Льонець списолистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Льонець списолистий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Подорожникові (Plantaginaceae)
Триба: Antirrhineae
Рід: Льонець (Kickxia)
Вид: Льонець списолистий
Kickxia elatine
(L.) Dumort., 1827
Посилання
Вікісховище: Kickxia elatine
Віківиди: Kickxia elatine
EOL: 578372
IPNI: 804092-1
ITIS: 33625
NCBI: 105588

Льонець списолистий[1], кіксія повійничкова[2] (Kickxia elatine) — вид трав'янистих рослин родини подорожникових (Plantaginaceae), поширений у Північній Африці, Європі, Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна рослина. Стебла повзучі, 10–40 см завдовжки, від залозисто-запушених до волосистих, розгалужені на основі. Листки коротко-черешкові, нижні яйцевидно-списоподібні з одним вушкоподібним зубцем, або з 2 ледь вираженими зубцями з кожного боку. Квітки пазухи, на довгих тонких квітконіжках, 15–20 мм завдовжки, голі. Віночок 5 мм довжиною, світло-жовтий, нижня губа інтенсивно-жовта, перевищує верхню. Насіння від еліпсоїдного до яйцюватого чи зворотнояйцюватого, 1.1–1.3 × 0.7–0.9 мм; поверхня тьмяна, темно-коричнева. 2n=36[2][3].

Квітне у липні й серпні[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Північній Африці, Європі, західній Азії й Пакистані[4][5][6].

В Україні вид зростає на полях, засмічених місцях — у Закарпатській області, на рівнині рідко[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kickxia elatine // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 284. (рос.)(укр.)
  3. Bojnanský V., Fargašová A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 613. (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 04.07.2020. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 04.07.2020. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 04.07.2020. (англ.)