Людовик I Неверський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людовик I Неверський
Flandry1.jpg
Народився 1304[1][2][…]
Невер
Помер 26 серпня 1346
Битва при Кресі
·загиблий у бою
Поховання Брюгге
Діяльність політик
Титул граф[d]
Рід House of Dampierre[d]
Батько Louis I[d]
Мати Joan, Countess of Rethel[d]
Брати, сестри  • Жанна Фландрська[d]
У шлюбі з Margaret I, Countess of Burgundy[d]
Діти Людовік II Мальський
Blason comte-des-Flandres.svg

Людовик (Луї) I Неверський(фр. Louis de Nevers, бл. 1304, Невер — 25 серпня 1346, Креси, Франція) — граф Фландрії з 1322, граф Невера (Людовик II) з 1322, граф Ретеля з 1328 з дому Дамп'єр, син Людовика I, графа Невіра, і Жанни, графині Ретеля.

Біографія[ред. | ред. код]

Виховувався при французькому дворі. Після смерті батька Людовік успадкував графство Невер, а після смерті діда, Роберта III Бетюнського — графство Фландрія.

Ставши графом Фландрії, Людовік орієнтував свою політику на Францію, васалом якої він був. При ньому Фландрія фактично стала французькою провінцією. Він закінчив довгу династичну війну з графами Геннегау (Ено) через Зеландію, уклавши 6 березня 1323 договір, за яким Західна Зеландія відійшла до Віллему III, графу Геннегау, а інша частина — Фландрії.

В 1325 його піддані повстали, в результаті чого Людовік був змушений втекти до Франції. Повернувся він до влади тільки в 1328 році за підтримки французької армії.

Він продовжував дотримуватися профранцузької політики, коли в 1336 король Англії Едуард III наклав ембарго на експорт вовни у Фландрію, в результаті чого суконна промисловість опинилася на межі розвалу. Фламандські торговці міст Гент, Брюгге і Іпр об'єдналися під проводом Якоба ван Артевельде і вступили в союз з Англією. В результаті в 1339 Людовік був вигнаний з Фландрії.

Після початку Столітньої війни Людовік бився з англійцями в рядах французької армії. Він загинув 26 серпня 1346 в битві при Кресі.

Шлюб та діти[ред. | ред. код]

Дружина: з 27 липня 1320 Маргарита (1310 — 9 травня 1382), графиня Артуа і пфальцграфиня Бургундії з 1361, дочка Філіпа V Довгого, короля Франції.

Крім того, Людовік мав 15 незаконних дітей:

  • Людовікle Haze (уб. 28 вересня 1396).
  • Людовікle Friese (уб. 28 вересня 1396).
  • (Від Ів де Ліу) Жан IБезземельний (уб. 28 вересня 1396), сеньйор де Дрінхам.
  • Роберт (пом. 21 квітня 1434), сеньйор d'Everdinghe.
  • (Від Маргарити Хасельшутс) Віктор (пом. 1442), сеньйор д'Урсель, адмірал Бургундії.
  • Петер (пом. 3 березня 1376).
  • Реннекін (пом. Після 1394).
  • Геннекін (пом. Після 1394).
  • Маргарита (пом. 28 квітня 1415; 1-й чоловік: з Грудня 1373 Флоріс ван Мелдегем (пом. 10 листопада 1374); 2-й чоловік: Гектор ван Воорхаут; 3-й чоловік :. з бл. 1391 Зігер ван Гент.
  • Жанна; чоловік: Тьєррі де Хондесхотт (уб. 25 жовтня 1415).
  • Беатріс; чол.: Роберт Тенков, сеньйор де Блесвельт.
  • Маргарита (пом. березень 1388.); чол.: Роберт, сеньйор де Ваврин і de Lilers (уб. 25 жовтня 1415).
  • Маргарита, аббатиса Педегема 1414.
  • Катаріна; чоловік: з 1390.
  • Катаріна, монахиня.

Література[ред. | ред. код]

  • Устинов В. Г. Столетняя война и войны Роз. — М.: АСТ: Астрел; Хранитель, 2007. — С. 637. — ISBN 978-5-17-042765-9

Посилання[ред. | ред. код]

  • Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #124234550 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  • British Museum person-institution thesaurus
  • Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000