Любомир Іванов (дослідник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любомир Іванов
Любомир Иванов
Любомир Іванов
Народився 7 жовтня 1952(1952-10-07) (71 рік)
Софія, Болгарія
Громадянство Болгарія Болгарія
Національність болгарин
Місце проживання Софія, Болгарія
Діяльність математик, активіст та дослідник Антарктики
Галузь математична логіка, математика, географія і мовознавство
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Науковий ступінь доктор математики
Науковий керівник Димитр Скордевd
Знання мов англійська[1] і болгарська[1]
Заклад Болгарська академія наук
Посада депутат Народних зборів Болгарії[d]

Любомир Іванов (болг. Любомир Иванов, нар. 7 жовтня 1952(19521007)) — болгарський вчений, неурядовий активіст та дослідник Антарктики. Випускник Софійського університету імені Св. Климента Охридського разом з ступенем магістра математики в 1977 р. здобув ступінь доктора наук Софійського університету в 1980 р. під керівництвом Димитра Скордева[en]. Написав дисертацію під назвою «Ітеративні оперативні простори», яка стала переможцем 1987 р. академічної Премії Миколи Обрешкова - найвищої болгарської нагороди з математики. [2]

Академічна робота[ред. | ред. код]

Призначений завідувачем кафедри математичної логіки Інституту математики та інформатики Болгарської академії наук у 1990 році. Доктор Іванов у той час допомагав створити Атлантичний клуб Болгарії, в якому обіймав посаду голови з 2001 р. до 2009 р. У 1994 році він заснував Фонд Манфреда Вернера, організацію, присвячену трансатлантичній співпраці. Член Консультативної ради Ради Стрейтів, Вашингтон (округ Колумбія) з 2006 року. [3] Голова-засновник Комісії з антарктичних топонімів[en] з 1994 року. [4][5] Він є автором сучасної болгарської системи романізації кириличної абетки [6], прийнятої також для офіційного використання як в ООН, [7], так і в США та Великій Британії. [8]

У ході своєї роботи, серед іншого, для Атлантичного клубу Болгарії, доктор Іванов давав інтерв'ю різним виданням новин, часом висловлюючи думку про те, що НАТО має розширюватися на схід через дефіцит своєї військової спроможності. [9]

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Іванов був членом Координаційної ради Союзу демократичних сил Болгарії [10] та брав участь у болгарському круглому столі 1990 року.[11] Він виступав депутатом парламенту в Болгарії (1990–1991), виконуючи обов'язки голови парламентської групи партії Зелених і був співавтором чинної Конституції Болгарії. Він також обіймав посаду секретаря парламенту в болгарському міністерстві закордонних справ. [12]

Антарктичні експедиції[ред. | ред. код]

Любомир Іванов в експедиції

Доктор Іванов брав участь у кількох антарктичних експедиціях. У 2004 році Іванов поїхав з Дойчином Василевим у топографічну експедицію «Тангра 2004/05», яку відзначили «Discovery Channel», «Музей природознавства (Лондон)», «Королівська колекція» та «Британський антарктичний огляд» як часовий термін у розвідці Антарктики. [13][14][15]

Основні публікації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б CONOR.Sl
  2. The Academician Nikola Obreshkov Prize for 1987
  3. The Streit Council: Our Mission. Association to Unite the Democracies. 28 липня 2008. Архів оригіналу (ISO-8859-1) за 25 June 2008. Процитовано 18 серпня 2008.
  4. J. Stewart. Antarctica: An Encyclopedia. [Архівовано 11 грудня 2018 у Wayback Machine.] Jefferson, N.C. and London: McFarland, 2011. 1771 pp.
  5. Kalchev, Victor. Who is who in Bulgarian Politic: Lyubomir . Ivanov, Atlantic Club of Bulgaria – President. Архів оригіналу за 27 September 2007. Процитовано 7 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  6. Ivanov, L., D. Skordev and D. Dobrev. The New National Standard for the Romanization of Bulgarian. Mathematica Balkanica. New Series Vol. 24, 2010, Fasc. 1–2. pp. 121–130. ISSN 0205-3217
  7. Report on the Current Status of United Nations Romanization Systems for Geographical Names. [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] Compiled by the UNGEGN Working Group on Romanization Systems, February 2013.
  8. Romanization system for Bulgarian: BGN/PCGN 2013 System. National Geospatial-Intelligence Agency, September 2014.
  9. Bulgaria and the world. Radio Bulgaria. 19 березня 2008. Архів оригіналу за 17 червня 2008. Процитовано 18 серпня 2008.
  10. List of members of the Coordinating Council of the Union of Democratic Forces. [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.] Demokratsiya Newspaper, 27 April 1990.
  11. National Round Table: First Plenary Session. National Palace of Culture Hall # 6, 23 January 1990 (Full transcript)
  12. Academic Refugee Studies Initiative in Bulgaria (PDF). United Nations Refugee Agency (UNHCR). 24 жовтня 2002. Архів оригіналу за 14 May 2005. Процитовано 14 травня 2005.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)
  13. Pole Expedition List. ThePoles.com. Архів оригіналу за 8 March 2005. Процитовано 8 березня 2005.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)
  14. Discovering Antarctica Overview. Discovery Channel UK website, 2012
  15. 14 November 2004: Tangra. Discovering Antarctica Timeline. Discovery Channel UK website, 2012

Посилання[ред. | ред. код]