Янукович Людмила Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людмила Олександрівна Янукович
Людмила Олександрівна Янукович
Flag of Ukraine.svg Перша леді України
25 лютого 2010 — 22 лютого 2014
Попередник Катерина Ющенко
Наступник Ганна Турчинова, Марина Порошенко
Народилася 9 жовтня 1949(1949-10-09) (72 роки)
Єнакієве, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Відома як інженер, будівельник
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українка
Освіта Донбаська національна академія будівництва і архітектури
Alma mater Донбаська національна академія будівництва і архітектури
У шлюбі з Янукович Віктор Федорович
Діти Олександр, Віктор
Релігія УПЦ МП і православ'я

Людмила Олександрівна Януко́вич (Настенко, нар. 9 жовтня 1949, Єнакієве,[1] Українська РСР, СРСР) — перша дружина Віктора Януковича.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 9 жовтня 1949 в Єнакієвому. Мати працювала юристом, а батько — робітником на цементному заводі.

Закінчила Макіївський інженерно-будівельний інститут, інженер-будівельник.

З 1969 працювала на Єнакієвському металургійному комбінаті, в проектно-кошторисному бюро. Була спеціалістом тресту «Єнакієвметалургбуд».

З Віктором Януковичем Людмила Олександрівна познайомилася в грудні 1969, у 1972 вони одружилися[джерело?].

Очолювала благодійний фонд «Від серця до серця»[2][3].

У травні 2010 першу леді України зарахували до членів клубу українських інтелектуалів і аристократів «Інтелігент».

До 2014 року проживала в Донецьку, після початку військових дій на сході України переїхала до Криму[4].

Роль у житті чоловіка[ред. | ред. код]

Знаменитий виступ Людмили Янукович у Донецьку під час Помаранчевої революції

Дядько Людмили Янукович, Олександр Сажин очолював народний суд міста Єнакієвого. У 1973 р. постановою цього суду обидві судимості Віктора Януковича були зняті. На честь Олександра Сажина подружжя Януковичів свого першого сина назвали Олександром.[5]

Під час Помаранчевої революції в Україні, в намаганні підтримати свого чоловіка, який брав участь у президентських перегонах, Людмила Янукович, проголошуючи промову на мітингу у Донецьку, оголосила, що апельсини, які люди їли на Майдані Незалежності, «наколоті» (очевидно невідомою речовиною) і цим, нібито, можна пояснити протести українських громадян на Майдані Незалежності[6]. Це виступ прославив її та став предметом численних кепкувань[7].

Коли Віктор Янукович посідав найвищі посади у державі, дружина Януковича не брала участь у офіційних заходах, навіть у випадках, коли цього вимагав офіційний міжнародний протокол[8].

У 2017 році в інтерв'ю німецькому виданню Der Spiegel Віктор Янукович повідомив, що розлучився з дружиною[9][4]. Нині живе у окупованому Криму, має декілька продуктових магазинів[10][11].

Родина[ред. | ред. код]

В шлюбі народилося два сини : Олександр (* 1973) — лікар-стоматолог за освітою, бізнесмен-мільярдер та Віктор (1981—2015) — Народний депутат України. Мають трьох онуків.

Рейтинги[ред. | ред. код]

  • У 2007 Людмила Янукович зайняла 34-те місце в рейтингу найвпливовіших жінок України по версії журналу «Фокус» .
  • У 2008 в цьому ж рейтингу у неї було 78-місце.
  • У 2009 в рейтингу найвпливовіших жінок України, за версією журналу «Фокус» зайняла 56-те місце.
  • У 2010 в цьому ж рейтингу піднялася відразу на 44 сходинки — 12-те місце.
  • У 2011 опустилася на сім сходинок, зайнявши 19-те місце рейтингу.
  • У 2012 втратила в рейтингу ще 22 позиції через непублічність — 41-ше місце в рейтингу найвпливовіших жінок України, за версією журналу «Фокус».

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Янукович (Настенко) Людмила Александровна — Первая леди Украины // Енакиево как на ладони — сайт міста Єнакієве [Архівовано 27 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Перші 100 днів першої пані України. BBC News Україна (укр.). 2 червня 2010. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 25 січня 2022. 
  3. Вдало одружився — став президентом. portal.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  4. а б Янукович розповів, що розлучився з дружиною. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 25 січня 2022. 
  5. Тижневик «Коментарі». № 9—10 (301) 2—9 березня 2012. Спеціальна тема: «Вдало одружився — став президентом», стор. 20
  6. Дружина Януковича вважає, що на Майдані роздають наколоті наркотиками апельсини. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  7. Пані Янукович, цимбали і тост українською. BBC News Україна (укр.). 11 листопада 2010. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  8. Януковича просять не бути тираном і пустити дружину в світ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2011. Процитовано 25 січня 2022. 
  9. Янукович офіційно розлучився й офіційно зажив із сестрою своєї кухарки на утриманні сина. texty.org.ua (укр.). Процитовано 25 січня 2022. 
  10. «Главное, что мы вместе!», Крым.Реалии ТВ. youtube.com. 25.03.2019. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 22 січня 2020. 
  11. Дружина Януковича торгує в Криму продуктами, які заборонені російською владою. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  12. Дружина Януковича отримала орден великомучениці. [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда. ТаблоID. 26.05.2010.
  13. а б Людмилі Янукович дали орден. [Архівовано 13 червня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда. 10.06.2013.
  14. а б Дружина Януковича отримала орден і грамоту. ФОТО. [Архівовано 13 червня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда. ТаблоID. 10.06.2013.
  15. УПЦ зробила Людмилу Янукович орденоносицею. [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда. 19.09.2013.
  16. Известные енакиевцы. enakievets.info. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 25 січня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]