Любо Бенчич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Любо Бенчич
Benčić-Ljubo.jpg
Особові дані
Повне ім'я Любомир Бенчич
Народження 2 січня 1905(1905-01-02)
  Старий Град, Австро-Угорщина
Смерть 24 лютого 1992(1992-02-24) (87 років)
  Загреб, Хорватія
Громадянство Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg Югославія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1921–1935 Югославія «Хайдук» (Спліт) 70[1] (42)
1926 Югославія «Граджянскі» (Загреб) 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1924–1927 Югославія Югославія 5 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1939–1941 Югославія «Хайдук» (Спліт)
1945 Югославія «Міліціонер» (Загреб)
1945–1948 Югославія «Хайдук» (Спліт)
1952 Югославія «Рієка»
1955–1956 Югославія «Хайдук» (Спліт)
1957 Італія «Болонья»
1959–1961 Італія «Пескара»
1963–1965 Італія «Пескара»
Югославія «Трешневка» (Загреб)
Югославія «Задар»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Любомир (Любо) Бенчич (хорв. Ljubo Benčić, нар. 2 січня 1905, Старий Град  — пом. 24 лютого 1992, Загреб) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника. Відомий виступами за клуб «Хайдук», а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Дебютував у офіційному матчі в складі «Хайдука» 23 жовтня 1921 року у матчі чемпіонату Спліта проти «Бораца» (3:1), у цій же грі відзначився першим забитим голом. Виступав у команді до 1935 року. Був одним з провідних гравців клубу разом з такими футболістами, як Мирослав Дешкович, Янко Родін, Отмар Гаццарі, Миховил Боровчич Курир, Вінко Радич, Мірко Боначич, Антун Боначич, Шиме Подує, Велько Подує, Лео Лемешич, що протягом багатьох років складали стабільний кістяк команди. До того ж Бенчич був головним бомбардиром тієї команди.

Навчаючись у Загребі, Бенчич іноді виступав у команді «Граджянскі» (Загреб). Переважно це були товариські матчі, але двічі у 1926 році Любо виступав і в офіційних іграх. У Кубку Загреба Бенчич спочатку забив три м'ячі у півфіналі проти «Желєзнічару» (4:2), а також відзначився двома голами у програному фіналі проти ХАШКа (3:4)[2].

У складі «Хайдука» Бенчич багаторазовий чемпіон футбольної асоціації Спліта. В 1927 році команда здобула титул чемпіона Югославії, хоча сам Любо у матчах фінального турніру жодного разу не зіграв, проте у чемпіонаті Спліта, що був відбором до національної першості, відзначився шістьма забитими м'ячами. У листопаді 1927 року Бенчич забив 10 м'ячів в матчі чемпіонату Спліта проти команди ХАШК (Спліт), що завершився з рахунком 24:0.

Ще одну перемогу у чемпіонаті «Хайдук» здобув у скандальній першості 1929 року. За підсумками сезону переможцем став БСК, що набрав таку ж кількість очок, що і «Хайдук», але випереджав команду зі Спліта за додатковими показниками. Та федерація футболу визнала два матчі БСК недійсними через участь недозволеного гравця. У підсумку представники столичного клубу переграли лише один з цих матчів (якраз проти «Хайдука» і вдруге перемогли з рахунком 2:1 замість 3:1 на початку сезону), а у другому команді зарахували технічну поразку. Таким чином «Хайдук» виявився попереду БСК на два очки. зіграв у всіх десяти (з врахуванням двох матчів кваліфікації) матчах того чемпіонату і 12 голів. 10 з них у фінальному турнірі, завдяки чому Бенчич вдруге поспіль став найкращим бомбардиром першості. Також футболіст три рази був срібним призером чемпіонату у 1924, 1928, 1933 роках.

Загалом у складі «Хайдука» зіграв у 1921—1935 роках 353 матчі і забив 355 м'ячів[3]. Серед них 70 матчів і 42 голи у чемпіонаті Югославії, 32 матчі і 56 голів у чемпіонаті Спліта (найкращий бомбардир в історії змагань). За кількістю забитих м'ячів Бенчич посідає третє місце в історії серед бомбардирів «Хайдука».

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1924 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (0:2). Це був унікальний матч, у якому за збірну зіграли 10 гравців «Хайдука», лише воротар Драгутин Фридрих представляв загребський ХАШК (провідним воротарем «Хайдука» у той час був італієць Отмар Гаццарі). Загалом зіграв за збірну лише 5 матчів і забив 2 голи. У ті часи югославська збірна проводила порівняно невелику кількість матчів, а до її складу частіше викликали представників Загреба і Белграда, ніж гравців з провінцій. Був у складі збірної на Олімпійських іграх 1928 року, але на поле не виходив.

Виступав у складі збірної Спліта. Зокрема, у 1924 і 1925 роках у складі збірної міста (до якої, щоправда, входили лише представники «Хайдука») ставав срібним призером Кубка короля Олександра, турніру для збірних найбільших міст Югославії.

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Югославія Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
28.09.1924 Загреб Югославія Югославія 0 – 2 Чехословаччина Чехословаччина товариський матч -
28.10.1925 Прага Чехословаччина Чехословаччина 7 – 0 Югославія Югославія товариський матч -
04.11.1925 Падуя Італія Італія 2 – 1 Югославія Югославія товариський матч 1 Капітан команди
13.06.1926 Коломбо Франція Франція 4 – 1 Югославія Югославія товариський матч -
28.10.1927 Прага Чехословаччина Чехословаччина 5 – 3 Югославія Югославія товариський матч 1
Усього Матчів 5 Голів 2

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Двічі очолював тренерський штаб рідного «Хайдука» у 1939—1941 і 1945—1948 роках. Також працював у хорватських клубах «Міліціонер» і «Рієка». Пізніше працював в Італії в командах «Болонья» і «Пескара». Повернувшись на батьківщину, тренував «Трешневку» (Загреб) і «Задар».

Трофеї і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лише у фінальному турнірі чемпіонату Югославії і кваліфікації до нього
  2. Всі матчі «Граджянскі» у сезоні 1925—1926
  3. Профіль на клубному сайті «Хайдука»
  4. Згідно з книгою 1953 року «Фудбал у Краљевини Југославији» Милорада Сиїча найкращим бомбардиром змагань став Джордже Вуядинович, тому більшість інтернет джерел також вказують найкращим бомбардиром 1929 року Вуядиновича
  5. Відзначено сезони, у яких футболіст не просто перебував у команді, а зіграв хоча б один матч конкретного розіграшу, що міг іноді складатися лише з 1-2 матчів

Посилання[ред. | ред. код]