Люблін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Люблін
Lublin
Герб Прапор
Герб Прапор
Люблін
Люблін
Розташування міста Люблін
Основні дані

51°14′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 51.233° пн. ш. 22.567° сх. д. / 51.233; 22.567Координати: 51°14′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 51.233° пн. ш. 22.567° сх. д. / 51.233; 22.567

Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Магдебурзьке право 1317
Населення 351 806 (2008[1])
Агломерація біля 550 000
Площа міста 147,45 км²
Густота населення 2386 осіб/км²
Поштові індекси 20-001 до 20-999
Телефонний код 48 81
Висота над рівнем моря 168-228 м
Міська влада
Веб-сторінка http://www.um.lublin.pl/

Commons-logo.svg Люблін у Вікісховищі

Лю́блін або Люблин (пол. Lublin, їдиш לובלין) — місто в Польщі, столиця Люблінського воєводства. Люблін є одним з найстарших польських поселень. Ще в VI столітті на схилах гори Чвартек почали осідати поселенці. Сьогодні, Люблін — центр Люблінського Воєводства, найбільше місто та промисловий, культурний і науковий осередок у Східній Польщі. З огляду на велику кількість історичних пам'яток, спортивно-оздоровчих об'єктів та готельну базу місто є важливим туристичним центром.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Любліна
Люблінська Унiя, 1569.

Перші постійні поселення на люблінській землі з'явилися на початку середньовіччя, хоча археологічні знахідки вказують на присутність різних культур за довго до цього. Найбільш ранні поселення відносять до VI-го століття, знайшли на пагорбі в передмісті Любліна Чвартек пол. Czwartek (четвер — швидше за все, посилання на торговий день у поселенні). Цілком імовірно, що навколишні пагорби, зокрема, земля сучасного люблінського старого міста, також були в той час заселені.

У X столітті була споруджена дерев'яна оборонна споруда, пізніше кам'яна. В X-му і XI-му століттях поселення Чвартек перетворилося на важливий торговий центр. Знаходження Любліна на східних кордонах польських землях визначило його військове значення. Фортеця, що стала місцем перебування кастелян, вперше згадується в історичних джерелах з 1224. Найдавніший історичний документ, що згадує Люблін, датується 1198 роком. 1260 року домініканці збудували перший католицький костел архангела Михаїла.

Місто зазнало нападів з боку татар, русинів, і литовців, і було зруйновано кілька разів. В 1317 році під час правління князя Владислава I Локетека місто отримало магдебурзьке право. Казимир III Великий оцінив стратегічну важливість міста, оточили його в 1341 оборонними стінами. В 1341 році Казимир III Великий здобув біля Любліна перемогу над татарами.

У 1392 році місто отримало значні торговельні привілеї від короля Владислава II Ягайла, а зі зближенням між Польщею та Литвою, стало місцем значної частини торгівлі між двома країнами. В 1474 році Казимир IV Ягеллончик зробив місто столицею новоствореного Люблінського воєводства. У XV і XVI-му столітті місто швидко зростало. Протягом XVI-го століття кілька разів були проведені засідання сейму. 26 червня 1569, одним з найважливіших з них проголосив Люблінську унію, яка об'єднала Польщу та Литву.

З другої половини XVI століття протестантський рух охопив Люблін. Приблизно в той же час була також створена одна з найважливіших єврейських громад Польщі.

У XVII столітті епідемія в місті забрала життя більш ніж 5 тис. жителів. У 1655 році місто руйнують козаки Богдана Хмельницького, а потім у 1656 році постраждало від шведського вторгнення, в часи Північної війни. В 1703 році Август II Фрідріх надає місту привілеї, що порівняли його в правах з містом Краків.

Російська окупація[ред.ред. код]

1792 року місто займають російські війська. Після третього поділу Польщі, в 1795 Люблін відійшов до Австрійської імперії, а потім з 1815 році знову до Російської імперії. У 1877 році була запущена залізниця сполученням Варшава — Ковель, яка простимулювала промисловий розвиток міста. Населення Любліна зросло з 28 900 в 1873 році до 50 150 в 1897. За царату був центром Люблінської губернії.

1914—1918 роки[ред.ред. код]

Правління Російської імперії закінчилося в 1915 році, коли місто було окуповане німецькою та австро-угорською арміями. У той час єврейська громада становила близько 40 % від населення Любліна.

Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створення Української держави на території колишніх австрійських володінь в Галичині, Володимерії, Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Польська влада при допомозі підрозділів польських легіоністів змогла захопити цю частину.[2]

Німецько-нацистська окупація[ред.ред. код]

Докладніше: Sonderaktion Lublin

Під час німецько-нацистської окупації міста, що почалася 1939 року, населення, зокрема єврейські жителі, було об'єктом серйозного гноблення з боку окупантів. Місто було адміністративним центром однойменного дистрикту і водночас осередком основних німецьких зусиль щодо винищення євреїв в окупованій Польщі. Єврейське населення було змушене жити в гетто. Між 17 березня і 11 квітня 1942 року більшість мешканців гетто — близько 26 000 осіб — були депортовані до винищувального табору Белжець, решта — до Майданеку (великий концентраційний табір, створений на околиці міста). Більшість із них були вбиті.

