Львівська шахова школа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Льві́вська ша́хова шко́ла — збірна назва для позначення сукупності шахістів, що пройшли у Львові становлення як гравці, або представляли Львів чи Львівську область на шахових турнірах. За підрахунками тренера Володимира Грабінського у місті до 2010 року виховано 33 міжнародних гросмейстери[1]. Серед відомих представників школи: гравці Олександр Білявський, Андрій Волокітін, Йосип Дорфман, Василь Іванчук, Катерина Лагно, Марта Літинська, Ганна Музичук, Наталія Букса, Адріян Михальчишин, Степан Попель, Олег Романишин, Францішек Сулік, Генрик Фрідман, Леонід Штейн, тренери Віктор Желяндинов і Віктор Карт.

Австро-Угорщина[ред. | ред. код]

Інавгураційна першість Львівського Клубу Шахістів відбулася восени 1894 року. Першості мали різні правила та часто були гандикапні через нерівний склад учасників. У першому турнірі, проведеному за традиційними правилами в 1895 році, переміг Іґнаци фон Попель, другим був Калікст Моравський. Серед призерів змагання був Александер Ваґнер (4-е місце), що в майбутньому стане відомим шаховим теоретиком. Серед відомих львівських гравців у період до Першої світової війни також були Тадеуш Буяк, Казімєж Вейдліх, Адольф Гауке, Еміль Ґросс, Александер Осуховський, Оскар Пйотровський та письменник і літературний критик Кароль Ірзиковський.

Польща[ред. | ред. код]

У 1920-х роках серед найсильніших шахістів міста були, зокрема Калікст Моравський, Оскар Пйотровський, Степан Попель, Генрик Фрідман і Тадеуш Ільницький.

Восени 1925 року при спортовому товаристві «Україна» ентузіасти організували шаховий гурток, що згодом переріс у шахову секцію товариства «Україна». Найсильнішим тогочасним українцем-шахістом Львова був Степан Попель. Товариство майже щороку проводило відкриті першості міста, де міг зіграти кожен охочий. Через деякий час з ініціативи Степана Попеля шахова ланка СТ «Україна» перетворилася на окреме Товариство Українських Шахістів, що в міжклубних змаганнях Львова довгий час займало місця серед лідерів. Членами ТУШ були, зокрема шаховий проблеміст Теодор Кукич, судовий радник В. Барусевич і його син Осип Барусевич, інженер Р. Дуда, отець Є. Кордуба, Михайло Липовий, Володимир Прокопович, Михайло Романишин (батько шахіста Олега Романишина), Мирослав Турянський, Орест Слободян — президент Львівської окружної федерації шахів, музичні композитори Зиновій Туркевич і Лев Туркевич.

У Львові було 3 українські шахові клуби: УТТ I, «Україна» та «Тризуб». Також існували клуби «Hetman» (пол. Ферзь) і «Світязь».

У 1928 році засновано Львівську окружну федерацію шахів (пол. Lwowski Okręgowy Związek Szachowy). Її друкованим органом був «Шаховий огляд» (пол. Przegląd Szachowy).

Серед найсильніших шахістів міста 1930-х років: Генрик Фрідман, Ісаак Шехтер, Степан Попель, Францішек Сулік, Тадеуш Ільницький, Едвард Ґерстенфельд та один із провідних шахових композиторів Європи Мар'ян Вуйцік.

Протягом 1933—1935 і 1938—1939 років у місті виходив шаховий місячник «Szachista». Редакторами були Генрик Фрідман і Степан Попель.

Після захоплення Галичини радянськими військами всі спортивні та, зокрема, шахові клуби ліквідовано.

У період німецької окупації спортивне життя дещо пожвавилося, поновило свою дільність спортове товариство «Україна». Відбулася низка турнірів, що зібрали найсильніших шахістів Західної України. Так, наприклад, у командній першості Львова 1943 за команду «Тризуб» виступав чемпіон СРСР 1927 року Федір Богатирчук. У турнірі найкращих шахістів Галичини 1943 року призерами стали: 1-2. Степан Попель і Мирослав Турянський — по 11,5 очок з 14; 3-4. Михайло Романишин і Лев Туркевич — по 11 очок.

Радянський Союз[ред. | ред. код]

У повоєнний час діячами, що організовували у Львові шаховий рух, були Михайло Романишин, Теодор Кукич і Павло Яцино. Впродовж 1949—1953 років у місті жив відомий теоретик Андрій Сокольський (чемпіон УРСР 1947 і 1948), але потім він переїхав до Мінська.

