Любов і голуби (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Любов і голуби M:
рос. Любовь и голуби
Любовь и голуби постер.jpg
Жанр кінокомедія
Режисер Володимир Меньшов
Сценарист Володимир Гуркін
У головних
ролях
Олександр Михайлов
Ніна Дорошина
Людмила Гурченко
Наталія Тенякова
Сергій Юрський
Оператор Юрій Невський
Композитор Валентин Левашов
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 107 хв.
Мова російська мова
Країна СРСР СРСР
Рік 1984
IMDb ID 0087650

«Любо́в і го́луби» (рос. «Любовь и голуби») — російський радянський художній фільм Володимира Меньшова в жанрі «лубочна комедія» за однойменною повістю Володимира Гуркіна.

Сюжет[ред.ред. код]

Василь Кузякін (Олександр Михайлов) все життя прожив у селищі зі своєю сім'єю: дружиною Надією (Ніна Дорошина) і трьома дітьми. Улюблене захоплення Василя — розведення голубів. Дружина Василя вкрай ревниво ставиться до захоплення свого чоловіка.

Після виробничої травми Василь отримує путівку в південний санаторій, де знайомиться з робітницею відділу кадрів зі свого ж підприємства, Раїсою Захарівною (Людмила Гурченко). Просте, на перший погляд, знайомство переростає в бурхливий роман. Через деякий час до Наді, збожеволілої від горя приїздить розлучниця і намагається «налагодити відносини». Надія виганяє її з дому зі скандалом. Після розмови про цю подію, Василь розуміє, що його все сильніше тягне до сім'ї.

Повернутися до сім'ї, почавши все спочатку виявляється дуже непросто.

Фільм має щасливий кінець: Вася і Надя знову люблять один одного та готуються в 4-й раз стати батьками, старший син Льоня йде в армію, дядько Митя мириться з бабою Шурою, а голуб, пущений в небо Надею і Васею, знаходить свою голубку.

У ролях[ред.ред. код]

Знімальна група[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

  • Премія «Золота тура» на Міжнародному кінофестивалі комедій в Торремоліносі в 1985 році.
  • Кінонагороди MTV Росія в 2009 році, номінація «Найкращий Радянський фільм».

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • В одній зі сцен Люда дивиться по телевізору попередню режисерську роботу Володимира Меньшова — кінофільм «Москва сльозам не вірить». Аналогічно, головні герої наступної картини Меньшова «Заздрість богів» потрапляють до кінотеатру на «Любов і голуби».
  • Синя краватка з'являється в гардеробі Василя в сцені в тренувальній залі, яка передує сцені на ринку, в якій Василь, за порадою Раїси Захарівни, купує саме цю краватку.
  • В сцені зустрічі Наді і Васі біля старого порома, на голові Наді пов'язана квітчаста хустка. У різних кадрах хустку зав'язано на різні боки.
  • Фильм запрещён к показу на Украине Но в в декабре 2017 года он транслировался украинским телеканалом СТБ.
  • 10 грудня 2017 року на російському телеканалі НТВ вийшов випуск програми "Слідство вели...з Леонвдом Каневським", де було присвячено подіям, які майже повторили вищезазначений фільм. У 1985 році, коли дана стрічка збирала аншлаги у радянських і українських кінотеатрах, у Москві у той самий час відбулася схожа історія, але з трагічним кінцем. У своїй квартирі була знайдена повішеною 50-ти річна робітниця зовнішньої торгівлі СРСР Лариса Воровська на свій ювілей. Ії знайшли у зашмаргу над люстрою особистий шофер Михайло Пухов та одна співробітниця. Під час огляду було встановлено, що це був не самогубство, а вбивство с жорстокістю. Також виявилося, що у загиблої Лариси Воровської та Михайла Пухова був роман, ще з курортних часів. Через це він кинув дружину та доньку і переїхав жити до коханки. Але богемне життя у коханки йому набридло і він вирішив повернутися додому до сімї. Він став головним підозрюваним у вбивстві своєї колишньої начальниці та коханки Лариси Воровської. Але біля дому на нього нападають і намагаються задушити. І лише за випадкових обставин міліцейський патруль, що проїзжав поруч, допоміг зашкодити цьому злочину. Нападником виявився зведений брат злочинець дружини Пухова Галини. Саме вона і її брат вторглися у приміщення суперниці, спочатку Галина задушила ії, а потім брат допоміг замаскувати це під самогубство. Галина Пухова, щоб відвести від себе підозри, вирішила підставити чоловіка(не дивлячись на те що вона була від нього вагітна на той момент) і одночасно цькувала власну доньку на власного батька. Врешті решт, брат Галини отримав вищу міру покарання - ростріл, сама Галина Пухова отримала 8 років колонії суворого режиму. Під час слідства у неї народився хлопчик, який був переданий на виховання батьку Михайлу Пухову. Подальша доля Галини була трагічною - без роботи, алкоголізм, галюцінації та докори сумління за вбивство коханки, які звели ії у могилу. Донька Пухових, так і не пробачивши батькам, ледве закінчивши школу та вийшовши заміж, переїхала у інше місто [1]

Посилання[ред.ред. код]