Львівський повіт (II Річ Посполита)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Львівський повіт
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Утворений: 1867
Населення: 142 800
Площа: 1 276 км²
Густота: 112 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Львів
Мапа повіту
Мапа повіту
Повітова влада
Староста: Леон Замечнік

Львівський (земський) повіт (пол. Powiat lwowski) — історична адміністративно-територіальна одиниця, яка продовжила існування і у складі Польщі. Адміністративний центр — м. Львів.

Зміни адміністративного поділу[ред. | ред. код]

Включений до складу Львівського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 року на окупованих поляками землях ЗУНР.

Львівський повіт

1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів село Рокитне вилучене з Грудецького повіту і включене до Львівського[1].

Розпорядженням Ради Міністрів 11 квітня 1930 р. з повіту вилучено і приєднано до міста Львів того ж воєводства: села Замарстинів, Клепарів, Голоско Мале, Знесіння, Сигнівка, Кульпарків, присілок Левандівка села Білогорща, частини земель сіл Козельники і Кривчиці.[2]

1 квітня 1933 р. ліквідовано гміну Вайнберґен Львівського повіту і воєводства, а її територію приєднано до міста Винники того ж повіту і воєводства.[3]

1 серпня 1934 року проведено укрупнення сільських ґмін, за рахунок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість:

1920—1922 рр. — 131

1922—1924 рр. — 132

1924—1930 рр. — 131

1930—1933 рр. — 125

1933—1934 рр. — 124

1934—1939 рр. — 14

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Білка Шляхецка Білка Крулєвска (Нижня Білка)Білка Шляхецка (Верхня Білка)Германув (Тарасівка)Міклашув (Миклашів)Журавнікі (Журавники), Зухожице (Сухоріччя), Чарнушовіце (Чорнушовичі) 7
2 Ґміна Бжуховіце Боркі Домініканьскє (Бірки), Боркі Яновскє (Бірки)Бжуховіце (Брюховичі)Вулька Гамулєцка (Воля-Гомулецька), Голоско ВєлькєЗарудце (Зарудці)Зашкув (Зашків)Завадув (Завадів), Косьцєюв (Костеїв)Козіце (Кожичі)Рокітно (з 01.02.1922), Женсна Польска (Рясне)Женсна Руска (Рясне-Руське) 13
3 Ґміна Давідув Давідув (Давидів)КозєльнікіКротошинПасєкі Зубрицкє (Пасіки-Зубрицькі)Сіхув (Сихів)Сєдліска (Селисько)Толщув (Товщів)Зубжа (Зубра), Черепін 9
4 Ґміна Зімна Вода БілогорщаКальтвассерРудноСкнилівСкнилівокЗимна ВодаЗимновідка 7
5 Ґміна Красув Брод곥луховєц (Глухівець)Красув (Красів)ЛінденфельдЛюбяна (Луб'яна)Новосюлкі (Новосілка)Подцємне (Підтемне)ПолянаРаковєцРайхенбах 10
6 Ґміна Кшивчице КривчиціЛисиничіПідбірці 3
7 Ґміна Малєхув (з 1937 року — ґміна Дубляни) ДубляниГрядаГрибовичіЖидатиче, Збоїща, Ляшкі МурованеМалехівМалі ПідліскиСитихівСороки-ЛьвівськіСтронятин 11
8 Ґміна Наварія Басьовка (Басівка)ҐліннаГодовіце (Годовиця), Лєсьньовіце (Лісновичі)Малічковіце (Малечковичі)Мілошовіце (Мілошевичі)МосткіНаґужани (Нагоряни)Навар'яПодсадкіПолянкаПоршнаПустомитиСємянувка (Семенівка) 14
9 Ґміна Острув Айнзідель, Добжани (Добряни)ДорнфельдГумєнєцЗаґрудкі, ЛаниНіконковіце (Никоновичі)ОструвПяскі (Піски)РозенберґСердицаСрокі Щежецкє (Сороки Щирецькі)Фалькенштайн, Хрусно Нове (Хоросно)Хрусно Старе (Хоросно), Ястшембкув (Яструбків) 16
10 Ґміна Пруси БорщовичіКам'янопільПикуловичіПруси 4
11 Ґміна Сокольнікі Волкув (Вовків)Жиравка (Жирівка), Заґуже (Загір'я), Кугаюв (Кугаїв)Мілятиче (Милятичі)Сокольнікі (Сокільники)Солонка 7
12 Ґміна Черкаси Вербіж, ДмитреГонятиче (Гонятичі)Горбаче (Горбачі)Кагуюв (Кагуїв)Попеляни, Черкаси 7
13 Ґміна Чишкі Віннічкі, Ґає (Гаї)Ґлуховіце (Глухівці), Ґанчари (Гончари)Дмитровіце (Дмитровичі), Подберезьце (Підберізці), Чижикув (Чижиків), Чишкі (Чишки) 8
14 Ґміна Яричув Стари Віслобокі (Вислобоки)Запитув (Запитів), Кукізув (Кукезів)Подліскі Вєлькє (Великі Підліски)Ременув (Ременів)Руданьце (Руданці)Яричув Стари (Старий Яричів), Цеперув (Цеперів) 8
отримала статус міської ґміни Винники (до 1924) 1
передано до міського повіту Львів Замарстинів (до 11.04.1930), Клепарів (до 11.04.1930), Голоско Мале (до 11.04.1930), Знесіння (до 11.04.1930), Сигнівка (до 11.04.1930), Кульпарків (до 11.04.1930) 6
ліквідовано Вайнберґен (до 01.04.1933) 1

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

  1. містечко Новий Яричів[4] — місто з 1934
  2. містечко Щирець[4] — місто з 1934
  3. м. Винники[5] — права міської ґміни з 1924 року. Місто з 1933

Населення[ред. | ред. код]

У 1907 році українці-грекокатолики становили 49 % населення повіту[6].

У 1939 році в повіті проживало 156 730 мешканців (77 535 українців-грекокатоликів — 49,47 % та ще 745 польськомовних українців — 0,48 %, 12 965 українців-латинників — 8,28 %, 56 795 поляків — 36,23 %, 1 295 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,83 %, 5 150 євреїв — 3,29 % і 2 245 німців та інших національностей — 1,43 %)[7].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 142 800 населення ніби-то було аж 80 712 (56,52 %) поляків при 58 395 (40,89 %) українців, 1 569 (1,1 %) євреїв і 1 809 (1,27 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Перейменування[ред. | ред. код]

Рішенням міністра внутрішніх справ 11 березня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[8]:

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[9]:

Друга світова війна[ред. | ред. код]

12 вересня 1939 року німці окупували більшість території повіту, однак 19 вересня передали територію радянським військам, оскільки за пактом Ріббентропа — Молотова територія належала до радянської зони впливу.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Байцар Андрій.Літопис Винник // Винниківський вісник № 437-438, серпень 2013 р.
  • Байцар Андрій. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності // Винниківський вісник № 444 — № 445, листопад — грудень 2013 р.
  • Байцар Андрій. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності (продовження) // Винниківський вісник № 446 — № 447, 31 грудня 2013 р.

Див. також[ред. | ред. код]