Замчище (городище, Любомль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятка археології
Городище «Замчище»
Городище з північного боку. Серпень 2015 р.
Городище з північного боку. Серпень 2015 р.
Країна Україна Україна
Місто Lyuboml city fl.png Любомль
Дата заснування у 13 столітті
Статус Пам'ятка археології національного значення

Городище "Замчище" — пам'ятка археології національного значення в місті Любомль Волинської області.

Любомль.png

Городище розміщене в центральній частині міста. Має характерну стіжкову форму: діаметр круглого майданчика становить 60 м, висота над рівнем сучасної денної поверхні - 6 м. Ширина рову навколо городища - близько 20 м. На території городища знаходиться замкова гірка, насипана в XIV столітті на місці дитинця літописного Любомля 13 століття. Місцеві жителі називають пагорб "Фосія", від латинського слова "fossa", що прекладається як рів.

  • Любомль неодноразово згадується у літописах, починаючи з 1287 р. Перша документальна згадка про замок в Любомлі датується 1392 роком. Тоді польський король Владислав Ягайло підписав в Любомльському замку документ про надання магдебурзького права місту Холму. Через те, що Ягайло неодноразово відвідував Любомль, побудував в Любомлі в 1409 році дерев’яний костел Святої Трійці, а в 1412 році мурований, надав Любомлю привілеї, а можливо і магдебурзьке право, замкову гірку поляки називали Ягеллонською. Польські краєзнавці першої половини 20 століття вказують, що замок був дерев’яний і побудований сестрою короля Ягелло Олександрою.
  • В науковій літературі неодноразово відзначалося, що городище є залишками давньоруського Любомля. Городище згадує у 1901 р. В. Антонович, в 1958 р. обстежувалось Ю.Кухаренком, в 1963 р. - П.Раппопортом, розвідкові дослідження у 1993 р. та 2001 р. провів С.Панишко.
  • Прилегла територія до замку в 18 столітті носила назву "Підзамче". Останній раз згадується Любомльський замок під 1773 роком. Ймовірно, що придбавши в 1768 році Любомльське староство і побудувавши в 1780-х роках за замком свій палац, коронний гетьман, граф Францішек Ксаверій Браницький почав розбудовувати містечко. В нові плани не вписувалася стара Георгієвська і Михайлівська церкви, а також замок, який закривав палац із зазідного боку, і по його вказівці вони були розібрані в останній чверті 18 століття. На місці старої була збудована нова Георгієвська церква, а на місці Михайлівської церкви були побудовані торгові ряди, які оточували з півночі площу "Ринок".
  • Пам'ятка зазнала суттєвих ушкоджень внаслідок будівельних робіт. В тілі насипу городища у XVII-XVIII ст. споруджено муроване підземелля, що складається з 6-ти кімнат. У 1960-х рр. на майданчику пам'ятки зведено меморіальний комплекс і підхід до нього. У 1963 р. під час досліджень П.Раппопорта виявлено залишки фундаментів мурованої споруди - будинку старости, побудованого у середині XVII ст. У 1658-1664 рр. тут перебував на посаді старости відомий політичний та військовій діяч Іван Виговський.
  • В підземеллі замку на початку 20 століття євреї тримали худобу. В період війни 1941-1944 років німецька окупаційна влада ув’язнювала в підземеллі заарештованих і перші жертви були розстріляні на замковій гірці. Після війни там був склад прикордонного загону, а пізніше склад торгової бази.
  • В 1925 (1923) році на замковій горі польська влада поставила мурований пам’ятник-обеліск в пам'ять битви під Грюнвальдом в 1410 році, адже за переказами і від Любомльського замку був загін в цій битві. В 30-х роках влада зробила із західного боку східці зі шпал до пам’ятника. З приходом радянської влади в 1939 році пам'ятник на гірці був розібраний. Пізніше, на початку 60-х років 20 століття із західної сторони був побудований дерев'яний міст. На вершині замчища почала працювати танцювальна площадка і буфет.
  • В 1967 році на місці польського пам'ятника відбулася урочиста закладка плити на пам'ятник борцям за радянську владу, а в 1968 році був поставлений гранітний обеліск. В 1970-х роках на верхній площадці гірки було відкрито Меморіал Слави і проведено перезахоронення воїнів Червоної Армії.
  • Рішенням Волинського облвиконкому №360 від 04.08.1969 року замкову гірку як городище "Замчище" взято, як пам'ятку археології, під охорону держави під №183. За легендами із-під замкової гори йде підземний хід в південному напрямку.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.