Зикіна Людмила Георгіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зикіна Людмила Георгіївна
Людмила Зыкина.jpg
Народилася 10 червня 1929(1929-06-10)[1][2]
Москва, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР[1]
Померла 1 липня 2009(2009-07-01)[3][2][4] (80 років)
Москва, Росія
·гострий інфаркт міокарда
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність актриса, співачка, музична педагогиня
Alma mater Державний музично-педагогічний інститут імені М. М. Іпполітова-Іванова і Російська академія музики імені Гнесіних
Жанр естрада, Народна музика і Романс
Автограф Автограф Зыкиной Л.Г..png
Нагороди
IMDb nm1414284

Церемонія вручення державних нагород 12 червня 2004 року. Орден Святого апостола Андрія Первозванного вручений співачці Л. Г. Зикіної.

Людмила Георгіївна Зикіна (рос. Людмила Георгиевна Зыкина; 10 червня 1929, Москва — 1 липня 2009, Москва) — російська радянська співачка, народна артистка СРСР (1973), Герой Соціалістичної Праці (1987).

Життєпис[ред. | ред. код]

Зикіна і Кім Ір Сен

Людмила Зикіна народилася 10 червня 1929 року в Москві в сім'ї робітників. У роки німецько-радянської війни працювала токарем на Московському верстатобудівному заводі ім. Серго Орджонікідзе. Була удостоєна почесного звання «Заслужений орджонікідзівець». Після війни працювала санітаркою в підмосковному військовому госпіталі, а потім швалею в лікарні імені Кащенка.

Творча біографія почалася 1947 року з участі у Всесоюзному конкурсі молодих виконавців, після якого її прийняли в Державний академічний російський народний хор імені М. Ю. П'ятницького.

1960 року Зикіна почала сольну кар'єру, а 1977 року створила Державний академічний російський народний ансамбль «Росія».

Репертуар співачки складався з двох тисяч пісень. Альбоми Зикіної розійшлися загальним накладом шість мільйонів примірників. Співачка також написала три книги, в яких описала подробиці своєї творчої біографії — 1975 року була видана «Пісня», 1987 — «На перехрестях зустрічей», 1998 — «Тече моя Волга».

Зикіна була дуже популярна і в багатьох країнах СНД, особливо в Азербайджані, де вона виступала кілька разів. 1972 року Гейдар Алієв, перебуваючи тоді на посаді 1-го секретаря ЦК КП Азербайджану, привітав відому співачку із званням Народна артистка Азербайджанської РСР.

Людмила Зикіна виконала такі популярні пісні: «Течёт Волга[ru]» (композитор — Марк Фрадкін, поет — Лев Ошанін), «Оренбургский пуховый платок» (композитор — Григорій Пономаренко, поет — Віктор Боков), «На побывку едет» (композитор — Олександр Аверкін, поет — Віктор Боков), «Поклонимся великим тем годам» (композитор — Олександра Пахмутова, поет — Михайло Львов), «Калина во ржи» (композитор — Олександр Білаш, поет — Володимир Федоров), «Я лечу над Россией», «Растёт в Волгограде берёзка» (композитор — Г. Пономаренко, поет — Маргарита Агашина) і багато інших.

Див. також[ред. | ред. код]

  • 4879 Зикіна — астероїд, названий на честь співачки.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]