Люблінський трикутник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

англ. Lublin Triangle
Люблінський трикутник
Країни Люблінського Трикутнику.svg
     Країни Люблінського трикутнику
Абревіатура LT, TL, ЛТ
Тип міжнародна організація
Засновано 28 липня 2020
Мета міжнародна безпека, протидія російській агресії, розширення Євросоюзу[1]
Місце діяльності Литва Литва
Польща Польща
Україна Україна
Членство  НАТО
Європейський Союз Європейський Союз
Офіційні мови литовська
польська
українська
МЗС Литви Лінас Лінкявічюс
МЗС Польщі Збігнєв Рау
МЗС України Дмитро Кулеба
Ключові особи міністри закордонних справ

Люблінський трикутник (лит. Liublino trikampis, пол. Trójkąt Lubelski) — тристороння платформа для політичного, економічного, культурного й соціального співробітництва між Литвою, Польщею та Україною[2], метою якого є підтримка інтеграції України в ЄС.

Країни Люблінського трикутника заявили про свою підтримку відновлення територіальної цілісности України в межах міжнародно визнаних кордонів і закликають припинити російську агресію проти неї. Люблінський трикутник підтримує надання Україні статусу партнера з посиленим НАТО і заявляє, що надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО є наступним необхідним кроком у цьому напрямку.[3][4][5]

Тристоронній формат заснований на традиціях та історичних зв’язках трьох країн. Відповідну спільну декларацію міністри підписали 28 липня в Любліні, Польща.[2] Люблін було обрано спеціально як натяк на середньовічну Люблінську унію, що створила Річ Посполиту — одну з найбільших держав Європи свого часу.

Ідея про створення такої організації належить Адаму Чарторийському, яку озвучив В'ячеслав Чорновіл.[6]

Історія[ред. | ред. код]

Спільна декларація міністрів закордонних справ Литви, Польщі та України Лінаса Лінкявічуса, Яцека Чапутовича й Дмитра Кулеби про створення формату було підписано 28 липня 2020 року в Любліні, Польща.

На другу зустріч, яка повинна відбутися в Києві, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в якості почесного гостя 1 серпня 2020 року запросив главу МЗС Білорусі Володимира Макея.[7] Під час Економічного форуму у польському Карпачі 10 вересня 2020 року директор Східного департаменту МЗС Польщі Ян Хофмокл заявив, що Люблінський трикутник мав бути насправді квадратом із Білоруссю. За його словами, на початковому етапі Мінськ був зацікавлений цим політичним проєктом, однак згодом змінив думку.[8]

17 вересня 2020 року відбулася перша зустріч (у форматі відеоконференції) національних координаторів Люблінського трикутника, створеного міністрами закордонних справ України, Польщі і Литви у липні 2020 року. Координаторами цього тристороннього механізму співробітництва визначені заступники глав зовнішньополітичних відомств Василь Боднар (Україна), Марцін Пшидач (Польща) і Далюс Чекуоліс (Литва). Сторони обговорили підготовку наступної зустрічі глав МЗС Люблінського трикутника, яка за ініціативою міністра Дмитра Кулеби має відбутися в Києві.[9]

12 жовтня 2020 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відзначив важливість новоствореного «Люблінського трикутника» й запропонував президенту Польщі Анджею Дуді розширити його формат, а саме обговорити можливість зустріч голів урядів країн у форматі «Люблінського трикутника» під час його візиту до України.[10]

Механізми співпраці[ред. | ред. код]

Згідно цієї Спільної декларації Литви, Польщі та України міністри закордонних справ сторін повинні проводити регулярні зустрічі, зокрема на полях багатосторонніх заходів, і за участю обраних партнерів. Вони також будуть організовувати консультації на рівні керівництва міністерств закордонних справ своїх країн і створюють в даних міністерствах посади представників з питань співробітництва в рамках Люблінського трикутнику.[2]

Під час першої зустрічі у форматі відеоконференції 17 вересня 2020 року національні координатори визначили основні напрями діяльности Люблінського трикутника та погодилися забезпечувати сталу взаємодію формату на різних робочих рівнях. У ході зустрічі узгодили основні принципи діяльности Люблінського трикутника та окреслили плани взаємодії на найближчу перспективу. Одним із основних завдань має стати координація дій трьох держав з ефективної протидії актуальним викликам і загрозам нашій спільній безпеці. Серед пріоритетних тем у співпраці ―спільна протидія гібридним загрозам з боку Росії, зокрема у боротьбі з дезінформацією. Окремо зазначили важливість збереження тісної співпраці у рамках міжнародних організацій.[11]

