Львівсько-Сокальська єпархія ПЦУ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Львівсько-Сокальська єпархія
Герб єпархії
Герб єпархії
Основні дані
Церква Православна Церква України
Заснована 1992
Юрисдикція Львівська область, північні райони.
Єпархіальний центр Львів
Кафедральний собор Покровська церква (Львів)
Благочинь 11
Парафій 252
Монастирів 2
Священиків 212
Титул правлячого
архієрея
Митрополит Львівський і Сокальський
Правлячий архієрей
Правлячий архієрей Димитрій

Львівсько-Сокальська єпархія[1] — єпархія Православної Церкви України на території Львівської області.

До утворення Православної Церкви України була єпархією Української православної церкви Київського патріархату.

Зміст

Загальні відомості[ред. | ред. код]

На чолі єпархії в різні часи стояли видатні ієрархи. Тут діяло славнозвісне Львівське Успенське ставропігійне братство, яке відіграло важливу роль в збереженні Православ'я на Галичині.

Єпархію неодноразово відвідували Предстоятелі Помісних Православних Церков. Лише у ХХ столітті таких візитів було кілька. У червні 1975 р. до Львова прибув румунський патріарх Юстиніан, у вересні 1986 р. — сербський патріарх Герман, а 24-26 серпня 1987 р. — константинопольський Димитрій І.

Храм Покрови Пресвятої Богородиці у Львові

1988 року Львів став одним з центрів відзначення 1000-ліття Хрещення Русі, що відбулось на Святоюрській площі.

Ікони Свято-Покровського Кафедрального Собору (Львів)

19 серпня 1989 року настоятель львівської церкви Петра і Павла протоієрей Володимир Ярема проголосив вихід парафії з юрисдикції Московського Патріархату. Впродовж кількох місяців десятки парафій у єпархії проголосили свій перехід до складу відродженої Української Автокефальної Православної Церкви.

У квітні 1990 р. на Львівську кафедру висвячено відомого у Львові священика, служителя Преображенської церкви, прот. Андрія Горака. Цього ж року, після тривалих конфліктів і протистоянь, відбулося передання Львівського кафедрального собору св. Юра Українській Греко-Католицькій Церкві. Для кафедрального собору та єпархіального управління УПЦ КП, згідно рішення міськради, було віддано закритий храм у центрі Львова. Після капітального ремонту владика Андрій посвятив православний кафедральний собор у Львові Покрову Пресвятої Богородиці. У жовтні 1990 року Львів відвідав Патріарх Мстислав (Скрипник).

Храм святого Володимира у Червонограді

З утворенням у червні 1992 року УПЦ Київського Патріархату, реформи охопили і Львівську кафедру: 8 вересня на її основі було створено дві окремі одиниці Львівсько-Сокальську і Дрогобицько-Самбірську. У березні 1992 року Львівська Духовна Семінарія УАПЦ увійшла до складу УПЦ Київського Патріархату. У 1995 архієпископ Львівський Андрій (Горак), член Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату, був удостоєний сану митрополита.

В єпархії плідно функціонує Львівська православна богословська академія. Завдяки зусиллям ректора та професорсько-викладацького складу духовна школа щорічно випускає десятки кандидатів на посади церковно- і священнослужителів, задовольняючи потреби не лише Львівської, але й інших українських єпархій.

Православні священики Львівсько-Сокальської кафедри здійснюють душпастирські обов'язки не лишена парафіях, але й у численних державних навчальних закладах, військових частинах, вони проводять заняття у недільних церковних школах, їх запрошують на уроки етики у загальноосвітні школи.

Львівсько-Сокальська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату становить лише частину давньої єпархії Львівської, Галицької і Кам'янецької.

Правлячі архієреї[ред. | ред. код]

Благочиння[ред. | ред. код]

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Бродах

До її складу на 1 січня 2011 р. входять 11 благочинь:

  • Бродівське благочиння
  • Буське благочиння
  • Городоцьке благочиння
  • Жовківське благочиння
  • Золочівське благочиння
  • Кам'янко-Бузьке благочиння
  • Львівське благочиння
  • Перемишлянське благочиння
  • Пустомитівське благочиння
  • Радехівське благочиння
  • Сокальське благочиння

із 252 парафіями. У парафіях єпархії (згідно із штатним реєстром) служать 212 священики, 6 дияконів, діє чоловічий монастир на честь Святого Іоанна Золотоустого у м. Львові та жіночий монастир св. рівноапостольного кн. Володимира Великого у Червонограді, виходить з 2002 року єпархіальний журнал «Церковні дзвони» накладом 3000 екземплярів.

