Львівсько-Сокальська єпархія УПЦ КП

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Львівсько-Сокальська єпархія
Герб Єпархії
Герб Єпархії
Основні дані
Церква Українська православна церква — Київський патріархат
Заснована 1992
Юрисдикція Львівська область, північні райони.
Єпархіальний центр Львів
Кафедральний собор Покровська церква (Львів)
Благочинь 11
Парафій 252
Монастирів 2
Священиків 212
Титул правлячого
архієрея
Митрополит Львівський і Сокальський
Правлячий архієрей
Правлячий архієрей Димитрій

Львівсько-Сокальська єпархія (ЛСЄ)[1] — єпархія Української православної церкви Київського патріархату.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

На чолі єпархії в різні часи стояли видатні ієрархи. Тут діяло славнозвісне Львівське Успенське ставропігійне братство, яке відіграло важливу роль в збереженні Православ'я на Галичині.

Єпархію неодноразово відвідували Предстоятелі Помісних Православних Церков. Лише у ХХ столітті таких візитів було кілька. У червні 1975 р. до Львова прибув румунський патріарх Юстиніан, у вересні 1986 р. — сербський патріарх Герман, а 24-26 серпня 1987 р. — константинопольський Димитрій І.

Храм Покрови Пресвятої Богородиці у Львові

1988 року Львів став одним з центрів відзначення 1000-ліття Хрещення Русі, що відбулось на Святоюрській площі.

Ікони Свято-Покровського Кафедрального Собору (Львів)

19 серпня 1989 року настоятель львівської церкви Петра і Павла протоієрей Володимир Ярема проголосив вихід парафії з юрисдикції Московського Патріархату. Впродовж кількох місяців десятки парафій у єпархії проголосили свій перехід до складу відродженої Української Автокефальної Православної Церкви.

У квітні 1990 р. на Львівську кафедру висвячено відомого у Львові священика, служителя Преображенської церкви, прот. Андрія Горака. Цього ж року, після тривалих конфліктів і протистоянь, відбулося передання Львівського кафедрального собору св. Юра Українській Греко-Католицькій Церкві. Для кафедрального собору та єпархіального управління УПЦ КП, згідно рішення міськради, було віддано закритий храм у центрі Львова. Після капітального ремонту владика Андрій посвятив православний кафедральний собор у Львові Покрову Пресвятої Богородиці. У жовтні 1990 року Львів відвідав Патріарх Мстислав (Скрипник).

Храм святого Володимира у Червонограді

З утворенням у червні 1992 року УПЦ Київського Патріархату, реформи охопили і Львівську кафедру: 8 вересня на її основі було створено дві окремі одиниці Львівсько-Сокальську і Дрогобицько-Самбірську. У березні 1992 року Львівська Духовна Семінарія УАПЦ увійшла до складу УПЦ Київського Патріархату. У 1995 архієпископ Львівський Андрій (Горак), член Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату, був удостоєний сану митрополита.

В єпархії плідно функціонує Львівська православна богословська академія. Завдяки зусиллям ректора та професорсько-викладацького складу духовна школа щорічно випускає десятки кандидатів на посади церковно- і священнослужителів, задовольняючи потреби не лише Львівської, але й інших українських єпархій.

Православні священики Львівсько-Сокальської кафедри здійснюють душпастирські обов'язки не лишена парафіях, але й у численних державних навчальних закладах, військових частинах, вони проводять заняття у недільних церковних школах, їх запрошують на уроки етики у загальноосвітні школи.

Львівсько-Сокальська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату становить лише частину давньої єпархії Львівської, Галицької і Кам'янецької.

Благочиння[ред. | ред. код]

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Бродах

До її складу на 1 січня 2011 р. входять 11 благочинь:

  • Бродівське благочиння
  • Буське благочиння
  • Городоцьке благочиння
  • Жовківське благочиння
  • Золочівське благочиння
  • Кам'янко-Бузьке благочиння
  • Львівське благочиння
  • Перемишлянське благочиння
  • Пустомитівське благочиння
  • Радехівське благочиння
  • Сокальське благочиння

із 252 парафіями. У парафіях єпархії (згідно із штатним реєстром) служать 212 священики, 6 дияконів, діє чоловічий монастир на честь Святого Іоанна Золотоустого у м. Львові та жіночий монастир св. рівноапостольного кн. Володимира Великого у Червонограді, виходить з 2002 року єпархіальний журнал «Церковні дзвони» накладом 3000 екземплярів.

Церкви єпархії[ред. | ред. код]

Пустомитівське благочиння[ред. | ред. код]

Правлячі Архиєреї[ред. | ред. код]

Парафії[ред. | ред. код]

Герб Єпархії[ред. | ред. код]

На щиті зі срібною базою зображено ікону Львівської Божої Матері «Одигитрія», що особливо почитається у Львові та області. Щит вписаний у пурпуровий картуш з гербами кафедрального міста Лева та Галицького краю на правій та лівій сторонах відповідно. Картуш увінчується оздобленою рубінами темно-синьою митрополичою митрою із медальйонами Спаса Нерукотворного в центрі та Покрову Богородиці і Святителя Миколая на правій та лівій сторонах відповідно.

Щитотримачі: Ангели-хоронителі єпархії та земель Галичини, які тримають щит та покладені позаду герба у косий Андріївський хрест золоті хрест та митрополичий посох, що символізує постійну опіку з Висоти та благодать Божу, яка передається через правлячого архиєрея.

Під гербом — символізація вірних епархії: «Виноградник, що його насадила Правиця Твоя», оповитий блакитною стрічкою з молитовним надписом «Пресвятая Богородице, спаси нас» як символ передачі себе під опіку Небесної Покровительки «Одигитрії». Завершує герб панагія із зображенням Святителя Димитрія Ростовського.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЛСЄ УПЦ КП в ЄДРПОУ. Архівовано з першоджерела 19.05.2018.
  2. Герб Єпархії

Посилання[ред. | ред. код]