Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького
|день університету
Навчальний корпус університету
48°18′15″ пн. ш. 38°01′05″ сх. д.
Назва латиною	Universitas nationalis medicinae veterinariae et biotechnologiae Leopoliensis nomine S.Gzhytskyj
Тип	заклад вищої освіти
Країна	Україна і  Австро-Угорщина
Розташування	ЛьвівЛьвів
Назва на честь	Ґжицький Степан Зенонович
Засновано	1784
Акредитація	IV  рівня
Ректор	Володимир Стибель
Студентів	~6000
Докторів	42
Професорів	36
Випускники	Категорія:Випускники Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького
Адреса	79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50
Сайт	lvet.edu.ua

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького — вищий навчальний заклад у Львові.

На сьогодні в університеті навчається понад три з половиною тисячі студентів. В університеті є п'ять факультетів з потужною освітньо-технічною базою: факультет ветеринарної медицини, біолого-технологічний факультет, факультет харчових технологій та біотехнології, факультет економіки та менеджменту і факультет ветеринарної гігієни, екології та права. Університет пропонує широкий спектр спеціальностей. Підготовка фахівців ведеться за трьома освітніми ступенями: молодший бакалавр, бакалавр та магістр. На сьогодні університет готує спеціалістів за 35 освітніми програмами: 17 за освітнім рівнем «Бакалавр», 15 за освітнім рівнем «Магістр», 1 за освітнім рівнем «Молодший бакалавр». Чимало студентів використовує можливість сумістити в часі одразу дві спеціальності і цим покращити свої перспективи.

Історія

Університет є найстарішим вищим навчальним закладом ветеринарного профілю в Україні та Європі. Історія його сягає 1512 року, коли після заснування школи ковальства у Львові створюється цех хірургів, який став у подальшому родоначальником Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Основною структурною одиницею була школа ветеринарії, навчання в якій проводилось латинською мовою. У той час у школі вивчалась низка предметів що включали анатомія коней, рани, їх заживлення, хвороби та звісно ковальство. Навчання тривало 6 років.

Саме у Львові, згідно реформи освіти імператора Йосифа II в Австрійській імперії, мав існувати третій за рахунком університет окрім Відня та Праги.

• Цісарсько-королівська Ветеринарна школа зі школою кування коней з клінікою-стаціонаром для тварин у Львові — з 1881 року;

Директором школи від 1 жовтня 1881 року був призначений професор Петро Зайфман, колишній директор Варшавської ветеринарної школи та засновник і директор Казанського ветеринарного інституту.

• Львівська академія ветеринарної медицини — з 1 жовтня 1897 року;

Статус академії Львівській школі надався з 1 жовтня 1897 року. Включаючи в себе збільшені кількості працівників та фінансування. Щоб вступити до академії потрібно було мати повну середню освіту з атестатом зрілості, а час навчання продовжувався до 4 років.

• Львівський ветеринарний інститут;

Восени 1939 року Польща була окупована нацистською Німеччиною, внаслідок чого Львівська академія ветеринарної медицини стала Львівським ветеринарним інститутом.

• Львівська академія ветеринарної медицини — з 1992 року;
• Львівська академія ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького — з 1994 року;

У 1992 році навчальний заклад знову гордо найменувався Львівською академією ветеринарної медицини. У 2003 році академія здобула національний статус та до сьогодні носить ім'я Степана Ґжицького.

За 1885 – 2008 роки було видано 16200 дипломів ветеринарного лікаря, 10360 дипломів зооінженера і 945 дипломів ветеринарно-санітарних експертів, понад 1000 з харчових технологій, 350 дипломів фахівців з маркетингу, 120 дипломів менеджерів зовнішньоекономічної діяльності, 60 дипломів фахівців з менеджменту організацій, 30-з екології, 20-з якості, стандартизації та сертифікації.

• Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького — з 2007 року.

Локація

Університет розташований практично в самому «серці» міста — на вулиці Пекарській — одній з найстаріших і найкрасивіших вулиць Львова, у парковій зоні. На території університету компактно розташовано навчальні корпуси, гуртожитки, спортивний комплекс та храм Святої Трійці, зони для активного відпочинку та інше.

Факультети

• Факультет ветеринарної медицини. Найдавніший в університеті та один із найбільших в Україні. Тут здійснюється підготовка лікарів та магістрів ветеринарної медицини, які займаються профілактикою, діагностикою і лікуванням хвороб тварин, птиці і риб, підвищенням їх продуктивності, контролем за якістю продуктів харчування та сировини, попередженням зооантропозоонозів.

• Біолого-технологічний факультет. Факультет готує фахівців для тваринництва західного регіону України зі спеціальностей технологія виробництва і переробки продукції тваринництва та водні біоресурси та аквакультура.
• Факультет харчових технологій. На факультеті ведеться підготовка фахівців для роботи на підприємствах м'ясної і молочної промисловості, в забійних і переробних цехах, фермерських господарствах.

