Людвік Цвіклінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людвік Цвіклінський
Ludwik cwiklinski (cropped).jpg
Народився 17 липня 1853(1853-07-17)[1]
Гнєзно, Великопольське воєводство, Польща
Помер 3 жовтня 1942(1942-10-03)[1] (89 років)
Краків, Третій Рейх
Діяльність мовознавець, педагог, письменник, політик, філолог, філолог-класик
Членство Польське наукове товариство у Львові[d]
Посада посол до Галицького сейму[d]
Автограф Ludwik cwiklinski signature.jpg

Людвік Цвіклінський (пол. Ludwik Ćwikliński; 17 серпня 1853, Гнезно — 3 жовтня 1942, Краків) — польський класичний філолог та античник, професор і ректор Львівського університету (1893—1894), редактор журналу «Eos» (1894—1901), міністр освіти у Відні (1917—1919).

Навчання та діяльність[ред. | ред. код]

Навчався у Вроцлавському та Берлінському університетах. Довгий час працював у Львівському університеті. Читав лекції з класичної філології у Вільнюському університеті (1920), був почесним професором університету Познані та Ягеллонського університету в Кракові. Займався історіографією, грецькою поезією, польсько-латинською літературою, цікавився археологічними відкриттями.

Професор Л. Цвіклінський був ректором Львівського університету, а згодом міністром освіти Австро-Угорщини.

1888 року заснував львівське Літературне товариство імені Адама Міцкевича. 1897 року товариство створило спеціальний комітет для організації святкування столітнього річниці народження поета (1898). Комітет мав дев'ять секцій: шкільну, жіночу, мистецьку, урочисту, робочу, молодіжну, фінансову, пожертвувань, преси. Згодом комісію і комітет очолив Людвік Цвіклінський (1898—1899).

Франко добре знав Цвіклінського, оскільки відвідував його заняття, та і загалом їхні стосунки були досить теплими[2].

Людвіка Цвіклінського донині називають серед провідних львівських мовників-латиністів його доби[3].

Археологічний музей[ред. | ред. код]

Професор Цвіклінський у 1880 році започаткував у стінах Львівського університету короля Яна Казимира Археологічний кабінет, у якому частково власними стараннями, а частково з допомогою меценатів помістив колекцію старожитностей, суттєвою частиною якої були матеріали розкопок історика Ізидора Шараневича. Експозиція служила ресурсом для навчання студентів і містила як оригінальні знахідки, так і копії, малюнки, відбитки предметів стародавніх часів та античності[4]. У 1898 році на клопотання проф. Цвіклінського збірка кабінету класичної археології отримала інше, окреме приміщення, яке раніше займав фізичний факультет. У 1899 році проф. Цвіклінський провів інвентаризацію колекції, щоб вона краще служила і студентам класичної філології, і історикам[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://en.isabart.org/person/125857
  2. Гуменний В. Навіщо львів’янам Арістотель і Афіни, або історія однієї замітки І. Франка//Фотографії старого Львова, 26. 09. 2016
  3. Ревак Н. Г., Сулим В. Т. Латинська мова (для неспеціальних факультетів): Підручник ; видання третє. — Вінниця: Нова Книга, 2011. — 440 с.
  4. Археологічний музей/Про нас. (Сайт музею)
  5. Погоральський Я. Археологічний музей Львівського університету - 40 років з часу відновлення діяльності.//АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. — 2007. Вип. 10. — С. 321–325.

Посилання[ред. | ред. код]