Людина, що знала надто багато (фільм, 1956)
| Людина, що знала надто багато | |
|---|---|
| The Man Who Knew Too Much | |
| Жанр | детектив |
| Режисер | Альфред Гічкок |
| Продюсер | Альфред Гічкок Герберт Коулмен |
| Сценарист | Джон Майкл Гейс Чарльз Беннетт Д.Б. Віндхем Левіс |
| На основі | Людина |
| У головних ролях | Джеймс Стюарт Доріс Дей |
| Оператор | Роберт Беркс |
| Композитор | Бернард Геррманн |
| Художник | Henry Bumsteadd |
| Кінокомпанія | Filwite Productions Paramount Pictures |
| Дистриб'ютор | Paramount Pictures і Netflix |
| Тривалість | 120 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна | |
| Рік | 1956 |
| Кошторис | 2,5 млн. $ |
| Касові збори | 11 333 333 $[1] |
| IMDb | ID 0049470 |
| Рейтинг | IMDb: |
| | |
«Людина, що знала надто багато» ("Чоловік, що забагато знав", англ. The Man Who Knew Too Much) — американський фільм режисера Альфреда Гічкока з використанням технології «техніколор», що вийшов на екрани в 1956 році. Це кольоровий ремейк однойменного фільму 1934 року, знятий за оповіданням Чарльза Беннетта і Віндхема Левіса. Премія «Оскар» за пісню «Що має бути, того не минути» (Que Sera, Sera (Whatever Will Be, Will Be)).
В центрі фільму — звичайне американське сімейство: лікар Бенджамін Маккенна, його дружина Джо (відома в минулому співачка) і син Генк. Дорогою з Європи до США вони заїжджають на відпочинок у Марокко, де випадково знайомляться із загадковим французом Луї Бернаром і британським подружжям на прізвище Дрейтон. Під час прогулянки ринковою площею сімейну ідилію перериває поява араба, пораненого в спину кинджалом. Маккенни впізнають в ньому переодягненого Бернара. Він підбігає до лікаря і перед смертю встигає прошепотіти йому на вухо, що скоро в лондонському Альберт-холі буде скоєно вбивство.
Після цього Маккенн виявляється в становищі людини, яка «надто багато знає» і не може нічого розповісти поліції: невідомі беруть в заручники його сина, погрожуючи вбити його, якщо батько заговорить. Тепер подружжя має одночасно вирішувати два завдання — знайти сина і запобігти вбивству в Альберт-холі.
- Джеймс Стюарт — доктор Бенджамін Маккенна (Бен)
- Доріс Дей — Джозефін Конвей Маккенна (Джо)
- Бренда Де Бензі — Люсі Дрейтон
- Бернард Майлз — Едвард Дрейтон
- Ральф Труман — інспектор Б'юкенен
- Даніель Желен — Луї Бернар
- Крістофер Олсен — Генрі Маккенна (Генк)
- Керолін Джонс — Сінді Фонтейн
- Волтер Готелл — гвардієць (в титрах не вказаний)
- Гілларі Брук — Джан Петерсон
- Режисер — Альфред Гічкок
- Продюсер — Альфред Гічкок, Герберт Коулмен
- Сценарист — Джон Майкл Гейс
- Оператор — Роберт Беркс
- Композитор — Бернард Геррманн
Гічкок зробив другий фільм на 40 хвилин довшим за перший і переніс зав'язку з Швейцарських Альп на північ Африки. Як і в першій версії, велику роль у розвитку сюжету грає музика, зокрема, пісня «Whatever Will Be, Will Be (Que Sera, Sera)» у виконанні Доріс Дей. Автори пісні Джей Лівінгстон і Рей Еванс отримали за неї премію «Оскар». Кульмінаційна сцена сюжету в Альберт-холі, протягом 12 хвилин супроводжується акомпанементом класичної музики, а в кадрі не вимовляється жодного слова. Диригента грає Бернард Геррманн, який написав музику до фільму. Камео Альфреда Гічкока — один із глядачів акробатичної вистави на ринку в Марракеші перед убивством француза (його видно лише зі спини).
Фільм демонструвався в конкурсній програмі Каннського фестивалю 1956 року. Між шанувальниками Гічкока не вщухає суперечка про те, який фільм вдався режисерові більше — 1934 або 1956 року. На питання Франсуа Трюффо сам Гічкок відповів., що вважає кращим рімейк, бо це робота професіонала, а не «обдарованого аматора», яким він був за 30 років до цього.
- ↑ The Numbers — 1997.
«Людина, що знала надто багато» на сайті IMDb (англ.)
(05.07.2020)
| Це незавершена стаття про кінофільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |