Любарська Гута

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Любарська Гута
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Громада Довбиська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18080090100098182
Основні дані
Населення 25
Площа 4,43 км²
Густота населення 5,64 осіб/км²
Поштовий індекс 12724
Географічні дані
Географічні координати 50°21′22″ пн. ш. 27°54′03″ сх. д. / 50.35611° пн. ш. 27.90083° сх. д. / 50.35611; 27.90083Координати: 50°21′22″ пн. ш. 27°54′03″ сх. д. / 50.35611° пн. ш. 27.90083° сх. д. / 50.35611; 27.90083
Середня висота
над рівнем моря
231 м
Місцева влада
Адреса ради 12724, Житомирська обл., Звягельський р-н,. смт Довбиш, вул. Поліська, 20
Карта
Любарська Гута. Карта розташування: Україна
Любарська Гута
Любарська Гута
Любарська Гута. Карта розташування: Житомирська область
Любарська Гута
Любарська Гута
Мапа
Мапа

Любарська Гу́та — село в Україні, у Звягельському районі Житомирської області. Населення становить 25 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році — село Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 34 версти, від волості 14. Дворів 38, мешканців[1] 232.

У жовтні 1935 року із села Любарська Гута до Харківської області, на основі компроментуючих матеріалів НКВС, ешелоном було виселено 25 родин (151 особа), з них 24 — польських і одна українська. Серед виселених 34 особи чоловічої статі, 44 жіночої, 73 дитини. Натомість на місце вибулих радянською владою переселялися колгоспники-ударники з Київської і Чернігівської областей[2][3].

У 1923—54 роках — адміністративний центр Любарсько-Гутянської сільської ради Довбишського та Баранівського районів[4].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 31 травня 2019.
  2. Стронський Г. Злет і падіння. Польський національний район в Україні у 20-30 і роки. — Тернопіль, 1992. — 36 с.
  3. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 21-22.
  4. Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2022.
  5. Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 170.

Посилання[ред. | ред. код]