Алексей Федорович // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. КурдюмовСПб: 1914. — Т. 10. — С. 765–769.
  3. а б П. Львов // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 785–786.
  4. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119211653 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. а б P. D. Lwoff, Alexis // A Dictionary of Music and Musicians (A.D. 1450-1889): by eminent writers, English and foreign with illustrations and woodcuts / G. Grove, John Alexander Fuller MaitlandLondon: Macmillan Publishers, 1900. — Vol. 2. — P. 180.

Посилання[ред. | ред. код]