Льолінгіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Льолінгіт
Lollingite.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2]
Хімічна формула FeAs₂
Nickel-Strunz 10 2.EB.15a[3]
Dana 8 2.12.2.9
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Льолінг[4],
назва місцевості[d]
CMNS: Льолінгіт на Вікісховищі
Лаутит і льолінгіт

Льолінгіт, льолінґітмінерал, арсенід заліза острівної будови. Назва походить від назви селища Льолінг в Австрії.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Fe[As2]. Містить (%): Fe — 27, 18; As — 72,82. Домішки: S, Sb, Co, Ni. Форми виділення: призматичні кристали, суцільні маси, кристалічні агрегати. Сингонія ромбічна. Густина 7,45. Твердість 5,0-6,0. Колірсвідріблясто-сірийогоо сіро-сталевого. Блиск металічний. Риса сіро-чорна. Непрозорий. Крихкий. Злам нерівний. Добрий електропровідник. Вперше льолінгіт найдений в районі Льолінг-Ґеттенберґу (Австрія). Зустрічається в гідротермальних і контактово-метасоматичних родовищах. Асоціює з сидеритом, бісмутитом, нікеліном і баритом в жилах з кварцом. Широко відомі знахідки в Еренсфрідерсдорфі та Адреасберзі (ФРН), Фоссамі (Норвегія), Браш-Крік (штат Колорадо, США), округ Александер (штат Північна Кароліна, США). Джерело арсену. За назвою міста Льоллінґ (Каринтія, Австрія), W.K.Haidinger, 1845.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • льолінгіт кобальтистий (різновид льолінгіту, який містить до 6 % Со);
  • льолінгіт сірчистий (різновид льолінгіту, який містить до 6,73 % S);
  • льолінгіт стибіїстий (різновид льолінгіту, який містить до 5,61 % Sb).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]