Людовик де Бурбон, герцог Орлеанський
| Людовик де Бурбон, герцог Орлеанський | |
|---|---|
| фр. Louis d'Orléans | |
.jpg) | |
| Народився |
4 серпня 1703[1][2][…] Версаль |
| Помер |
4 лютого 1752[1][2][…] (48 років) Абатство Святої Женев'єви, V округ Парижа, Париж |
| Поховання | Шпиталь Валь-де-Ґрас |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | чернець, військовослужбовець |
| Знання мов | французька |
| Magnum opus | Description des tableaux du Palais Royal, 1727 (2nd edition 1737)d |
| Титул | герцог |
| Посада | governor of Brittanyd і Grand Master of the Order of Our Lady of Mount Carmel and Saint Lazarus of Jerusalemd[4] |
| Військове звання | генерал-полковник[d] |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Орлеанський дім |
| Батько | Філіпп II Орлеанський |
| Мати | Франсуаза-Марі де Бурбон |
| Брати, сестри | Jean Philippe d'Orléansd, Philippine Élisabeth d'Orléansd, Louise Diane d'Orléansd, Charlotte Aglaé d'Orléansd, Марія Луїза Єлизавета Орлеанська, Angélique de Froissyd, Louise Adélaïde d'Orléansd і Луїза Єлизавета Орлеанська |
| У шлюбі з | Августа Баден-Баденська |
| Діти | Louis Philippe I, Duke of Orléansd і Louise Marie d'Orléansd |
| Автограф |
 |
| Нагороди |
   |
.svg) | |
Людовик де Бурбон, герцог Орлеанський (4 серпня 1703, Версаль — 4 лютого 1752, абатство Святої Женев'єви, Париж) — третій в лінії герцогів Орлеанських, що йде від Філіпа I, молодшого брата Людовика XIV.
Біографія[ред. | ред. код]
Єдиний син герцога Філіпа II Орлеанського (регент Франції в 1715—1723 роках) і його дружини мадемуазель де Блуа, позашлюбної дочки Людовика XIV і маркізи де Монтеспан. У 1723—1729 — спадкоємець короля Людовика XV (від смерті свого батька і до народження дофіна Людовика Фердинанда). На відміну від свого батька, був глибоко віруючим і не цікавився політикою. У 1721—1730 формально був головнокомандувачем піхотою, потім подав у відставку і зайнявся перекладом псалмів і послань апостола Павла.
В історії мистецтва Людовик відомий тим, що під дією промов свого духівника власноруч знищив шедевр Корреджо «Леда і лебідь». Його ім'ям названа Орлеанська вулиця (rue d'Orléans) в Ренні.
Сім'я[ред. | ред. код]
Петро I сподівався просватати за нього свою дочку Єлизавету, однак послу повідомили, що принц «прийняв вже інші зобов'язання». Його обраницею стала Августа, дочка баденського маркграфа Людвіга Вільгельма. Вона померла в молодості (1704—1726), залишивши єдиного сина — Луї-Філіпа, герцога Шартрского, який потім став наступним герцогом Орлеанським.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
|
