Люблінський католицький університет Івана Павла II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Люблінський католицький університет Івана Павла II
51°14′52″ пн. ш. 22°32′41″ сх. д. / 51.24777777780577281° пн. ш. 22.54472222224977784° сх. д. / 51.24777777780577281; 22.54472222224977784Координати: 51°14′52″ пн. ш. 22°32′41″ сх. д. / 51.24777777780577281° пн. ш. 22.54472222224977784° сх. д. / 51.24777777780577281; 22.54472222224977784
Тип католицький університетd
Країна  Республіка Польща
Назва на честь Іван Павло II
Засновано 1918
Ректор Mirosław Kalinowskid[1]
Студентів 20 317
Членство у
  • Комітет з етики наукових публікацій[3] і Коаліція з покращення оцінки дослідженьd[2]
  • Складається з Faculty of Law, Canon Law and Administration of the John Paul II Catholic University of Lublind, John Paul II Catholic University of Lublin.‏ ‎Faculty of Humanitiesd, John Paul II Catholic University of Lublin, Scientific Society KULd, Богословський факультет Люблінського католицького університету Івана Павла IId, Q24947621?, Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawla II Wydzial Nauk Spolecznychd і Q123503180?
    Випускники Категорія:Випускники Люблінського католицького університету
    Сайт kul.lublin.pl(пол.)(англ.)
    Мапа
    CMNS: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II у Вікісховищі

    Люблінський католицький університет Івана Павла ІІ (пол. Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II, лат. Universitas Catholica Lublinensis Ioannis Pauli II) — приватний католицький університет в Любліні (Польща). Має всі права публічного навчального закладу. Заснований 1918 року за ініціативою ректора Імператорської Римсько-католицької духовної академії у Санкт-Петербурзі Радзишевського Ідзі[ru]. До 1928 року мав назву «Люблінський університет» (пол. Uniwersytet Lubelski). З 2005 року згідно з ухвалою Сенату, затвердженою Польським Єпископатом, заклад змінив назву на «Люблінський католицький університет Івана Павла ІІ».

    1938 року університет отримав право надавати наукові ступені.

    Наприкінці 1980-х українські студенти Люблінського католицького університету почали підпільну видавничу діяльність для пропагування християнських цінностей українською мовою. Темою перших брошур були літургічні питання, постать митрополита Андрея Шептицького, його листи, історія Української греко-католицької церкви. Загалом на першому етапі видали 15 книжок і брошур загальним накладом 80000 примірників. Велику їх кількість перевезли різними способами в Україну, розповсюджувати допомагали монахи Студитського уставу[4]. Незабаром, за умов лібералізації системи влади у Польщі, у 1987 році засновано видавництво «Свічадо».

    Українознавчі церковно-історичні дослідження

    [ред. | ред. код]

    Важливий внесок у розвиток українознавчих досліджень у КУЛ вніс його випускник, далі - викладач та професор Володимир Осадчий.

    Активну роль у цьому грають «Осередок Східноєвропейських студій — Центр Ucrainicum» при КУЛ, а також наукове товариство "Ośrodek Badań nad Polonią i Duszpasterstwem Polonijnym" при Відділі гуманістичних наук КУЛ.

    Починаючи з 1990-их рокыв, силами КУЛ видано наступні монографії з релегійної історії українських територій:

