Людовик I (герцог Орлеану)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людовик I
фр. Louis Ier d'Orléans
LudvikOrlean Pizan.jpg
Народився 13 березня 1372[1]
Париж, Королівство Франція
Помер 23 листопада 1407[1] (35 років)
Париж, Королівство Франція
·Різана рана
Поховання Абатство Сен-Дені
Країна Bannière de France style 1500.svg Франція
Діяльність військовослужбовець
Учасник Столітня війна
Титул Герцог
Посада регент
Рід Валуа
Батько Карл V Мудрий[2]
Мати Жанна де Бурбон[2]
Брати, сестри  • Катерина Валуа і Карл VI Божевільний[2]
У шлюбі з Валентина I[2]
Діти Карл I[2], John, Count of Angoulêmed[2], Marguerite, Countess of Vertusd, Жан де Дюнуа і Philipd
Blason duche fr Orleans (ancien).svg

Людовик Орлеанський (фр. Louis d’Orléans; нар. 13 березня 1372(13720313) — пом. 23 листопада 1407, Париж, Франція) — герцог Орлеанський1392), граф де Бомон і де Шато-Тьєррі, герцог Тура1386), герцог де Валуа, граф Ангулема1394), граф Перигора1400), граф Дре1401), граф Суассона1404), герцог Люксембургу з (1407).

Син короля Франції Карла V Мудрого з династії Валуа і Жанни, дочки П'єра I де Бурбона, брат Карла VI Божевільного. Його нащадок став королем Франції під ім'ям Франциска I.

Вбитий на Старій Храмовій вулиці в Парижі Раулем д'Анкетонвіллем за замовленням свого ворога Жана Безстрашного.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина[ред. | ред. код]

Діти[ред. | ред. код]

  1. Дочка[3] (25 березня 1390) — народилась в Парижі. Померла одразу після народження.
  2. Людовик (26 травня 1391вересень 1395) — помер в дитинстві.
  3. Син (1392)[4] — помер зразу після народження.
  4. Іоанн (вересень31 жовтня 1393) — помер в дитинстві.
  5. Карл (24 листопада 13945 січня 1465) — герцог Орлеану, граф Блуа, Дре і Куртене (з 23 листопада 1407). Воєначальник, один з найбільш видатних поетів Франції[5][6]. Його син у 1498 році став королем Франції Людовиком XII.
  6. Філіпп (21/24 липня 13961 вересня 1420) — граф Вертю (з 4 грудня 1408). Під час Осерського договору (22 серпня 1412) було вирішено, що Філіпп одружиться з Катериною Бургундською, дочкою Іоанна І (герцога Бургундії), але весілля так і не вібулось. Служив в армії короля Карла VI проти бургундців та англійців, супроводжував його до Пікардії та Артуа. Був прихильником майбутнього короля Карла VII. Помер у віці двадцяти чотирьох років, одруженим не був, мав позашлюбного сина Філіппа, який загинув 18 липня 1445, не залишивши потомства.
  7. Людовик (1398)[7] — помер немовлям, мало відомостей про цю дитину.
  8. Іоанн (26 червня 139930 квітня 1467) — граф Ангулему (з 23 листопада 1407 по 30 квітня 1467) та Перигору (з 23 листопада 1407 по 1437). Дід майбутнього короля Франції Франциска I.
  9. Марія (квітень 1401) — народилась в замку Кусі. Померла незабаром після народження.
  10. Маргарита (4 грудня 140624 квітня 1466) — графиня Вертю (з 1 вересня 1420), графиня-консорт Етампа, дружина Річарда I (графа Етампа)1423 по 2 червня 1438). Матір герцога Бретані Франциска II.

Бастарди[ред. | ред. код]

  • Від Іоланди Енгієн, більш відома під іменем Марієтта:
  1. Іоанн (лютий 1403[8]24 листопада 1468) — граф Дюнуа (з 1439) та Лонгвілю (з 1443). Воєначальник, учасник Сторічної війни.

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Батько Людовика і матір Валентини були рідними братом та сестрою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д е Kindred Britain
  3. Unknown Daughter D' Orleans. .
  4. Unknown D' Orleans. .
  5. Mlle de Keralio. Collection des meilleurs ouvrages francois, composés par des femmes, dédié aux femmes francaises. 1786
  6. Alfred Latimer Kellogg. Chaucer, Langland, Arthur: essays in Middle English literature. 1972. стр. 134
  7. Louis D' Orleans. .
  8. Thibault, 1997, p. 4, note 1, [Читати в інтернеті. ].

Посилання[ред. | ред. код]

  • Евгений ГОЛЬЦМАН. СТРАННЫЕ ЗНАМЕНИТОСТИ