Любімов Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Любімов
Народження 25 лютого 1879(1879-02-25)
Пальцево, Курська губернія, Російська імперія
Смерть 19 грудня 1955(1955-12-19) (76 років)
  Ленінград
(цереброваскулярні хвороби)
Поховання Літераторські мостки
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Жанр Портрет, Картина
Навчання Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца, Вище Художнє Училище при Російській Імператорській Академії Мистецтв, Петербурзька академія мистецтв
Діяльність художник
Напрямок Реалізм
Відомі учні Косарєв Борис Васильович

Любімов Олександр Михайлович (25 лютого 1879(18790225), Пальцеве, Курська губернія — 19 січня 1955, Ленінград) — художник, графік і педагог, портретист, жанровий живописець. Професор Ленінградського інституту живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна та Санкт-Петербургская художественно-промышленная академия имени А. Л. Штиглица, член Ленінградської Спілки художників.[1]

Биография[ред. | ред. код]

Народився Олександр Любимов в 1879, в селі Пальцеву, Дмитрівського повіту, Курської губернії в родині дворянина. У 1892 сім'я Любимових переїхала спочатку до Курська, а потім в Санкт-Петербург.

У 1895-1901 навчався в Центральній школі технічного малювання барона А. Штігліца. З 1901 займався як вільний слухач у Вищому художньому училищі при Імператорської Академії мистецтв у майстерні Іллі Рєпіна. Отримав звання художника за картину «Каїн» (30.10.1909)

Після закінчення в 1909 Вищого художнього училища Олександр Любимов, за рекомендацією І. Ю. Рєпіна, в 1912-1919 очолював Харківське художнє училище (серед найбільш відомих учнів - Б. Косарев).

У 1927 Любимов повернувся в Ленінград. Викладав в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури (1934-1941, професор з 1939) і Вищому художньо-промисловому училищі імені В. І. Мухіної (1949-1955, професор з 1949).[2]

Олександр Любимов брав участь у виставках з 1900. Писав портрети, жанрові та історичні композиції, пейзажі. Створював сатиричну графіку, театральні замальовки, шаржі. Працював в техніці олійного живопису, акварелі, гуаші, пастелі, олівцем малюнка. Персональні виставки творів Олександра Любимова були показані в 1949 в Ленінграді і в 1991[3] і 1998[4] в Санкт-Петербурзі.

Мальовничу манеру Олександра Любимова відрізняють багатство тональних відносин і досконалий малюнок, широке вільне письмо, використання різноманітної фактури - від пастозно покладених кольорових плям до прозорих рефлексів і тіней, що створюють об'ємно-просторову характеристику форми.

Олександр Любимов був членом Ленінградського Спілки художників з 1932.

Учнями Олександра Любимова були відомі художники і педагоги Юрій Непрінцев, Микола Тимків, Олександр Дейнека, Олександр Лактіонов, Петро Бєлоусов, Михайло Козелл та інші.

Олександр Любимов помер 19 грудня 1955 в Ленінграді на сімдесят сьомому році життя від інсульту[5], похований на Літераторських містках Волковського цвинтаря.

Його твори знаходяться в Державному Російському музеї, в численних музеях і приватних збірках в Росії, Франції, Великої Британії, США, Німеччини, Італії та інших країнах.

Література[ред. | ред. код]

  • Всесоюзная художественная выставка 1947 года. Каталог. — М.; Л.: Комитет по делам искусств при СМ СССР, 1947.
  • Выставка живописи, графики и скульптуры. Советские художники ко дню 60-летия К. Е. Ворошилова. — М.: Искусство, 1941.
  • Изобразительное искусство Ленинграда (выставка)|Изобразительное искусство Ленинграда : Каталог выставки. — Л.: Художник РСФСР, 1976. — С. 22.
  • Выставка произведений ленинградских художников, посвящённая 40-летию полного освобождения Ленинграда от вражеской блокады : Каталог. — Л.: Художник РСФСР, 1989. — С. 11.
  • Выставка произведений ленинградских художников 1947 года : Каталог. — Л.: ЛОСХ, 1948.
  • Выставка произведений ленинградских художников 1951 года : Каталог. — Л.: Лениздат, 1951. — С. 13.
  • Выставка русского дореволюционного и советского искусства : Каталог. — М.: Государственная Третьяковская галерея, 1954.
  • Выставки советского изобразительного искусства : Справочник. — Том 3: 1941—1947 годы. — М.: Советский художник, 1973. — С. 9, 25, 108, 153, 200, 251, 334, 342, 343, 375.
  • Выставки советского изобразительного искусства : Справочник. — Том 5: 1954—1958 годы. — М.: Советский художник, 1981. — С. 98.
  • Иванов С. В. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-901724-21-6. ISBN 978-5-901724-21-7.
  • Романычева И. Г. Академическая дача. История и традиции. — СПб.: Петрополь, 2009. — С. 35.
  • Седьмая выставка произведений ленинградских художников 1941 года : Каталог. — Л.: ЛССХ, 1941.
  • Связь времён. 1932—1997. Художники — члены Санкт-Петербургского Союза художников России : Каталог выставки. — СПб.: ЦВЗ «Манеж», 1997. — С. 292.
  • Эткинд М. Александр Михайлович Любимов. — Л.: Художник РСФСР, 1971. — 120 с.
  • С. Н. Кондаков. {{{Заголовок}}}. — Т. 2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Іванов, С. В. Невідомий соцреалізм. Ленінградська школа. СПб: НП-Принт, 2007. С. 364.
  2. Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія ім. О. Л. Штігліца. Кафедра монументально-декоративного живопису. - СПб .: Мистецтво Росії, 2011. - С. 63.
  3. Олександр Михайлович Любимов (1879-1955). Каталог виставки. - СПб .: ЛВХПУ імені В. І. Мухіної, 1991.
  4. Олександр Михайлович Любимов (1879-1955). Живопис. Графіка. - СПб .: Науково-дослідний музей Російської Академії мистецтв, 1998.
  5. Олександр Михайлович Любимов. Живопис. Малюнок. Шарж. - М: Художник і книга, 2001. - С. 86.