    • 189: Sztuka ziem wschodnich Rzeczypospolitej XVI-XVIII w. / Red. Jerzy Lileyko. - Lublin : T-wo nauk. Katolickiego uniw. lubelskiego, Cop. 2000
    • 220: Postawy katolików obrządku łasińskiego na Ukrainie wobec języka polskiego / Roman Dzwonkowski, Oleg Gorbaniuk, Julia Gorbaniuk. - Lublin : T-wo nauk. Katolickiego uniw. lubelskiego, Cop. 2001.
    • 191: Kościół katolicki obrządku bizantyjsko-słowiańskiego (neounia) / Florentyna Rzemieniuk. - Lublin : T-wo nauk. Katolickiego uniw. lubelskiego, 1999.
    • 279: Postawy katolików obrządku łacińskiego na Białorusi wobec języka polskiego / Roman Dzwonkowski, Oleg Gorbaniuk, Julia Gorbaniuk. - Lublin : T-wo nauk. Katolickiego uniw. lubelskiego, cop. 2004.
    • 271: Arcybiskup Edward Ropp : życie i działalność (1851-1939) / Antonina Kozyrska. - Lublin : T-wo nauk. Katolickiego uniw. lubelskiego, cop. 2004.
    • 251: Leksykon duchowieństwa polskiego represjonowanego w ZSRS, 1939 - 1988 / Roman Dzwonkowski. - Lublin : T-wo nauk. Katolickiego uniw. lubelskiego, cop. 2003.
    • 259: Wizytacje generalne parafii unickich w województwie kijowskim i bracławskim po 1782 roku / opac. i wyd. Marian Radwan. - Lublin : T-wo nauk. Katolickiego uniw. lubelskiego, cop. 2004.
    • 275: Głód i represje wobec ludności polskiej na Ukrainie, 1932-1947 : relacje / red. Roman Dzwonkowski. - Lublin : T-wo nauk. Katolickiego uniw. lubelskiego, cop. 2004.
    • 224: Świadomość narodowa młodzieży polskiego pochodzenia z byłego ZSRR studiującej w Polsce / Roman Dzwonkowski, Oleg Gorbaniuk, Julia Gorbaniuk. - Lublin : T-wo nauk. Katolickiego uniw. lubelskiego, Cop. 2002.
    • 254: Łacińskie szkolnictwo parafialne na Rusi Koronnej od XVI do XVIII wieku / Jacek Chachaj. - Lublin : T-wo nauk. Katolickiego uniw. lubelskiego, cop. 2003.
    • 290: Łacińskie szkoły parafialne na terenie metropolii lwowskiej w epoce nowożytnej / Jacek Chachaj. - Lublin : T-wo nauk. Katolickiego uniw. lubelskiego, cop. 2005.
    • Dzieje rzymskokatolickiej diecezji kamienieckiej w latach 1918-1941. Witalij Rosowski. 2008
    • Sejmik szlachecki ziemi chełmskiej: 1648-1717. Robert Kozyrski. 2006
    • Polityka zagraniczna Litwy wobec Polski w latach 1918-1923. Jarosław Subocz. 2013
    • Nazwy miejscowości historycznej ziemi lwowskiej. Anna Czapla. 2011
    • Szabaciuk, Andrzej. “Rosyjski Ulster”. Kwestia chełmska w polityce imperialnej Rosji w latach 1863–1915. Lublin: Wydawnictwo KUL, 2013.
    • Nazwy miejscowości historycznej Ziemi Halickiej. Anna Czapla. 2018
    • Unickie szkoły początkowe w Królestwie Polskim i w Galicji 1772. Florentyna Rzemieniuk. Lublin, TN KUL 1991.
    • Archidiecezja Lwowska obrzadku Lacinskiego w granicach Polski 1944-1992. Mariusz Leszczyński. 2011
    • Cerkiew prawosławna w Polsce międzywojennej Witold Kołbuk. 2013
    • Duchowieństwo unickie w Królestwie Polskim 1835–1875. Witold Kołbuk. Lublin: Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego KUL, 1992
    • Życie codzienne na probostwie unickim na ziemiach nadbużańskich w XVIII i XIX wieku. Anna Kołbuk, Witold Kołbuk. 2015
    • Rzymskokatolickie szkoły trywialne w Galicji w latach 1774 - 1875. Roman Pelczar. 2014
    • Kulturowy wymiar integracji europejskiej kazus Ukrainy. Elżbieta Szczot. 2018
    • Struktura wyznaniowa diecezji lubelskiej na przełomie XIX i XX wieku, na podstawie diecezjalnych wykazów statystycznych. Joanna Kumor-Mielnik, Sławomir Mielnik. 2019
    • Śladami unii brzeskiej, red. R. Dobrowolski, M. Zemło (Acta Collegii Suprasliensis, t. 10), Lublin–Supraśl: Wydawnictwo KUL, 2010
    • Alicja Puszka , Nauczyciele historii i geografii państwowych szkół średnich w Galicji w okresie autonomii ( 1868-1914 ) , Lublin 1999
    • Cztery odsłony imperium - Rosja, Syberia Zachodnia, Azja Centralna, Mołdawia. Andrzej Gil. 2014
    • Kościoły wschodnie w inflantach i ich zaplecze w okresie od XIII do początku XIX wieku konteksty - uwarunkowania - tradycje. Andrzej Gil. 2019
    • Parafie prawosławne na terenie woj. lubelskiego od XIV do pocz. XVII wieku, zarys problematyki. Andrzej Gil. 1999

