Людина-невидимка (фільм, 1984)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людина-невидимка M:
рос. Человек-невидимка
Человек-невидимка 1984 постер.jpg
Оригінальний постер до фільму
Жанр фантастична драма
Режисер Олександр Захаров
Сценарист Олександр Захаров (за участю Андрія Дмитрієва)
На основі «Невидимець» Герберта Уеллса
У головних
ролях
Андрій Харитонов
Ромуальдас Раманаускас
Леонід Куравльов
Наталія Данилова
Оператор Валерій Шувалов
Композитор Едуард Артем'єв
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 89 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1984
Дата виходу 21 серпня 1986 (СРСР)
Касові збори 20 700 000 глядачів (СРСР)[1]
IMDb ID 0087043
Рейтинг IMDb: 6.2/10 stars

«Людина-невидимка» (рос. «Человек-невидимка») — російський радянський науково-фантастичний фільм 1984 року, поставлений режисером Олександром Захаровим за романом Герберта Уеллса «Невидимець» 1897 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

Геніальний вчений Гриффін (Андрій Харитонов) знаходить спосіб, що дозволяє тілу ставати невидимим. Він випробовує його на собі, проте не встигає повернути тілу видимість, оскільки йому заважає вічний суперник — цинічний та владолюбний учений Кемп (Ромуальдас Раманаускас), який краде його наукові записи з формулами. Гриффін намагається розповісти про те, що відбувається коханій дівчині Джейн (Наталія Данилова).

Через невидимість учений зазнає безлічі проблем: його звинувачують у вбивстві, а колишні друзі відмовляються допомагати. До того ж, Гриффін дізнається, що Кемп збирається використати його щоденники з метою створення зброї. Щоб формули не стали причиною початку війни, Гриффін знаходить Кемпа та знищує записи, але сам при цьому гине.

У головних ролях[ред. | ред. код]

Андрій Харитонов Джонатан Гриффін, Людина-невидимка
Ромуальдас Раманаускас (озвучував Сергій Малишевський)  Кемп
Леонід Куравльов Томас Марвел
Наталія Данилова Джейн Бет
Олег Голубицький полковник Едай, начальник поліції Бердока

У ролях[ред. | ред. код]

Ніна Агапова місіс Дженні Голл, хазяйка готелю в Айпінзі «Coach and Horses» («Кучер і Коні»)
Віктор Сергачов містер Джордж Голл
Юрій Катін-Ярцев власник чарівної крамниці
Еммануїл Геллер (озвучував Ігор Ясулович) власник будинку, де жив Гриффін
Анатолій Сахновський поліцейський інспектор
Віктор Шульгін констебль Джефферс
Вілюс Петраускас вікарій
Герман Качин  констебль Гікс
Олександр П'ятков Сем, власник кабачка «Веселі крикетисти»
Олег Федоров американець

У епізодах[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Відмінності від книги[ред. | ред. код]

  • Події у фільмі, на відміну від книги, відбуваються в хронологічному порядку.
  • У фільмі присутня любовна лінія, але в книзі лише мигцем згадується про дівчину, яку Гриффін випадково зустрів через 10 років.[2]
  • У фільмі зміщений акцент з Гриффіна на Кемпа. Якщо в книзі Гриффін божеволів і мріяв про царство Терору, то у фільмі царство Терору хоче створити Кемп. За словами режисера Олександра Захарова «на думку змістити акценти наштовхеув […] сам Герберт Уеллс. Незадоволений першими екранізаціями „Людини-невидимки“, він написав сценарій, який […] залишився нереалізованим. А в ньому було раціональне зерно. […] У відповідності зі сценарієм письменника ми позбавили Гріффіна лихої функції, передавши її приятелеві головного героя Кемпу».[2]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Человек-невидимка (1984) — информация о фильме на сайті Кино-Театр. РУ (рос.)
  2. а б Аркад'єв Петро. Цей добрий невидимка // Новини кіноекрана. — К., 1984. — Вип. 12 (грудень). — С. 17. Процитовано 30.10.2017.
  3. а б Андрей Харитонов: «Человек-невидимка» — просто кукольный театр. 20 серпня 2004 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]