Храми єпархії[ред. | ред. код]

Бродівське благочиння, благочинний митр. прот. Василій Шира[ред. | ред. код]

  • м. Броди, Церква Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель: митр. прот. Василій Шира
  • с. Броди, Церква св. ап. Петра і Павла, настоятель: митр. прот. Степан Шира
  • с. Ясенів, Церква Свято-Миколаївська (1818), настоятель: митр. прот. Володимир Парфанюк
  • с. Грималівка, Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1934), настоятель: прот. Степан Мрачковський
  • с. Пониква, Церква св. мч. Параскеви-П'ятниці, настоятель: прот. Петро Гоза
  • с. Язлівчик, Церква Свято-Михайлівська, настоятель: митр. прот. Андрій Корчак

Буське благочиння, благочинний митр. прот. Петро Салабай[ред. | ред. код]

  • м. Буськ, Церква св. ап. Петра і Павла, настоятель: митр. прот. Петро Салабай
  • с. Мармузовичі, Церква Свято-Миколаївська, настоятель: прот. Михайло Кухар

Городоцьке благочиння, благочинний митр. прот. Роман Шак[ред. | ред. код]

  • м. Городок, Церква Різдва Івана Хрестителя, настоятель: митр. прот. Іван Лупій
  • с. Дроздовичі, Церква Свято- Миколаївська, настоятель: митр. прот. Іван Лупій
  • с. Галичани, Церква св. Козьми і Даміана, настоятель: ієрей Іван Денькович
  • смт. Великий Любінь, Церква Свято- Миколаївська, настоятель – митр. прот. Андрій Сідляр)
  • с. Дроздовичі, Церква Свято-Миколаївська, настоятель – прот. Іван Лупій
  • с. Лівчиці, Церква Свято-Миколаївська, настоятель ієрей Тарас Жигало
  • с. Нове Село, Церква Свято-Миколаївська, настоятель - митр. прот. Богдан Кравець
  • с. Мавковичі, Церква Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель - митр. прот. Володимир Грех
  • с. Мшана, Церква Свято-Введенська, настоятель - митр. прот. Олег Квасниця
  • с. Мильчиці, Церква св. влмч. Димитрія Солунського, настоятель - митр. прот. Ігор Гевко
  • с. Зелений Гай, Церква Свято-Вознесенська, настоятель - митр. прот. Іван Стахів
  • с. Бар, Церква св. влмч. Димитрія Солунського, настоятель - прот. Йосип Голубко
  • с. Бучали, Церква св. Арх. Гавриїла, настоятель - митр. прот. Андрій Хміль
  • с. Родатичі, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, настоятель - прот. Мирослав Мартиник

Жовківське благочиння, благочинний митр. прот. Степан Кіндрат[ред. | ред. код]

  • с. Малі Грибовичі, Церква Свято-Троїцька (2014), настоятель: прот. Андрій Ощудляк
  • с. Гребінці, Церква Свято-Миколаївська, настоятель: митр. прот. Степан Кіндрат
  • с. Городжів, Церква Свято-Миколаївська, настоятель – митр. прот. Зеновій Мащак
  • м. Рава-Руська, Церква св. мч. Бориса і Гліба, настоятель – прот. Юрій Магалюс
  • с. Крехів, Церква прп. Параскеви Сербської, настоятель – митр. прот. Іван Клеба
  • смт. Магерів, Церква св. вмч. Юрія Переможця, настоятель – митр. прот. Михайло Побурчак
  • с. Кошелів, Церква Введення у храм Пресвятої Богородиці, настоятель – митр. прот. Іван Баранич
  • с. Нове Село, Церква Свято-Покровська, настоятель – митр. прот. Іван Баранич
  • с. Стронятин, Церква Хресто-Воздвиженська, настоятель – митр. прот. Іван Баранич
  • с. Монастирок, Церква Свято-Успенська, настоятель – митр. прот. Ярослав Кунинець
  • с. Погарисько, Церква св. кн. Володимира Великого, настоятель – митр. прот. Ярослав Кунинець
  • с. Кам’яна Гора, Церква Всіх Святих, настоятель – митр. прот. Ярослав Кунинець
  • с. Замок, Церква Положення пояса Пресвятої Богородиці, настоятель – митр. прот. Ярослав Кунинець
  • с. Гійче, Церква свв. безсрр. Косьми й Даміана, настоятель – митр. прот. Петро Бігун
  • с. Мацошин, Церква Положення пояса Пресвятої Богородиці, настоятель – митр. прот. Василь Басараб
  • с. Глинсько, Церква Свято-Успенська, настоятель – прот. Степан Білоган
  • с. Волиця, Церква св. влмч. Димитрія Солунського, настоятель – прот. Андрій Суходольський