У складі Польської держави[ред.ред. код]

24 липня 1944 року в місто ввійшла радянська армія і воно стало тимчасовою столицею контрольованої комуністами Польщі. 23 жовтня 1944 року в Любліні був заснований університет Марії Кюрі-Склодовської. Столиця була перенесена до Варшави у січні 1945 р.

У липні 1980 року працівники Любліна були першими в хвилі страйків, спрямованих проти комуністичного режиму, які в кінцевому підсумку призвели до появи «Солідарності».

Населення[ред.ред. код]

Історичні пам'ятки[ред.ред. код]

Люблін — старе місто

Історична частина міста, Старе місто, займає відносно невеликий простір між Краківською брамою і замком. У Старій Ратуші, збудованій у XV столітті, розміщувався Коронний Трибунал. Ринок зберігає свою давню красу: ренесансні кам'яниці, що колись належали багатим купецьким родам, розбагатілим за рахунок торгівлі. Колись у місті був вірменський храм.

Визначними місцями міста є:

Краківська брама
Домініканський костел

Великий Люблінський замок розташований на високому піднесенні і має мало спільного з первісною оборонною будівлею, збудованою на цьому місці у XIV столітті. Споруда отримала свій сучасний вигляд у XIX столітті; тривалий час тут була в'язниця, а зараз знаходиться Люблінський музей. Із попереднього замкового ансамблю збереглася лише кругла вежа-донжон.

Економіка, наука та культура[ред.ред. код]

Автомобі́ль Люблін 3

На території Любліна процвітає промисловість, особливо автомобільна, харчова та металургія.

Наукова база:

Окрім вищезазначеного, у місті є багато цікавих музеїв, філармонії, театри та оперетка. Зокрема, Музей люблінського села, Брама Ґродська — Театр NN.

Люблін є також важливим залізничним та автодорожнім вузлом східної Польщі.

Околиці Любліна[ред.ред. код]

Наленчув

4 км від центру Любліна знаходиться колишній нацистський концентраційний та винищувальний табір Майданек, сьогодні меморіал, де загинуло понад 80.000 в'язнів, в основному євреїв.

На захід від Любліна (на відстані 30-50 км) знаходяться три важливі туристичні осередки: відомий санаторій Наленчув, що спеціалізується на лікуванні серцевих захворювань, значний промисловий центр Пулави, де у минулому жили славні магнатські роди та Казімєж Дольний — улюблене місце туристів і художників. Розташоване над Віслою місто-красень пишається старовинними ренесансними кам'яницями, ошатними будиночками видатних митців, величним ренесансним костелом та руїнами старовинного замку на високому узгір'ї. Казімєж Дольний особливо популярний серед художників та митців.

Клiмат[ред.ред. код]

Клімат (1936−2011)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 18,0 16,2 22,0 27,2 35,7 33,9 35,0 37,0 33,2 25,0 18,9 15,0 37,0
Середній максимум, °C −0,7 0,4 5,7 12,7 18,4 21,4 23,3 23,0 18,1 12,3 5,4 0,8 11,8
Середня температура, °C −3,1 −2,5 1,6 7,8 13,1 16,2 17,9 17,4 12,9 7,9 2,6 −1,4 7,6
Середній мінімум, °C −5,9 −5,7 −2 3,0 7,7 10,7 12,5 12,0 8,2 4,0 0,0 −3,9 3,5
Абсолютний мінімум, °C −32,2 −31,1 −30,9 −7,2 −4,1 0,0 2,0 0,0 −4 −7,6 −17,9 −23,9 −32,2
Норма опадів, мм 22.7 25.9 27.3 42.4 51.1 66.6 71.5 64.0 55.5 40.6 36.7 33.6 537.9
Кількість сонячних годин 53 73 115 174 226 237 238 248 165 124 48 37
Кількість днів з опадами 23,3 19,5 18,4 13,1 13,0 11,8 12,3 9,3 11,2 13,3 18,1 20,8 184,1


Вологість повітря, % 88.7 85.9 79.8 68.9 71.9 73.7 75.1 74.4 79.8 84.0 89.4 90.2 80.1
джерело: Climatebase.ru[3]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Відомі люди[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 39
  3. Climatological Normals for Lublin, Poland. Процитовано November 27, 2013. 

Джерела[ред.ред. код]

Najświętszej Marii Panny Zwycięskiej w Lublinie] // Rocznik Lubelskiego Towarzystwa Genealogicznego. — S. 192—203. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.