Любомир Пипков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пипков.
Любомир Пипков
Народився6 (19) вересня 1904
Ловеч, Князівство Болгарія[1][3]
Помер9 травня 1974(1974-05-09)[1][2][3] (69 років)
Софія, Народна Республіка Болгарія[1][3]
Країна Болгарія
Діяльністькомпозитор, піаніст, хормейстер, диригент
Alma materНормальна школа музики
Знання мовболгарська[2]
БатькоПанайот Пипков
Нагороди
IMDbID 0684995

Любомир Пипков (6 вересня 1904, Ловеч — 9 травня 1974, Софія) — болгарський композитор, син композитора Панайота Пипкова. Навчався в Національній музичній академії в Софії і був учнем Поля Дюка з 1926 по 1932 рік. Потім працював диригентом хору в Софійській опері, пізніше став її директором. З 1948 року — професор в консерваторії. Створив 4 симфонії, концерти, камерно-інструментальні ансамблі, ораторію, кантату, фортеп'янні п'єси, хори, пісні і музику до кінофільмів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Пипков Любомир // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г Archivio Storico Ricordi — 1808.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Любомир_Пипков&oldid=43178043