Любочки осінні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любочки осінні (Scorzoneroides autumnalis)
Leontodon autumnalis detail.jpeg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Триба: Cichorieae
Рід: Scorzoneroides
Вид: Любочки осінні
Біноміальна назва
Scorzoneroides autumnalis
(L.) Moench, 1794
Синоніми
Leontodon autumnalis L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Leontodon autumnalis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Scorzoneroides autumnalis
EOL logo.svg EOL: 503434
IPNI: 229246-1
ITIS logo.svg ITIS: 37883
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 212686

Лю́бочки осінні[1][2] (Scorzoneroides autumnalis, застаріла назва Leontodon autumnalis L.) — вид трав'янистих рослин роду Scorzoneroides родини Айстрові (Asteraceae). Колись його відносили до роду Любочки (Leontodon). Етимологія: лат. autumnalis — «осінній»[3].

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічник зі стеблами 2–5(6) дм. Прикореневі листки голі, довгі, перистонадрізні або перисторозсічені з довжиною від 2 до 30 см і шириною від 3 до 30 мм, верхні — лінійні, цілі. На відміну від звичайної кульбаби квіткове стебло любочок осінніх не порожнисте. Квіти жовті, 2.5–3 см в ширину. Сім'янки червонувато-бурі, циліндричні, злегка звужені, довжиною від 3.5 до 7 мм.

Поширення[ред. | ред. код]

Європа: майже вся територія; Азія: Західний Сибір — Російська Федерація. Натуралізований: Ісландія, Ґренландія, Канада, США, Аргентина — Санта-Крус, Чилі, Нова Зеландія. Переважно росте на луках і трав'яних місцях, паркових газонах, сухих солоних луках і вздовж узбіч, у горах трапляється до субальпійського поясу.

В Україні вид зростає на луках, схилах, галявинах — на всій території звичайний окрім Криму, де відсутній[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Leontodon autumnalis // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 369. (рос.)(укр.)
  3. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 13.01.2018.  (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]