Людовик IX Святий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Людовік Святий)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людовик IX Святий
фр. Louis IX[1]
фр. Saint Louis[1]
Король Франції
Коронація: 29 листопада 1226
Попередник: Людовик VIII Лев
Наступник: Філіп III Сміливий
 
Народження: 25 квітня 1214(1214-04-25)
Пуассі
Смерть: 25 серпня 1270(1270-08-25) (56 років)
Туніс
Причина смерті: дизентерія і цинга[2]
Поховання: Абатство Сен-Дені, Париж, Королівство Франція
Країна: Королівство Франція
Релігія: католицька церква
Рід: Капетинги
Батько: Людовик VIII Лев
Мати: Бланка Кастильська
Шлюб: Маргарита Прованська
Діти: Ізабелла, Людовик, Філіп, Жан Трістан, Петро, Бланка, Маргарита, Роберт, Агнеса

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Людо́вик IX, також Людовик Святий (фр. Louis IX, Saint Louis; 25 квітня 1214, Пуассі — 25 серпня 1270, Туніс) — король Франції з 1226 року; очолював сьомий та восьмий хрестові походи (під час останнього він помер), що закінчились провалами. Єдиний з королів Франції, зарахованих до святих римською церквою.

Життєпис[ред. | ред. код]

Перше золоте екю, викарбуване Людовиком IX в 1266 році

Людовикові було одинадцять років, коли 8 листопада 1226 року помер його батько Людовик VIII Лев. Того ж року його коронували в Реймському соборі, але до досягнення повноліття його мати, Бланка Кастильська, керувала Королівством Франція як регент. Не існує точної дати, коли Людовик остаточно перебрав владу — він і його мати протягом певного часу керували державою спільно. Історики сходяться на думці що з 1234 року Людовик почав правити як король з його матір'ю в ролі радника, ким вона й залишалася аж до її смерті в 1252 році.

Людовик IX провів військову, грошову і судову реформи. На території королівського домену верховною судовою інстанцією став Паризький парламент. Низку кримінальних, а також політичних справ було передано у виняткове провадження королівського суду. Людовик IX прагнув замінити феодальну військову повинність найманими військами та це йому частково вдалося. Були заборонені приватні війни, встановлено правило «40 днів короля» між оголошенням війни та її початком — за цей час супротивники могли одуматися, а сеньйори, що опинилися перед загрозою військового конфлікту, могли апелювати до короля.

Людовик IX почав випускати королівську монету з високим вмістом золота (екю) і срібла (турський грош), яка поступово витіснила різні види монет, що карбували феодали й міста в королівському домені. На цілій території було впроваджено єдину монетну систему, а в інших областях королівства королівська монета повинна була обертатися разом з місцевими та незабаром стала витісняти їх з обігу.

Людовик IX виступив організатором 7-го і 8-го хрестових походів, під час 7-го походу він потрапив в полон (в 1250 р.) до єгипетського султана, потім його звільнили за великий викуп. Людовик IX вирізнявся побожністю і справедливістю, за це він отримав титул «Святий». Людовик IX помер під час 8-го хрестового походу в Тунісі начебто від чуми. Але є припущення, що це міг бути амебіаз, який тоді був поширений у Північній Африці, але практично відсутній в Європі, через що на цю хворобу часто тяжко хворіли хрестоносці.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина[ред. | ред. код]

Діти[ред. | ред. код]

  1. Викидень (1234/1239)
  2. Викидень (1234/1239)
  3. Бланка (12 липня/4 грудян 1240 — 29 квітня 1243) — її народження було радісно зустрінене королівським двором, оскільки воно відбулося після двох викиднів та шести років шлюбу батьків. Померла у 2-річному віці[3]. Її поховали в абатстві Роямон, але її останки були передані в Сен-Дені в 1820 році[4].
  4. Ізабелла (2 березня 1242 — 27 квітня 1271) — королева-консорт Наварри, дружина Теобальда II.
  5. Людовик (24 лютого 1244 — 11 січня 1260) — спадкоємець французького трону від народження до смерті у 15-річному віці.
  6. Філіпп (1 травня 1245 — 5 жовтня 1285) — король Франції з 25 серпня 1270 року.
  7. Іоанн (1248) помер відразу після народження.
  8. Іоанн-Трістан (8 квітня 1250 — 3 серпня 1270) — супроводжував батька під час восьмого хрестового походу, але армія стала жертвою епідемії дизентерії. Жан Трістан був одним із жертв і помер 3 серпня 1270 року[5].
  9. Петро (29 червня 1251 — 6 квітня 1283)
  10. Бланка (1253–1320/1322)
  11. Маргарита (1254 — вересень 1272) — герцогиня-консорт Брабанту, дружина герцога Іоанна І. Померла при пологах.
  12. Роберт (бл.1256 — 7 лютого 1317) — граф Клермон-ан-Бовезі, граф-співправитель Шароле, сеньйор-співправитель Бурбону та Сен-Жусту, королівський камергер. Засновник династії Бурбон.
  13. Агнеса (бл. 1260 — 19 грудня 1325) — герцогиня-консорт Бургундії, дружина герцога Роберта ІІ.

Родовід[ред. | ред. код]


Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Ім'я Людовика увічнене в численних географічних назвах у всьому світі, наприклад, у назві американського міста Сент-Луїс.

Канонізація[ред. | ред. код]

Канонізований Католицькою церквою в 1297 році.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Людовик IX Святий