• Факультет економіки та менеджменту. Здійснюється підготовка фахівців за трьома спеціальностями: «Маркетинг», «Менеджмент», «Маркетинговий менеджмент», «Публічне управління та адміністрування», «Економіка», «Туризм», «Економіка довкілля і природних біоресурсів» з урахуванням особливостей професійної діяльності випускників у сільському господарстві.

• Факультет громадського розвитку та здоров'я. Факультет є організаційним і навчально-науковим структурним підрозділом університету, який навчає фахівців за напрямом «Право», «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза», «Екологія», «Фармація, промислова фармація», «Фізична культура та спорт», «Фізична терапія, ерготерапія» та «Освітні, педагогічні науки». На факультеті здійснюється підготовка студентів як за денною, так і за заочною формою навчання. 
  

  Палац Туркулів-Комелло

Почесні доктори

У 1908 році тодішня Львівська ветеринарна академія отримала від Міністерства віросповідань та освіти Австро-Угорщини право надавати звання почесного доктора (doctor honoris causa). Від 1909 до 1939 року 11 осіб стали почесними докторами академії:

• 1909 рік — Генрик Кадий і Юзеф Шпільман (Львів, професори академії).
• 1910 рік — Густав Мархед, Людвік Цвіклінський, Вацлав Залеський, Карл Келлє (Відень, працівники міністерств Австро-Угорщини) і професор Юзеф Байєр (Відень, Австрія)
• 1919 рік — Пйотр Бочковський (Варшава, Польща).
• 1930 рік — Зиґмунт Марковський (Львів, ректор академії).
• 1934 рік — Володимир Кульчицький і Вацлав Морачевський (Львів, професори академії).
• 1998 рік — Данило Василенко (Київ, колишній ректор інституту), Богдан Ткачук (США, випускник академії), Еліґіуш Рокіцький (Польща, професор), Оскар Шаллер (Відень, ректор університету).
• 1999 рік — Юзеф Ляйбетзедер (Відень, ректор університету).
• 2001 рік — Петро Вербицький, Михайло Гладій, Ярослав Гадзало, Михайло Зубець, Сергій Мельник, Дмитро Мельничук, Роман Шмідт (Київ, державні діячі).
• 2005 рік — Роман Барановський (США, громадський діяч, випускник академії).
• 2008 рік — Віктор Ющенко, Віктор Балога, Юрій Мельник, Ярослав Кендзьор, Степан Давимука, Володимир Яворівський (Київ, політичні діячі); Павло Сиса, Казімеж Косіняк-Камиш, Юзеф Ніцпонь (Польща, професори) і Роман Пулка (Польща, громадський діяч).
• 2009 рік — професор Станіслав Рудик і Лариса Усаченко (Київ).
• 2012 рік — Міхал Мазуркевич (Вроцлав, ректор університету).

Відомі випускники

• Степан Зенонович Ґжицький (1900—1976) — всесвітньо відомий випускник Львівської академії ветеринарної медицини (1929), основоположник ветеринарної біохімії в Україні. Він запропонував інсулін як лікувальний засіб у ветеринарії.
• Ярослав Косарчин (1919—1951) — сотник УПА, командир ТВ-23 «Магура» (квітень 1945 — осінь 1949), крайовий провідник ОУН «Карпати» (1949—1951).

Нагороди та репутація

Президією Верховної Ради СРСР нагороджений Грамотою і орденом Трудового червоного прапора (3 листопада 1981 року). Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького з 2001 року входить до Всесвітнього Консорціуму вищих навчальних аграрних закладів, а з травня 2000 року факультет ветеринарної медицини університету входить до складу Європейської Асоціації вищих навчальних закладів ветеринарної медицини, яка станом на 2007 рік нараховувала 42 університети. У 2011 році університет прийнятий до Європейської асоціації ветеринарних лікарів.

Директори, ректори

• Стояновський Степан Васильович

• Кравців Роман Йосипович
• Гунчак Василь Михайлович
• Гладій Михайло Васильович
• Стибель Володимир Володимирович

Галерея

• 

  Вигляд старого корпусу університету від будинку на вулиці Пекарській, 50

• 

  Фрагмент старого корпусу

• 

  Фрагмент фусту та капітелів старого корпусу ветеринарного університету

• 

  Вигляд на новий корпус університету

Див. також

• Палац Туркулів-Комелло

Література

• Зооінженерному факультету 50 років від дня заснування: 1949—1999 / Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького, Зооінженерний факультет; голова ред. кол. Р. Й. Кравців. — Л., 1999. — 50 с.: іл.
• Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького (1784—2000) / ред.: Р. Кравців. — Л., 2000. — 902 c.

Посилання

• Офіційний сайт університету [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

https://www.lvet.edu.ua/index.php/universytet/istoriia [Архівовано 1 грудня 2021 у Wayback Machine.]