Людовіко Сфорца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людовіко Сфорца
Pala Sforzesca - detail 01.jpg
Народився 27 липня 1452[1]
Віджевано[2]
Помер 27 травня 1508[1] (55 років)
Лош[2]
Поховання Міланський собор
Діяльність Державний діяч
Титул Герцог
Батько Франческо Сфорца
Матір Bianca Maria Visconti
Родичі Gian Galeazzo Sforza[d] і Bianca Maria Sforza[d]
Брати, сестри Галеаццо Марія Сфорца, Ippolita Maria Sforza[d] і Ascanio Sforza[d]
У шлюбі з Beatrice d'Este[d]
Діти Maximilian Sforza[d], Francesco II Sforza[d], Giovanni Paolo I Sforza[d] і Bianca Giovanna Sforza[d]
Автограф Unterschrift Ludovico Sforza.jpg

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Людовіко Марія Сфорца (італ. Ludovico Maria Sforza detto il Moro, Людовіко Моро[3], 27 липня 1452, Віджевано — 27 травня 1508, Лош) — герцог Міланського герцогства з династії Сфорца, талановитий діяч епохи Відродження .

Біографія[ред.ред. код]

У період його правління (1480—1499) було завершено кілька значних культурних та мистецьких проектів, що підкреслило політичні та економічні успіхи Міланського герцогства. Домігшись, завдяки своїм дипломатичним зусиллям, політичної рівноваги з Флоренцією, Венецією та папським Римом, Людовіко став після смерті Лоренцо Прекрасного найвпливовішим державним діячем Італії. Наприкінці XV століття Мілан інвестував значні капітали в освоєння земель і будівництво каналів, а також виділив великі площі під вирощування шовковиці, льону і рису, які вивозили за кордон урівні зі зброєю, склом, тканинами і сільськогосподарськими продуктами. Крім того, Людовіко приділяв увагу і проблемам культури: запросив до свого двору таких просвітителів, як Лука Пачолі, Філельфо, Кальконділа і Фаціо, а також сприяв розвитку друку, надавши підтримку Памфіліо Кастальді з Фельтре і Антоніо Чароті з Парми. На відміну від Флоренції при дворі Сфорца великою повагою користувалися математичні і природничі науки, в цьому позначалася близькість Павійського і Болонського університетів.

У 1482 у герцог Людовіко запросив великого Леонардо да Вінчі на службу до Мілана в колегії герцогських інженерів перш за все як архітектора, гідротехніка, інженера цивільних споруд і конструктора військових машин. Леонардо запропонував правителю Мілана свої проекти «дуже легких і міцних мостів», «гармат, мортир і легкого озброєння нової зручної форми, що сильно відрізняється від усього відомого, озброєних возів, невразливих і неприступних».

У 1490 одружився з Беатріче д'Есте, герцогинею де Барі (14751497), яка народила йому синів — Массіміліано Сфорца, герцога Мілана в 1512—1515 роках, і Франческо Сфорца, герцога Мілана в 1522—1535 роках. Брат Беатріче Альфонсо д'Есте в тому ж році одружився з онукою Франческо Сфорца Ганною Сфорца.

Коханкою Людовіко була Чечілія Галлерані, яка народила йому сина Чезаре. Її портрет («Пані з горностаєм») також був написаний Леонардо. Історики відзначають дуже близькі відносини, що зв'язували Леонардо і Чечілію.

Іншою фавориткою герцога і матір'ю його бастарда Джованні Паоло І Сфорца була Лукреція Крівеллі — можливо модель до портрету «Прекрасна Ферроньєра» пензля Леонардо да Вінчі.

Восени 1499 Мілан захопили війська французького короля Людовика XII. Людовіко Сфорца спробував відновити свою владу, спочатку зумів вибити французів з Мілана, але навесні 1500 був розбитий під Новарою — швейцарські найманці в обмін на вільне повернення додому видали Людовіко французам. Полоненого герцога відвезли у Францію, де він помер в ув'язненні в замку Лош Похований поряд з предками в Чертоза.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Традиційно вважається, що своє прізвисько (італ. Il Moro — мавр) Людовіко отримав за темний колір обличчя. За іншою версією — це помилка, і «Моро» — його прізвисько, отримане від батька Франческо Сфорца І, походить від лат. Morus — «шовковиця, або тутове дерево», яке вважалося символом розсудливості й чесноти[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  2. а б Record #118820745 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Моро — «мавр, смаглявий» або «шовковиця», прізвисько герцога
  4. етимологічний словник W. Schweickard, Deonomasticon Italicum, III, Mauritania

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лодовико Сфорца


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.