    Відомі люди

    [ред. | ред. код]

    Ректори

    [ред. | ред. код]

    Професори

    [ред. | ред. код]
    • Стефан Кавин
    • Володимир Осадчий - один з керівників науково-дослідницького центру КУЛ "Ośrodek Badań nad Polonią i Duszpasterstwem Polonijnym". У травні 2006 року заснував та очолив у Любліні «Осередок Східноєвропейських студій — Центр Ucrainicum» при КУЛ. Заангажований у ряді культорологічних та політичних проектів, пов'язаних із українсько-польськими стосунками. У 2019 році Осадчого на посаді директора цього центру замінив викладач КУЛ ксьондз Влодзімєж Бєляк.

    Випускники

    [ред. | ред. код]
    • Балей Петро — діяч ОУН;
    • Ґерета Володимир — діяч ОУН;
    • Кук Василь — Провідник ОУН(б);[6]
    • Зигмунт Галецький — польський мовознавець-діалектолог, доктор філології;
    • Мечислав Мокшицький — архієпископ Львівський;
    • Ян Собіло — єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії.
    • Домінік Тарчинський — польський політик, католицький активіст і публіцист.
    • Віталій Росовський, доктор гуманітарних наук і доктор теології, вихідець з України, автор книги "Dzieje rzymskokatolickiej diecezji kamienieckiej w latach 1918-1941. – Lublin: Towarzystwo Naukowe KUL, 2008. – 322 s."; у 2015-2016 роках згаданий, як в. о. директора дослідницького центру КУЛ "Ośrodek Badań nad Polonią i Duszpasterstwem Polonijnym" при Відділі гуманістичних наук. [7] Був призначений на місце скомпрометованого скандальними висловлюваннями попереднього директора осередку в 2006-2014 роках Томаша Арманда Панфіла. Згодом, через зростання антиукраїнської істерії у Польщі, українця Росовського на цій посаді надалі заміняли поляки (Яцек Голембіовський - у 2016-2021 роках, та ксьондз Славомір Зих - з 2021 року).

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. https://radon.nauka.gov.pl/dane/profil/9d3664e2-2c7a-448a-9fb2-278de61e6136
    2. а б в https://web.archive.org/web/20231109092552/https://coara.eu/coalition/membership/
    3. https://publicationethics.org/members
    4. http://www.promin-lubovi.narod.ru/ugcc/vydannia.htm [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] Віднайдено 5 травня 2009
    5. Гуцал П., Ткачов С., Ханас В. Реховіч Маріан-Юзеф // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 176. — ISBN 978-966-528-279-2.
    6. http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/11120. avr.org.ua (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
    7. https://web.archive.org/web/20150618195135/https://www.kul.pl/pracownicy%2C11242.html

    Посилання

    [ред. | ред. код]