Льюїс Керрол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Льюїс Керролл)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чарльз Ла́твідж (Лю́твідж) До́джсон
англ. Charles Lutwidge Dodgson
Charles Lutwidge Dodgson
Льюїс Керрол
Ім'я при народженні англ. Charles Lutwidge Dodgson
Псевдонім Льюїс Керрол (англ. Lewis Carroll)
Народився 27 січня 1832(1832-01-27)
Дерсбері, Чешир, Англія, Великобританія
Помер 14 січня 1898(1898-01-14) (65 років)
Гілфорд, Суррей, Англія, Великобританія
·пневмонія[1]
Поховання Mount Cemeteryd[2]
Країна  Сполучене Королівство[3]
 Англія
Національність англієць
Місце проживання Англія
Діяльність письменник, автор, ілюстратор, поет, математик, фотограф, викладач, винахідник
Сфера роботи письменник
Alma mater Крайст Черч, Регбі (школа)[1], Університет Оксфорда[4] і Richmond Schoold[1]
Заклад Університет Оксфорда
Мова творів англійська
Роки активності 1852[5]1898[5]
Жанр дитяча література, математична логіка, literary nonsensed, поезія, лінійна алгебра і теорія суспільного вибору[d]
Magnum opus Пригоди Аліси у Дивокраї
Конфесія англіканство
Батько Charles Dodgson[en]
Мати Frances Jane Lutwidged[6]
Родичі Charles Dodgsond
Брати, сестри Caroline Hume Dodgsond[6], Louisa Fletcher Dodgsond[6], Elizabeth Lucy Dodgsond[6], Wilfred Longley Dodgsond[6], Frances Jane Dodgsond[6], Skeffington Hume Dodgsond[6], Edwin H. Dodgsond[6], Henrietta Harrington Dodgsond[6], Mary Charlotte Dodgsond[6] і Margaret Anne Ashley Dodgsond[6]
Автограф
Сайт: університет

CMNS: Льюїс Керрол у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Лью́їс Ке́ррол (англ. Lewis Carroll, справжнє ім'я Чарльз Ла́твідж (Лю́твідж) До́джсон, Charles Lutwidge Dodgson; 1832 — 1898) — англійський письменник, математик, філософ, логік, англіканський клірик (священник, теолог) і фотограф.

Найвідоміші літературні твори Керролла: «Пригоди Аліси у Дивокраї» (Alice's Adventures in Wonderland) і продовження «Аліса в задзеркаллі» (Through the Looking-Glass), а також поеми «Полювання на Снарка» (The Hunting of the Snark) і «Бурмоковт» (Jabberwocky: Jabber — балаканина, wacky — ідіотський, божевільний).

Легкість у грі слів, логіці й фантазії задовольняють широку читацьку аудиторію, починаючи від дітей, закінчуючи літературною елітою. Разом з тим, його твори глибоко пов'язалися з сучасною культурою: вони прямо вплинули на творчість багатьох митців — утворилися спільноти, присвячені отриманню естетичного задоволення, сприянню поширення творів і дослідженню життя автора в багатьох країнах світу, зокрема в Північній Америці, Японії, Великій Британії та Новій Зеландії.

У біографії Керрола є багато запитань, унаслідок чого виник термін «Міф Керрола».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у гравстві Чешир. Сім'я Доджсонів мала переважно північноанглійські корені з певними ірландськими зв'язками. Консервативні та прихильники Високої Церкви — напряму в англіканській церкві, який тяжів до католицизму (High Church Anglican), більшість предків Доджсонів були армійськими офіцерами або клериками англіканської церкви. Прадід Керрола, якого також звали Чарльз Доджсон, пройшов усі церковні ранги і став єпископом; дід, ще один Чарльз, був армійським капітаном і загинув в бойових діях 1803 р., коли двоє його синів були ще майже дітьми. Старший з цих синів — черговий Чарльз — був батьком Керрола: він повернувся до іншого сімейного покликання і прийняв священничий сан. Учився в Школі Реґбі (Раґбі-Скул, англ. Rugby School), а потім в оксфордській Церкві Христа (Christ Church, Oxford); був математично обдарований і двічі виборов першу вчену ступінь, що відкривало шлях до блискучої академічної кар'єри. Замість цього він одружився з двоюрідною сестрою в 1827 р. — і відійшов в невідомість, ставши сільським священиком.

