Сміттєва криза у Львові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сміттєвий контейнер на вул. Панча 9, Львів (2017)

Сміттєва криза у Львові — серія інцидентів у Львові, починаючи з літа 2016 року, викликаних тривалим ігноруванням проблем зі зберіганням та переробкою сміття у місті, пожежею на Грибовицькому сміттєзвалищі та подальшою бездіяльністю місцевої влади.

За оцінками міської влади та деяких політичних діячів, криза та її висвітлення у ЗМІ має політичне підґрунтя і викликана політичними розбіжностями між Блоком Петра Порошенка та «Самопоміччю»[1], за іншими — намаганням мера міста Андрія Садового перекласти вирішення проблеми на центральну владу[2].

Передумови виникнення сміттєвого колапсу[ред. | ред. код]

Зберігання сміття зі Львова та частини населених пунктів області здійснювалось на Грибовицькому сміттєзвалищі, яке діє з 1957 року, займає понад 33 га, є третім за розміром у Європі та одним із найбільших забруднювачів навколишнього середовища на території Львівської області.

У 2003 році головний державний санітарний лікар Львівської області виніс постанову про припинення експлуатації полігону для міста Львова. У наступні роки були повторні приписи про припинення експлуатації полігону, однак з боку міської влади вони ігнорувалися і оскаржувалися в судах, в результаті чого звалище продовжувало приймати сміття. Відповідно до постанови про припинення експлуатації, з 2006 року полігон діяв незаконно[3].

Незважаючи на заборону експлуатації полігону, у 2006 році, через кілька місяців після обрання мером міста, Андрій Садовий заявив, що сміттєзвалище практично заповнене, але просив громаду Грибовичів погодитись на продовження експлуатації полігону протягом ще 5 років[4], після чого обіцяв його закрити[5]. Натомість, обіцянки вирішити проблеми з переробкою сміття протягом наступних 10 років так і не були виконані, а виконання окремих робіт напряму саботувалося або було заборонене Садовим та його командою. Так, в 2007 році міська влада заборонила виконання робіт з дегазації сміттєзвалища — первинних заходів з його рекультивації та закриття[6][7].

У травні 2016, після гасіння пожежі, на сміттєзвалищі через зсув сміття загинули рятувальники, які проводили дослідження причин пожежі[8]. В листопаді 2016 суд зобов'язав владу Львова закрити Грибовицьке сміттєзвалище[9].

Стан[ред. | ред. код]

Сміття що не вмістилося у сміттєвий бак на Личаківському цвинтарі, Львів (2017)

На червень 2017 в окремих районах міста нагромадились місячні обсяги сміття, загалом по місту — близько 9 тисяч тонн[10]. Лабораторний аналіз ґрунту, взятого біля сміттєвих майданчиків у Львові, показав високий рівень бактеріального забруднення, що створює небезпеку для мешканців[11].

Вивезення сміття в інші регіони[ред. | ред. код]

Закриття місцевого сміттєзвалища призвело до санкційованого та несанкційованого вивезення сміття зі Львова та його скидання у Львівській та інших областях України, в тому числі, на не облаштованих для приймання сміття місцях.

У червні та липні 2016 року сміття зі Львова приймав київський сміттєпереробний завод «Енергія» — по 200 тонн на добу. В серпні завод припинив роботу через плановий ремонт.

У серпні 2016 сміття вивозили до Чернівців[12].

У липні—вересні 2016 сміття вивозили до Дніпра, загалом приблизно 8,8 тис. тонн[13][14]. Починаючи з 13 вересня 2016 року сміття до Дніпра вивозили незаконно, через що активісти заблокували сміттєвози, пробивши колеса трьох машин, а поліція відкрила кримінальне провадження щодо організаторів перевезень[15].

У вересні 2016 року сміття вивозили до Миколаєва[16]. Відвантаження сміття у Миколаєві здійснювалось відповідно до рішення мера міста і припинилось через протести місцевого населення та блокування вантажівок зі сміттям на в'їзді до міста, після чого дозвіл на приймання сміття був анульований.

У жовтні 2016 сміття було вивезене і скинуте біля Решетилівки на Полтавщині[17].

У жовтні-грудні 2016 сміття вивозили на Сумщину[18].

Станом на грудень 2016-го несанкціоноване вивезення до інших областей тривало[19], а побудова спеціальних закладів і виробничих потужностей на території забруднення, зокрема пресувального заводу у Львові, саботувалися «активістами»[20].

У лютому 2017 сміття вивозили до Полтавської області, у Глобино[21] та під Кременчук[22]. У березні, навіддяку, розпочато плановий збір сміття з Полтавщини до поховання у центрі Львова[23].

9 березня 2017 декілька автівок вивантажили сміття у селі Молога Білгород-Дністровського району Одеської області[24].

У середині квітня 2017-го 50 т львівського сміття було виявлено в Житомирській області[25].

У середині травня 2017-го в Житомирській області були виявлені нові сліди скидання львівського сміття[26].

Позиції та реакція[ред. | ред. код]

Питання виділення землі та розробки документації щодо створення полігонів твердих побутових відходив належать компетенції місцевої влади.[джерело не вказане  500  днів] Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що питання виділення землі та проектна документація для вирішення проблеми погоджені[2]. При цьому мер Львова Андрій Садовий неодноразово наголошував, що проблему має вирішувати центральна влада.

У травні-червні 2016 Садовий заявив про сценарій завалити Львів сміттям та блокування вивезення сміття зі Львова центральною владою[27]. На сайті міської ради Львова викладено 229 відмов на 495 звернень до обласних і місцевих рад України з проханням прийняти львівське сміття[28].