Найбільшим талантом львівських шахів 1950-х—1960-х років став Леонід Штейн. Він тричі вигравав найсильнішу національну першість світу — чемпіонат СРСР (1963, 1965, 1966) і був одним із претендентів на боротьбу за титул чемпіона світу. У перших своїх двох відбіркових циклах Штейн добре грав у міжзональних турнірах, але його не включали до турніру претендентів через «правило трьох», згідно з яким туди проходило лише 3 гросмейстери з одної країни. У третьому циклі в додатковому мікротурнірі він набрав рівну кількість очок з іншими двома гросмейстерами, але мав нижчий коефіцієнт Бергера, тому знову не потрапив до турніру претендентів.

Успіхи Штейна зробили шахи ще популярнішими у Львові. Львівські тренери Віктор Карт і Віктор Желяндінов розвинули таланти цілої плеяди майстрів: Адріан Михальчишин (чемпіон СРСР серед школярів 1971; тренер чемпіона світу Анатолія Карпова в матчі 1984 року проти Гаррі Каспарова), Марта Літинська (чемпіонка СРСР 1972), Олександр Білявський (чемпіон СРСР 1974, 1980, 1987, 1990), Олег Романишин (чемпіон Європи серед юнаків 1973), Йосип Дорфман (чемпіон СРСР 1977).

У 1974 році у Львівському інституті фізичної культури відкрито відділення шахової спеціалізації (вперше в Україні). Тут навчались багато відомих шахістів з інших міст, таких як: Олександр Білявський, Михайло Гуревич, Василь Іванчук, Олександр Шнейдер, Юрій Круппа, Андрій Максименко, Олександр Сулипа, Орест Грицак, Віталій Голод, Ірина Левітіна та ін[2].

Збірна УРСР, основу якої становили львів'яни, виграла Спартакіаду народів СРСР 1979 року. Чемпіонками УРСР ставали представниці Львова Ірина Чолушкіна (1982) та Зоя Лельчук (Попова) (1986).

Василь Іванчук виграв чемпіонат Європи серед юнаків 1987, а з 1990-х років знаходиться в еліті світових шахів. У 2002 році став віце-чемпіоном світу, у фіналі поступившись українцеві Русланові Пономарьову.

Україна[ред. | ред. код]

Заслужений тренер України Володимир Грабінський виховав 10 міжнародних гросмейстерів

Чемпіонати незалежної України серед чоловіків вигравали представники Львова Орест Грицак (1993), Андрій Волокітін (2004) та Юрій Криворучко (2013), а серед жінок — Марта Літинська (1995), Анна Музичук (2003, 2014) та Марія Музичук (2012, 2013).

Уродженка Львова Анна Музичук свою перемогу в чемпіонаті України серед жінок здобула у віці 13 років, що стало рекордним досягненням. 2010 року шахістка виграла чемпіонат світу серед дівчат віком до 20 років і зараз є однією з найперспективніших шахісток світу. Анна Музичук живе у Львові, є громадянкою України, впрововж 2004 — 2014 років виступала за команду Словенії. Серед провідних шахісток України — її сестра Марія Музичук (1992 р. н.).

Уродженка Львова Катерина Лагно у 12 років виконала норматив гросмейстера серед жінок, потрапивши до книги рекордів Гіннеса. Вона — багаторазова чемпіонка Європи серед жінок. Починала кар'єру у Львові, зараз живе у Донецьку.

Студентка Львівського національного університету імені Івана Франка Наталія Букса 15.09.2015 здобула перемогу на чемпіонаті світу зі шахів серед дівчат віком до 20 років, який відбувся в Ханти-Мансійську (Російська Федерація).

Багато львівських гросмейстерів виїхало в 90-х роках зі Львова і тепер проживають в інших країнах: Віталій Голод (Ізраїль), Андрій Максименко (Польща), Аркадій Ротштейн, Фелікс Левін та Зоя Лельчук (Німеччина), Йосип Дорфман (Франція), Ірина Чолушкіна (Сербія).

Серед інших талановитих міжнародних гросмейстерів молодого покоління: Мирослава Грабінська (Яківчик), Михайло Олексієнко, Мартин Кравців, Юрій Криворучко, Юрій Вовк, Андрій Вовк, Ярослав Жеребух, Катерина Мацейко. Всі вони є вихованцями заслуженого тренера України Володимира Грабінського.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Гуфельд Э. Е., Лазарев Е. М. Леонид Штейн. — Москва, Физкультура и спорт, 1980 — 240 с. (серия «Выдающиеся шахматисты мира»)
  • W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, tomy 1-2, Warszawa, Sport i Turystyka, 1986 ISBN 83-217-2481-7
  • Лось Й., Мікльош К., Заремба Р., Михалюк Ю. Спортове Товариство «Україна». До 80-річчя заснування: Альманах. — Львів: Світ, 1991. — 136 с. ISBN 5-7773-0083-9
  • Семенко Ю. Шахи в Україні: Нариси з історії шахової гри на українській землі і в діаспорі. — Львів: Каменяр, 1993. — 224 с. ISBN 5-7745-0522-7