« «Нас об’єднують не лише спільні цінності та інтереси, але і спільна відповідальність за майбутнє наших країн і регіону, в якому ми живемо і який протягом останніх років перебуває в центрі подій глобальної політики», - зазначив Василь Боднар.[12] «

Заступники міністрів домовилися також розпочати тристоронні тематичні консультації на рівні директорів департаментів МЗС трьох країн. Важливу увагу консультацій координатори приділили ситуації в Білорусі та деяких інших країнах регіону. Василь Боднар висловив вдячність партнерам за незмінну підтримку територіальної цілісності і суверенітету нашої держави та підтримку у протидії російській агресії. Він також поінформував своїх колег про основні цілі Кримської платформи та запросив Польщу і Литву до активної співпраці в рамках платформи, метою якої є деокупація Криму.[9]

Ініціативи[ред. | ред. код]

Міжпарламентська асамблея[ред. | ред. код]

Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сейму й Сенату Республіки Польща та Сейму Литовської Республіки створена для налагодження діалогу між трьома країнами в парламентському вимірі в 2005 році. Установче засідання Асамблеї відбулося 16 червня 2008 року в м. Києві, в Україні. У рамках Асамблеї діють комітети з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, гуманітарного та культурного співробітництва.[13]

Спільна бригада[ред. | ред. код]

Литовсько-польсько-українська бригада — це багатонаціональний підрозділ з можливостями загальної військової бригади, призначений для ведення незалежних військових операцій відповідно до міжнародного права або участи в таких діях. До його складу входять спеціальні військові частини трьох країн, вибрані з 21-ї Підгальської стрілецької бригади (Польща), 80-ї десантно-штурмової бригади (Україна) та батальйону Великої княгині Біруте Улан (Литва).

Литовсько-польсько-українська бригада створена в рамках тристороннього співробітництва в сфері оборони в 2014 році. Яка забезпечує національний внесок у багатонаціональні військові формування високого ступеня готовности (Резервні угоди ООН, Бойові тактичні групи ЄС, Сили реагування НАТО), а також міжнародні операції з підтримання миру і безпеки під егідою ООН, ЄС, НАТО та інших міжнародних організацій у сфері безпеки на основі мандату Ради Безпеки ООН та у випадку схвалення парламентами країн-учасників.[14]

З 2016 року ЛитПолУкрбриг є важливим елементом дій НАТО, спрямованих на впровадження стандартів НАТО в Збройних Силах України. Основна діяльність бригади включає навчання українських офіцерів та військових частин цим стандартам, планування та проведення оперативних завдань та підтримку оперативної готовности.

Бійці литовсько-польсько-української бригади на церемонії відкриття навчань «Анаконда-2016» на полігоні Нова Деба у Польщі, червень 2016 р.

Порівняння країн[ред. | ред. код]