Громади окремих міст України, до яких здійснювались спроби вивезення сміття, висловили різку незгоду щодо його приймання на місцеві полігони, в тому числі — при наявності дозволів від місцевих органів[29][30].

Наприкінці жовтня 2016 було було розпочате слідство щодо вивезення сміття зі Львова у інші регіони[31]. Коментуючи ситуацію, Садовий заявив у березні 2017, що мерією укладений договір на вивезення сміття з міста зі сторонньою організацією, те, куди ця організація вивозить сміття, мерія не контролює[2].

У січні 2016 року, за ініціативи та підтримки депутатів «Самопомочі» Семенченка, Соболєва та позафракційного Парасюка було розпочато блокаду поставок вугілля з окупованих територій, що їх опонентами було розцінено як фактор тиску фракції Садового та відволікання від проблеми сміття[32] та намагання «впарити свій мазут» до українських ТЕС Ахметова Коломойським[33].

У червні 2017 року керівник фракції «Самопоміч» у Верховній Раді, Олег Березюк, оголосив голодування на знак протесту проти ігнорування проблеми прем'єр-міністром та Президентом України[34]. В той самий час львів'яни блокували запуск цеху з пресування відходів у самому місті, рівно як і мала місце протидія побудові нового полігону в області[35][36][37].

Станом на 26 червня 2017 року у Львівській області планують побудувати 3-4 сміттєпереробні заводи. Їхнє будівництво може зайняти 2,5-3 роки. Один з заводів має знаходитися на території Львова.[38]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Самопоміч» і Банкова мають сісти за стіл переговорів — Денисенко
  2. а б в «Нікому не раджу хамити громаді Львова — це вилізе боком». Андрій Садовий в ефірі ZAXID.NET LIVE // YouTube
  3. Великий сміттєвий перерозподіл
  4. Садовий мешканцям Грибович. Червень 2006 року. (ZIK «Прямим текстом») // YouTube
  5. Як Садовий обіцяв закрити Грибовичі ще у 2006 році (ВІДЕО)
  6. Садовий і Синютка vs Грибовицьке сміттєзвалище: 10 років порожніх обіцянок
  7. Грибовичі: смердюча справа
  8. Рятувальники, яких засипало на Грибовицькому сміттєзвалищі, ймовірно уже загинули, — Синютка
  9. Cуд зобов'язав Львів остаточно закрити Грибовицьке сміттєзвалище
  10. У спальних районах сміття не вивозили вже більше місяця. На асфальті гниє 9 тисяч тон відходів
  11. Супрун: Сміття у Львові треба прибрати, поки не почалась епідемія тифу чи холери
  12. Чернівці заберуть до себе 830 тонн сміття зі Львова
  13. Дніпро більше не прийматиме львівське сміття, — заступник Філатова
  14. У Філатова зізналися, що добровільно приймали львівське сміття
  15. Поліція порушила провадження через ввезення на Дніпропетровщину сміття зі Львова
  16. Грибовичі-2: Миколаївський полігон, куди повезли львівське сміття, заповнений на 87 %
  17. Сміття зі Львова несанкціоновано скинули на Полтавщині
  18. На Сумщині таємно скинули 15 вантажівок львівського сміття, — прокуратура
  19. Рівненські депутати погрожують повертати вивезене сміття під львівську міськраду
  20. У Львові активісти зірвали сесію міськради, протестуючи проти будівництва сміттєпресувального заводу
  21. Со Львова на Полтавщину отправили самое ценное: Пять грузовиков «оставили» мусор в Глобино
  22. У Кременчуку знайшли «львівське сміття», поліція почала перевірку
  23. Полтавські депутати хочуть блокувати львівське сміття або вивозити полтавське на Львівщину
  24. В Одеській області виявлено несанкціоноване скидання львівського сміття
  25. На Житомирщині виявили 50 тонн сміття із чеками зі Львова, — поліція
  26. На Житомирщині вчергове виявили несанкціоноване скидання львівського сміття
  27. Садовий заявив про сценарій завалити Львів сміттям
  28. Сміттєва блокада: Мер Львова опублікував сотні відмов. 
  29. Жители Днепра перекрыли трассу на Кривой Рог из-за львовского мусора (фото)
  30. Николаев восстал против мусора из «культурной столицы»
  31. Викрито схему вивезення львівського сміття за фальшивими документами
  32. Рощенко, Алена. Аваков обвинил в блокаде Садового и «Самопомич». pravda.com.ua. Процитовано 24 червня 2017. 
  33. Артамощенко, Юлія. Блокада Донбасу: справжні гравці сваряться та відкривають карти. nv.ua. Процитовано 24 червня 2017. 
  34. 24tv.ua. Лідер Самопомочі Березюк оголосив голодування - Телеканал новин 24. Телеканал новин 24. Процитовано 2017-06-21. 
  35. П'єцух, Мар'яна. Голодні ігри Садового. Сміття та й годі. pravda.com.ua. Процитовано 24 червня 2017. 
  36. Мирослава Бзікадзе (22 грудня 2016). Після бійки через сміття та блокування трибуни, Садовий із «Самопоміччю» втекли з сесії Львівської міськради. http://press-centr.com. Процитовано 27 червня 2017. 
  37. Сортувальної лінії сміття у Рясному не буде, – рішення громади. http://dyvys.info. 18 листопада 2016. Процитовано 27 червня 2017. 
  38. Чому в Україні невигідно будувати сміттєпереробний завод // Конкурент : інформаційне агенство. — 2017. — 26 червня.

Посилання[ред. | ред. код]