Людвіг Бюхнер
Людвіг Бюхнер | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народження |
29 березня 1824[1][2][…] Дармштадт, Велике герцогство Гессен[1] | |||
Смерть |
1 травня 1899[1][3][…] (75 років) Дармштадт, Німецький союз[1] | |||
Поховання | Alter Friedhof Darmstadtd | |||
Громадянство (підданство) |
![]() | |||
Знання мов |
| |||
Діяльність |
| |||
Викладав | Тюбінгенський університет | |||
Науковий ступінь | доктор медицини (1848) | |||
Літературний напрям | атеїзм і Вільнодумство | |||
Партія | Німецька прогресивна партія | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Брати, сестри | Георг Бюхнер, Wilhelm Büchnerd, Alexander Büchnerd і Luise Büchnerd | |||
Автограф |
![]() | |||
| ||||
![]() | ||||
![]() |
Людвіг Бюхнер (1824, Дармштадт — 1899) — німецький філософ, лікар, природознавець, брат письменників Георга, Олександра і Луїзи Бюхнер.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 29 вересня 1824 в Дармштадті в родині лікаря. Був п'ятою дитиною в сім'ї (всього 8 дітей). Майже всі брати і сестри Бюхнера відрізнялися неабиякими здібностями і талантами. Його племінником був Ернст Бюхнер (1850—1924), хімік-винахідник.
Людвіг Бюхнер — найбільший представник матеріалістичного напрямку в європейській філософії 2-ї половини 19-го століття. Ф. Енгельс, бажаючи підкреслити відмінності марксистської філософії, назвав Л. Бюхнера (а з ним К. Фохта і Я. Молешотта) «вульгарними» матеріалістами (Бюхнер стояв на позиціях механічного матеріалізму). У філософію Бюхнер увійшов швидше як популяризатор позитивних наукових досягнень, використовував новаторський для того часу, насичений прикладами та аргументами стиль. Почасти тому його головна праця «Сила і матерія» (витримав в Росії до 1905 року 17 видань) сприймається скоріше як філософський памфлет на захист матеріалізму, ніж розвиток оригінальної концепції. Громадська позиція Л. Бюхнера, його прагнення донести ідеї прогресу і досягнення науки до самих соціальних низів є, по суті, продовженням лінії французьких матеріалістів Епохи Просвітництва 18 ст. Був прихильником і пропагандистом дарвінізму і поширював його принципи на суспільне життя, розділяючи таким чином ідеї соціального дарвінізму.
Автор праць «Людина згідно з наукою», «Любов і любовні відносини тваринного світу» (1881) і багатьох інших. Особливо широко була відома його робота «Сила і матерія» (1855). Критикував позицію Карла Фохта про те, що мозок виділяє думку, подібно до того як печінка — жовч.
Противниками Бюхнера були Поль Жане та ін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #118667939 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
Джерела[ред. | ред. код]
- Бюхнер, Людвіг // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
|