Любліно (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любліно
Люблінсько-Дмитрівська лінія
Lyublino-mm.jpg
Загальні дані
Тип односклепінна станція мілкого закладення
Глибина закладення 8 м
Проектна назва Краснодарська
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 162 м
Ширина 10 м
Дата відкриття 25 грудня 1996
Архітектор(и) В. Филлипов (рос.), С. Белякова (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) Н. Корнеева (рос.)
Пересадка на А: 30, 35, 54, 201, 228, 242, 280, 619, 657, 658, 728, Н5, С4
Виходи до Белореченская(рос.), Краснодарская(рос.), Новороссийская (рос.), Совхозная (рос.), Судакова (рос.)
Час відкриття 5:41
Час закриття 1:00
Код станції 157
Люблінсько-Дмитрівська лінія
Дегуніно
Юбілейна
Селігерська
ТЧ «Лихобори»
ССГ до НАТІ
Верхні Лихобори
Окружна
Петровсько-Разумовська
Фонвізінська
Бутирська
Оборотний тупик
Мар'їна Роща
     
Достоєвська
Трубна
     
Сретенський бульвар
ССГ до Кільцевої лінії
Чкалівська
     
Римська
     
Крестьянська застава
     
Дубровка
Оборотний тупик
Кожуховська
ТЧ-15 «Печатники»
Печатники
Оборотний тупик
Волзька
Любліно
Братиславська
Мар'їно
Оборотний тупик
Борисово
Шипилівська
Зябліково
ССГ до Замоскворецької лінії
Оборотний тупик

Любліно (рос. Люблино) — 158-а станція Московського метрополітену, розташована на південному радіусі Люблінсько-Дмитрівської лінії між станціями «Волзька» і «Братиславська». Названа по однойменному району. Відкрита 25 грудня 1996 року, у складі ділянки «Волзька» — «Мар'їно».

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Конструкція станції — односклепінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 м), споруджена з монолітного залізобетону за типовим проектом з платформою острівного типу. Два підземні вестибюлі поєднані сходовими маршами з підземними підвуличними переходами[1].

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Схема колійного розвитку станції Любліно
Люблінсько-Дмитрівська лінія
Дегуніно
Юбілейна
Селігерська
ТЧ «Лихобори»
ССГ до НАТІ
Верхні Лихобори
Окружна
Петровсько-Разумовська
Фонвізінська
Бутирська
Оборотний тупик
Мар'їна Роща
     
Достоєвська
Трубна
     
Сретенський бульвар
ССГ до Кільцевої лінії
Чкалівська
     
Римська
     
Крестьянська застава
     
Дубровка
Оборотний тупик
Кожуховська
ТЧ-15 «Печатники»
Печатники
Оборотний тупик
Волзька
Любліно
Братиславська
Мар'їно
Оборотний тупик
Борисово
Шипилівська
Зябліково
ССГ до Замоскворецької лінії
Оборотний тупик

За станцією розташований одноколійний оборотний тупик для нічного відстою составів, а також для обороту в екстрених ситуаціях. Побудований тому, що спочатку станція планувалася як кінцева, проте згодом перша черга лінії була добудована тільки до станції «Волзька».

Оздоблення[ред. | ред. код]

Склепіння здіймається вгору і утворює суцільну нішу, в якій знаходяться світильники. В кінці залу склепіння спускається до декоративних стінових елементів. Портали в торцях станційного залу виконані у вигляді фіранок, над ним розташовується старовинний герб міста Любліно. В основі станції — тема архітектури підмосковних міст роботи А. Н. Бурганова. Колійні стіни станції викладені мармуром, підлога — мармуром і гранітом різних кольорів.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Координати: 55°40′32″ пн. ш. 37°45′42″ сх. д. / 55.67556° пн. ш. 37.76167° сх. д. / 55.67556; 37.76167

Попередня станція Лінія Наступна станція
Волзька   Люблінсько-Дмитрівська лінія   Братиславська