Золочівське благочиння, благочинний митр. прот. Володимир Легкий[ред. | ред. код]

  • м. Золочів, Церква Свято-Воскресенська, настоятель: митр. прот. Володимир Легкий
  • с. Гончарівка, Церква Свято-Миколаївська, настоятель – ієрей Володимир Стецик
  • с. Скнилів (1848), Церква Успення Пресвятої Богородиці, настоятель – прот. Ігор Стасюк

Кам'янко-Бузьке благочиння, благочинний митр. прот. Ярослав Шикула[ред. | ред. код]

  • с. Велике Колодно, Церква Хресто-Воздвиженська, настоятель: митр. прот. Ярослав Шикула
  • с. Колоденці, Церква св. пророка Іллі, настоятель: митр. прот. Ярослав Шикула
  • с. Кукезів, Церква Свято-Миколаївська, настоятель – митр. прот. Василь Ховзун
  • с. Тадані, Церква Свято-Миколаївська, настоятель – прот. Нестор Сильвестр
  • с. Честині, Церква Свято-Миколаївська, настоятель – митр. прот. Микола Салабай
  • м. Кам’янка-Бузька, храм Різдво-Богородичний, настоятель - митр. прот. Володимир Котоус
  • смт. Добротвір, Церква св. апп. Петра і Павла, настоятель - митр. прот. Микола Предко
  • с. Новий Став, Церква Богоявлення Господнього, настоятель - ієрей Андрій Зварич
  • с. Желдець, Церква Воскресіння Христового, настоятель - прот. Іван Гунько
  • с. Воля-Жовтанецька, Церква Арх. Михаїла, настоятель - прот. Іван Гунько

Львівське благочиння, благочинний митр. прот. Ярослав Дуда[ред. | ред. код]

Перемешлянське благочиння, благочинний митр. прот. Олег Коваль[ред. | ред. код]

  • м. Перемишляни, Церква Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель: прот. Михайло Щербань
  • с. Свірж, Церква Свято-Покровська, настоятель: митр. прот. Олег Коваль

Пустомитівське благочиння, благочинний митр. прот. Григорій Манюк[ред. | ред. код]

  • с. Давидів, Церква святих Верховних Апостолів Петра і Павла, настоятель: митр. прот. Григорій Манюк
  • с. Черепин, Церква блаженної Ольги, настоятель: митр. прот. Григорій Манюк
  • с. Оброшино, Церква Святого Духа, настоятель: прот. Андрій Лотоцький
  • с. Підберізці, Церква Архістратига Михаїла, настоятель: прот. Станіслав Гасс
  • с. Семенівка, Церква святого Пророка Іллі, настоятель: прот. Ігор Сав'як
  • с. Сокільники, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, настоятель: прот. Любомир Свистун
  • с. Чижиків, Церква введення у храм Пресвятої Богородиці, настоятель: прот. Мирон Микуш
  • с. Чишки, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, настоятель: прот. Роман Мануляк
  • с. Ков'ярі, Церква Свято-Михайлівський, настоятель: ієрей Олексій Саків

Радехівське благочиння, благочинний митр. прот. Зеновій Середницький[ред. | ред. код]