Батько юного Чарльза був активним і вельми консервативним клериком англіканської церкви, який часом вдавався до напружених релігійних диспутів, що розділяли англіканську церкву. Будучи членом Високої Церкви, схильної до Англо-католицизму, шанувальником кардинала Ньюмена і Тракторіанського руху, він вважав за найкраще прищеплювати такі погляди своїм дітям. Проте юний Чарльз виявляв сумніви щодо релігійних цінностей батька і англіканської церкви в цілому.

Одна людина — дві особистості

Сама собою склалася звичка говорити про цього письменника як про двох зовсім різних людей. Перший, Чарлз Лутвідж Доджсон, — солідний професор математики, занурений у формули та цифри, нудний і прискіпливий викладач, похмурий і відлюдькуватий джентельмен, який не терпів втручань у своє особисте життя й ретельно дотримувався встановленого розпорядку дня, автор наукових праць.

Другий, Льюїс Керрол, — фантазер і дотепний жартівник, невтомний винахідник розваг і розіграшів, завзятий театрал, майстер фотографії, кращий друг дітей, автор чудернацьких казок, що уславили його як «короля нісенітниць».

Як співіснували ці дві протилежні особистості в одній людині, так і залишилося загадкою...

Юність[ред. | ред. код]

Юний Доджсон народився в домі сільського священика в селі Дерсбері (Daresbury) поблизу Ворінгтона, графство Чешир. Він був найстаршим хлопчиком, але третьою дитиною від шлюбу, якому було чотири з половиною роки. Після Чарльза народилося ще восьмеро дітей, рідкісно для того часу, всі діти — семеро дівчат і четверо хлопців (включаючи Едвіна Доджсона) дожили до зрілого віку. Коли Чарльзу виповнилося 11 років, батько переїхав в Крофт-на-Тіз (Croft-on-Tees) в північному Йоркширі, і вся родина переїхала в просторий дім парафіяльного священника. Вони жили в цьому домі наступні 25 років.

Освіту юний Доджсон почав в домашніх умовах. Його «читацький щоденник», який зберігався в сім'ї, свідчить про не за роками розвинутий інтелект: у семирічному віці дитина прочитала алегоричну новелу «Мандрівку пілігрима» (The Pilgrim's Progress) Джона Баньяна. Він також страждав від заїкуватості — була притаманна також його братам і сестрам — яка багато разів впливала на його соціальні стосунки протягом життя. В дванадцять років його відправили в невелику приватну школу біля Річмонду, де йому трапилося бути щасливим і зрівноваженим. Але в 1845 році Чарльз переходить до Рагбі-Скул. «Відтоді як я прийшов у Рагбі, я не мав учня його віку, який подавав би такі надії», — відзначав вчитель математики Р. Б. Мейджор.

Оксфорд[ред. | ред. код]

Він залишив Рагбі наприкінці 1849 року і після перерви, причини якої залишились нез'ясованими, продовжив навчання, вступивши в січні 1851 року в Оксфорд, де став студентом старого батькового коледжу — Церкви Христа. Він пробув в Оксфорді лише два дні, коли отримав виклик додому. Його мати померла від «запалення мозку» — можливо менінгіту чи інсульту — у віці 47 років. Його рання академічна кар'єра роздиралась між подаванням величезних надій і непереборним відволіканням від навчання. Він міг не завжди часто працювати, але він був виключно обдарованим і досягнення легко приходили до нього. Отримавши першість в публічному екзамені на ступінь бакалавра в 1852, він незабаром був номінований на студентську стипендію старим другом його батька каноніком Едвардом П'юзі. Однією з вимог до роботи Льюїса Керролла була безшлюбність, целібат (умова поширювалась на деяких викладачів Оксфорда), і він вірив, що секс суперечив Божій волі[8].

Походження псевдоніма[ред. | ред. код]

Всесвітньо відомий псевдонім професора математики Доджсона було утворено такою вподобаною письменником грою слів. А саме, англійське Charles Lutwidge спочатку було задаптовано до латини. Після цього отримане ім'я Carolus Ludovicus Доджсон переклав англійською і переставив слова місцями, явивши світу Lewis Carroll — Льюїса Керрола.

