Львівські латинські архієпископи

Львівський архієпископ — головний римо-католицький єпископ Львівської архідієцезії. З 1992 року — перший єпископ Римсько-католицької церкви в Україні, голова Конференції римо-католицьких єпископів України.

Список архієпископів

Ім'я	Роки на кафедрі	Примітки
Ян Жешовський	28 серпня 1412-12 серпня 1436	Інквізитор на Русі
Ян Одровонж зі Спрови	25 лютого 1437-вересень 1450
Григорій Сяноцький	4 липня 1451-29 січня 1477	Засновник першого гуманістичного гуртка на українських землях та в тогочасній Польщі.
Ян Длугош	1479-19 травня 1480	Автор «Історії Польщі» («Хроніка Длугоша») у 12 томах^[1]. Номінований, не був посв'ячений в сан ^[2]
Ян «Вонтробка» Стшелецький	20 травня 1481-26 серпня 1488
Анджей Боришевський	23 травня 1488-18 лютого 1503
Бернард Вільчек	28 квітня 1505-1540
Пйотр Стажеховський	26 квітня 1540-1 квітня 1554
Фелікс Ліґенза	7 січня 1555-26 січня 1560
Павел Тарло	15 січня 1561-21 травня 1565
Станіслав Сломовський	7 жовтня 1565-22 вересня 1575
Ян Сененський	10 грудня 1576-1581
Ян Димітр Соліковський	28 березня 1583-27 червня 1603
Ян Замойський	4 лютого 1604-30 березня 1614
Ян Порохницький	13 серпня 1607-13 травня 1633
Станіслав Ґроховський	25 липня 1634-1 березня 1645
Миколай Кросновський	27 листопада 1641-26 вересня 1653
Ян Тарновський	6 липня 1654-24 серпня 1669

Альберт Корицінський (1670—1677)^[3]
Константій Ліпський (1681—1698)^[4]
Константій Зелінський (1700—1709)
Миколай Поплавський (1710—1711)
Ян Скарбек (1713—1733)
Миколай Вижицький (1737—1757)
Миколай Дембовський (1757)
Владислав Лубенський (1758—1759)^[5]^[6]
Сєраковський Вацлав (1760—1780)
Фердинанд Кіцький (1780—1797)
Каєтан Кіцький (1797—1812)
Анджей Анквіч (1815—1833)
Франц Лушін (1834—1835)
Франтішек Піштек (1835—1846)
Вацлав Вацлавічек (1847—1848)
Лукаш Баранецький (1848—1858)
Францішек Вежхлейський (1860—1884)
Северин Титус Моравський (1885—1900)
св. Юзеф Більчевський (1900—1923)
Болеслав Твардовський (1923—1945)
Базяк Євгеніуш (1945—1962)
Ян Новіцький (1962—1973)
Мар'ян Рехович (1973—1983)
Мар'ян Яворський (1983—2008)
Мечислав Мокшицький (з 2008)

Єпископи Матей (Матвій) з Егера (1375—1380), Бернард (1384—1390), бл. Яків Стрепа (1391—1409), # Миколай Тромба (1410—1412, майбутній Примас Польщі) де-юре були Галицькими митрополитами.

З 1817 по 1846 рік архієпископи також носили титул Примаса Галичини і Володимирії.

Апостольські адміністратори

Ян Новіцький
Мар'ян Юзеф Рехович,^[a] з 31 грудня 1973^[7]

Зауваги

↑ у польській вікі - польської частини архидієцезії

Примітки

↑ Ісаєвич 403.
↑ PWN.
↑ Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana… [Архівовано 27 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 625. (пол.)
↑ Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 122. (пол.)
↑ схоластик краківський, депутат коронного трибуналу 1738 внизу тексту
↑ Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — T. 3. — S. 164.
↑ Kumor B. Rechowicz Marian Jozef // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/4, zeszyt 127. — S. 699—701. (пол.)

Джерела

Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 528. (пол.)
Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 182—183. (пол.)

Посилання

Past and Present Ordinaries / Archdiocese of Lviv (Archidioecesis Leopolitanus Latinorum) [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

[7] у польській вікі - польської частини архидієцезії

[ЕІУ2-1] Ісаєвич 403.

[FOOTNOTEPWN-2] PWN.

[3] Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana… [Архівовано 27 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 625. (пол.)

[4] Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 122. (пол.)

[5] схоластик краківський, депутат коронного трибуналу 1738 внизу тексту

[6] Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — T. 3. — S. 164.

[8] Kumor B. Rechowicz Marian Jozef // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/4, zeszyt 127. — S. 699—701. (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[a]

[7]