Людовик I Бурбон-Конде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людовик I де Бурбон-Конде
Людовик I де Бурбон-Конде

Час на посаді:
1546 — 13 березня 1569
Попередник посада заснована
Наступник Генріх I Бурбон

Народився 7 травня 1530[1]
Помер 13 березня 1569[1] (38 років)

Батько Карл IV де Бурбон
Дружина 1-а:Елеонора де Руа
2-а:Франсауза Орлеанська Лонгвиль
Діти Від 1-го шлюбу:
сини:Генріх I Бурбон, Карл де Бурбон, Франсуа де Бурбон-Конті, Карл II де Бурбон, Луї де Бурбон
дочки:Маргарита, Мадлен, Катерина
Від 2-го шлюбу:
сини:Карл де Бурбон-Суассон, Луї де Бурбон, Бенджамін де Бурбон

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Людовик I де Бурбон-Конде (7 травня 1530, Вандом, Луар і Шер, Франція — 13 березня 1569, Жарнак, Шарант, Франція) — принц де Конде, родоначальник роду Конде.

Біографія[ред.ред. код]

Під час розбратів між Ґізами та Бурбонами, Конде, одружений з племінницею Коліньї, став главою гугенотської змови в Амбуазі. Змова була викрита, Конде було засуджено до смерті, але його врятував Франциск II (1560).

Командуючи гугенотами, Конде (1562) почав першу релігійну війну, взявши міста Орлеан, Руан та інші, але наприкінці року був розбитий при Дре; поранений та взятий у полон, він уклав мир в Амбуазі (1563).

Після кількох років бездіяльності Конде спробував захопити короля Карла IX у Мо. Після битви при Сен-Дені принц осадив і взяв Шартр (28 лютого — 15 березня 1568), але 26 березня 1568 року вдруге уклав мир з двором. Вдало уникнувши замаху супротивників, Конде почав нову війну (1569) і в битві при Жарнаці був поранений, узятий у полон та убитий бароном де Монтеск'є за наказом герцога Анжуйського.

Шлюб і діти[ред.ред. код]

22 червня 1551 Людовик I де Бурбон-Конде одружився з Елеонорою де Руа (24 лютого 1535 — 23 липня 1564, Конде-ан-Брі). У цьому шлюбі було 8 дітей:

8 листопада 1565 Людовик одружився з Франсаузою Орлеанською Лонгвіль (5 квітня 1549, Шатоден — 11 червня 1601, Париж), діти:

Від Ізабелли де ла Тур він мав позашлюбного сина (нар. 1564)

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.

Джерело[ред.ред. код]