Назва Литва Польща Україна
Офіційна назва Литовська Республіка (Lietuvos Respublika) Республіка Польща (Rzeczpospolita Polska) Україна
Герб Coat of arms of Lithuania.svg Herb Polski.svg Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Прапор Литва Польща Україна
Населення 2,794,329[15] 38,383,000[16] 41,660,982 [17]
Площа 65,300 км² (25,200 миля²) 312,696 км² (120,733 миля²) 603,628 км² (233,062 миля²)
Густота населення 43 особи/км² 123 особи/км² 73 особи/км²
Устрій Унітарна президентсько-парламентська конституційна республіка Унітарна президентсько-парламентська конституційна республіка Унітарна президентсько-парламентська конституційна республіка
Столиці Вільнюс
– 580,020 (810,290 Метрополійна територія)
Варшава
– 1,783,321 (3,100,844 Метрополійна територія)
Київ
– 2,950,800 (3,375,000 Метрополійна територія)
Найбільше місто
Офіційні мови Литовська (де-факто і де-юре) Польська (де-факто і де-юре) Українська (де-факто і де-юре)
Поточний глава уряду Прем'єр-міністр Саулюс Скверняліс (2016–дотепер) Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький (Право і справедливість; 2017–дотепер) Прем'єр-міністр Денис Шмигаль (2020–дотепер)
Нинішній Глава держави Президент Ґітанас Науседа (2019–дотепер) Президент Анджей Дуда (Право і справедливість; 2015–дотепер) Президент Володимир Зеленський (Слуга народу; 2019–дотепер)
Основні релігії 77.2% католики, 4.1% православні, 0.8% старообрядник, 0.6% лютерани, 0.2% реформатори, 0.9% інші 87.58% римо-католики, 7.10% складно сказати, 1.28% Інші віри, 2.41% Нерелігійні, 1.63% не вказано 67.3% православні, 9.4% греко-католики, 0.8% римо-католики, 7.7% невизначені християни, 2.2% протестанти, 0.4% юдеї, 0.1% буддисти, 11.0% не належать до конфесій
Етнічні групи 84.2% литовці, 7.1% поляки, 5.8% росіяни, 1.2% білоруси, 0.5% українці, 1.7% інші 98% поляки, 2% інші або не вказані 77.8% українці, 17.3% росіяни, 0.8% румуни і молдовани, 0.6% білоруси, 0.5% кримські татари, 0.4% болгари, 0.3% угорці, 0.3% поляки, 1.7% інші
ВВП (номінальний)
  • $161.872 млрд (2020 кошторис) (56 місце)
  • $3,881 на душу населення (2020 кошторис) (119 місце)
Зовнішній борг (номінальний) $34.48 млрд (2016) – 31.6% ВВП $281.812 млрд (2019) – 47.5% ВВП $47.9 млрд (2018) – 46.9% ВВП
ВВП (ПКС)
Валюта Євро (€) – EUR Польський злотий (zł) – PLN Українська гривня (₴) – UAH
Індекс людського розвитку
0.869 дуже високо 34 місце
0.872 дуже високо 34 місце
0.750 високо 88 місце

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (англ.) Poland, Lithuania and Ukraine create Lublin Triangle to counter Russian aggression and expand Europe, 01.08.2020 // Euromaidan Press
  2. а б в Спільна декларація міністрів закордонних справ України, Республіки Польща та Литовської Республіки щодо заснування «Люблінського трикутника». Міністерство закордонних справ України. 28 липня 2020. Архів оригіналу за 04.08.2020. Процитовано 2 серпня 2020. 
  3. https://mfa.gov.ua/en/news/kuleba-czaputowicz-and-linkevicius-launched-lublin-triangle-new-format-ukraine-poland-and-lithuania
  4. http://urm.lt/default/en/news/joint-declaration-of-foreign-ministers-of-the-republic-of-poland-the-republic-of-lithuania-and-ukraine-on-establishing-lublin-triangle-
  5. https://www.gov.pl/web/diplomacy/meeting-of-foreign-ministers-of-poland-lithuania-and-ukraine
  6. YouTube full-color icon (2017).svg Потрійний удар по Кремлю! Україна, Литва і Польща об‘єдналися у Люблінський трикутник на сайті YouTube
  7. https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3074064-kuleba-zaprosiv-glavu-mzs-bilorusi-na-zustric-ministriv-lublinskogo-trikutnika.html
  8. https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3097629-lublinskij-trikutnik-mav-buti-kvadratom-iz-bilorussu-mzs-polsi.html
  9. а б https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3101846-lublinskij-trikutnik-viznaciv-odnim-iz-prioritetiv-protidiu-gibridnim-zagrozam-rf.html
  10. https://www.radiosvoboda.org/a/news-shmyhal-duda/30889480.html
  11. https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3101846-lublinskij-trikutnik-viznaciv-odnim-iz-prioritetiv-protidiu-gibridnim-zagrozam-rf.html
  12. https://prm.ua/protidiya-zagrozam-rosiyi-stane-prioritetom-lyublinskogo-trikutnika/
  13. Двосторонні інституційні механізми. Міністерство закордонних справ України. 04.01.2013. Архів оригіналу за 04.08.2020. Процитовано 2 серпня 2020. 
  14. Підписано Угоду щодо створення спільної литовсько-польсько-української бригади. Міністерство оборони України. 19.09.2014. Архів оригіналу за 20.09.2014. Процитовано 2 серпня 2020. 
  15. Pradžia – Oficialiosios statistikos portalas. osp.stat.gov.lt. 
  16. demografia.stat.gov.pl/. Population. Size and structure and vital statistics in Poland by territorial divison. As of December 31, 2019. stat.gov.pl. 
  17. Population (by estimate) as of June 1, 2020. Average annual populations January-May 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]