  • с. Березівка, Церква Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель: прот. Дмитро Крищук
  • с. Немилів, св. влмч. Димитрія Солунського, настоятель: митр. прот. Зеновій Середницький
  • с. Синьків, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, настоятель: митр. прот. Зеновій Середницький
  • с. Торки, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, настоятель: прот. Ярослав Додик
  • с. Оглядів, Церква Свято-Михайлівська (1802), настоятель: прот. Степан Музика
  • с. Монастирок-Оглядівський, Церква Свято-П'ятницька (1774), настоятель: прот. Степан Музика
  • с. Опліцько, Церква Свято-П'ятницька, настоятель: прот. Степан Музика
  • с. Сабанівка, Церква св. влмч. Димитрія Солунського, настоятель: прот. Василій Прус
  • с. Кустин, Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1908), настоятель: ієрей Богдан Сміг
  • с. Пиратин, Церква св. влмч. Юрія Переможця (1879), настоятель: прот. Ярослав Кривич
  • с. Бабичі, Церква Пресвятої Трійці (1914), настоятель: прот. Петро Нижник
  • с. Шайноги, Церква Свято-Онуфріївська, настоятель: прот. Петро Нижник
  • с. Барилів, Церква Свято-Симеонівська (1885), настоятель: прот. Володимир Луців
  • м. Радехів, Церква перенесення мощей св. Миколая, настоятель: прот. Володимир Луців
  • с. Кустин, Церква, настоятель: ієрей Степан Брочковський
  • с. Тетевчиці, Церква Свято-Вознесенська, настоятель: ієрей Андрій Жук

Сокальське благочиння, благочинний митр. прот. Михайло Гнатів[ред. | ред. код]

  • м. Червоноград, Свято-Володимирівський Собор настоятель: митр. прот. Михайло Гнатів
  • м. Червоноград, Церква Успіння Пресвятої Богородиці настоятель: митр. прот. Михайло Гнатів
  • м. Червоноград, Церква Преображення Господнього настоятель: митр. прот. Володимир Ортинський, сотрудник прот. Віталій Лещишина
  • м. Червоноград, Церква Арх. Михаїла настоятель: прот. Андрій Копчак
  • м. Червоноград, Церква св. влмч. Юрія Переможця настоятель: ієрей Олег Петрашкевич
  • с. Чишки, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, настоятель: прот. Роман Мануляк
  • м. Белз, Церква Свято-Миколаївська, настоятель – митр. прот. Іван Ковальчук
  • с. Жужеляни, Церква Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель: митр. прот. Іван Ковальчук
  • с. Воронів, Церква Свято-Миколаївська, настоятель – ієрей Тарас Магора
  • с. Залижня, Церква Свято-Миколаївська, настоятель – ієрей Василь Ониськів
  • с. Княже, Церква Свято-Миколаївська, настоятель – прот. Олександр Фещук
  • с. Бутини, Церква Свято-Михайлівська, настоятель – митр. прот. Павло Івасейко
  • с. Низи, Церква Хресто-Воздвиженська, настоятель – митр. прот. Юрій Ярмолович
  • с. Шишаки, Церква св. влмч. Юрія Переможця, настоятель – митр. прот. Павло Івасейко
  • с. Двірці, Церква Преображення Господнього, настоятель – митр. прот. Петро Івасейко
  • с. Волиця, Церква Всіх святих землі Української, настоятель – митр. прот. Петро Івасейко
  • с. Пристань, Церква Арх. Михаїла, настоятель – прот. Василь Шокало
  • с. Піддовге, Церква Свято-Покровська, настоятель – прот. Василь Шокало
  • с. Острів, Церква Арх. Михаїла, настоятель – прот. Любомир Хомин
  • с. Перемисловичі, Церква Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель – прот. Микола Ковальчук
  • с. Реклинець, Церква Свято-Троїцька, настоятель – прот. Ігор Марець

Герб Єпархії[ред. | ред. код]

На щиті зі срібною базою зображено ікону Львівської Божої Матері «Одигитрія», що особливо почитається у Львові та області. Щит вписаний у пурпуровий картуш з гербами кафедрального міста Лева та Галицького краю на правій та лівій сторонах відповідно. Картуш увінчується оздобленою рубінами темно-синьою митрополичою митрою із медальйонами Спаса Нерукотворного в центрі та Покрову Богородиці і Святителя Миколая на правій та лівій сторонах відповідно.

Щитотримачі: Ангели-хоронителі єпархії та земель Галичини, які тримають щит та покладені позаду герба у косий Андріївський хрест золоті хрест та митрополичий посох, що символізує постійну опіку з Висоти та благодать Божу, яка передається через правлячого архиєрея.

Під гербом — символізація вірних епархії: «Виноградник, що його насадила Правиця Твоя», оповитий блакитною стрічкою з молитовним надписом «Пресвятая Богородице, спаси нас» як символ передачі себе під опіку Небесної Покровительки «Одигитрії». Завершує герб панагія із зображенням Святителя Димитрія Ростовського.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]