Людовик-Александр де Бурбон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Людовик-Олександр де Бурбон)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людовик-Александр де Бурбон
фр. Louis-Alexandre de Bourbon
Louis Alexandre de Bourbon, Count of Toulouse in circa 1690 by Rigaud.png
Народився 6 червня 1678(1678-06-06)
Версаль
Помер 1 грудня 1737(1737-12-01) (59 років)
замок Рамбуйє
Поховання Chapelle royale de Dreux[d]
Громадянство
(підданство)
Royal Standard of the King of France.svg Франція
Діяльність військовий очільник
Володіє мовами французька[1]
Титул герцог
Посада governor of Brittany[d]
Військове звання Адмірал
Конфесія католицтво
Рід Бурбони
Батько Людовик XIV
Мати Франсуаза де Монтеспан
Брати, сестри
У шлюбі з Марія-Вікторія-Софі де Ноайль
Діти 1 син
Автограф Signature of Louis Alexandre de Bourbon, Count of Toulouse.png
Нагороди
Герб

Людовик-Александр де Бурбон (фр. Louis-Alexandre de Bourbon; 6 червня 1678 — 1 грудня 1737) — французький аристократ, військовий діяч часів короля Людовика XIV.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з королівської династії Бурбонів. Позашлюбний син Людовика XIV та фаворитки Франсуази де Монтеспан. У 1681 році отримав титул графа Тулузького, у 1683 році, після смерті зведеного брата Луї де Бурбона, графа Вермандуа, отримав посаду адмірала Франції. У 1684 році став полковником піхотного полку.

У 1689 році призначений губернатором Гієні, у 1693 році командував кавалерійським полком і став кавалером Ордену Святого Духа. У 1695 році призначений губернатором Бретані. У 1696 році отримав військове звання польового маршала (генерал-майора), у 1697 році — генерал-лейтенанта. Тоді Луї-Александр став герцогом Пентев'єрським. Під час Війни Аусбурзької ліги відзначився під час облоги Намюра у 1698 році.

З початком Війни за іспанську спадщину займався обороною Сицилії. У 1704 році на чолі французького флоту завдав поразки у битві при Малазі (Іспанія) англо-голландському флоту під головуванням Джорджа Рука. За це отримав орден Золотого Руна. У 1711 році став герцогом Рамбуйє, герцогом де Дамвіль та герцогом д'Арк. У 1712 році отримав титул герцога Вандома.

У зв'язку зі смертю сина та онуків король Людовик XIV у 1714 році зрівняв Луї-Александра із законними дітьми й надав йому титул принца крові. Передбачалося, що у разі смерті останнього онука, майбутнього Людовика XV, на трон можуть претендувати позашлюбні діти короля. Того ж року король надав йому почесне звання великого мисливчого Франції.

Після того, як загроза смерті спадкоємця минула й оголошено Людовика XV королем при регенті Філіпові Орлеанському Паризький парламент у 1717 році скасував наказ короля Людовика XIV від 1714 року. З 1715 року Луї-Александр був у складі регентської ради. У 1718 році Людовик-Александр очолив Морську раду. на цій посаді він перебував до 1722 року.

Останні роки провів у своєму замку Рамбуйє, де й помер 1 грудня 1737 року.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Марія-Вікторія-Софі (1688—1766), донька герцога Анн-Жюле де Ноайля, маршала і пера Франції

Діти:

  • Луї-Жан-Марі (1725—1793)

Коханка — Мадлен д'Омон

Діти:

  • Луї-Александр (1720—д/н)
  • Філіп-Огюст (1721—1795)

Джерела[ред. | ред. код]

(фр.)

  • Jean Duma: Les Bourbon-Penthièvre (1678—1793). Une nébuleuse aristocratique au XVIIIe siècle. Ed. Publications de la Sorbonne, Paris 1995, ISBN 2-85944272-3.
  • Lenotre, G., Le Château de Rambouillet: six siècles d'histoire, Calmann-Lévy, collection " Châteaux: décors de l'histoire ", Paris, 1930, p. 256; Réédition: Denoël, Paris, 1984, p. 215.
  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.