  • Захоплення Улюбленим захопленням Доджсон віддавався з пристрастю нечуваною для «застебнутого на всі гудзики» професора. Саме так він ставився до театру і до мистецтва фотографії, у якому досягнув неабиякої майстерності — став одним з найкращих фотографів-аматорівсвого часу. А ще захоплювався вигадуванням різноманітних ігор - математичних, логічних, мовних. Але найпліднішим виявилося захоплення літературою. Адже саме завдяки йому з’явилися дивовижні, найзагадковіші у світі казки про пригоди дівчинки Аліси в Країні Див і в Задзеркаллі. Ці твори ввібрали все розмаїття талантів і вподобань письменника, щедро обдарованого природою. У них утілилася і любов до світу дитинства, і багата уява, і пристрасть до фокусів, і досвід фотографа, і знання з математики... В історіях про Алісу поєдналися філософія, казка, гумор, гра та фантастика.
  • ТВОРИ
  • Історія створення казок про Алісу 4 липня 1864 року Керрол разом зі своїм другом і трьома сестрами Лідделл, доньками віце-канцлера Оксфордського університету (Лорін було 13 років, Алісі — 10 років, Едіт — 8 років) вирушили на човні прогулятися Темзою. Під час подорожі Аліса попросила Керрола розповісти їм казку. Він розповів, а коли прощалися Аліса сказала: "Містер Доджсон, як би мені хотілося, аби ви записали для мене пригоди Аліси". Згодом Керрол розповідав, що «просидів цілу ніч, записуючи в зошиті всі дурниці, які запам’яталися». Перший примірник казки автор переписав для Аліси Лідделл від руки і прикрасив 37-ма власними малюнками. Казку Алісі було вручено в листопаді 1864 року, а всі інші читачі змогли її прочитати тільки в 1865 році, коли книжка вийшла друком з малюнками відомого англійського художника Джона Тенніела. Читачі казку прийняли із захопленням. А в 1871 році Керрол написав її продовження — «Аліса в Задзеркаллі», на яку його надихнула інша дівчинка — Аліса Теодора Рейкс. На Льюїса Керрола знову очікував величезний успіх.A Tangled Tale
  • Alice's Adventures in Wonderland — «Пригоди Аліси у Дивокраї» («Аліса в Країні чудес»)
  • An Elementary Treatise on Determinants, With Their Application to Simultaneous Linear Equations and Algebraic Equations
  • Euclid and his Modern Rivals (1879)
  • Facts
  • He thought he saw an elephant
  • Rhyme? And Reason? (Phantasmagoria)
  • Pillow Problems
  • Sylvie and Bruno
  • Sylvie and Bruno Concluded
  • Symbolic Logic Part I
  • Symbolic Logic Part II
  • The Game of Logic
  • The Hunting of the Snark — Полювання на Снарка
  • Three Sunsets and Other Poems
  • Through the Looking-Glass, and What Alice Found There — «Аліса в Задзеркаллі»
  • What the Tortoise Said to Achilles

Твори Льюїса Керролла «Аліса в Країні чудес» та «Аліса в Задзеркаллі» захоплють не тільки читачів, а й науковців-неврологів, які на їх сторінках знаходять важливі дані про особливості роботи мозку. Менш вивченим залишається вплив творів на дослідження у психології, дослідники вивчають їх вплив на пам'ять, мову і свідомість. До того як технології дозволили заглибитися в робочі процеси людського мозку, письменник дозволив зазирнути в його таємниці за допомогою грайливих інтелектуальних експериментів[9].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У місті Кривий Ріг вулицю Чижевського перейменували на вулицю Льюїса Керролла.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Thomas, Donald. Lewis Carroll: A Portrait with Background. — John Murray, 1996—404 p.
  • Will Brooker. Alice's Adventures: Lewis Carroll in Popular Culture. — A&C Black, 2004—380 p.
  • (рос.)Галинская И. Л. Льюис Кэрролл и загадки его текстов. — М.: ИНИОН РАН, 1995. — 76 с.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Керролл Льюїс // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 738. — ISBN 966-692-578-8.