Аскарида людська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Людська аскарида)
Перейти до: навігація, пошук
Аскарида людська
Ascaris lumbricoides
Ascaris lumbricoides
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Нематоди (Nematoda)
Клас: Сецернентії (Secernentea)
Ряд: Аскаридоподібні (Ascaridida)
Родина: Аскаридові (Ascarididae)
Рід: Аскарида (Ascaris)
Вид: Аскарида людська
Біноміальна назва
Ascaris lumbricoides
Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ascaris lumbricoides
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ascaris lumbricoides
EOL logo.svg EOL: 3598509
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 6252

Аскари́да лю́дська (Ascaris lumbricoides) — паразитичний круглий черв, що спричинює антропонозний гельмінтоз — аскаридоз. Космополіт. Живе у просвіті тонкого кишечнику людини, живиться його вмістом та злущеними клітинами верхнього шару слизової оболонки. Тривалість життя — 11-12 місяців.

Характеристика[ред.ред. код]

Не має органів прикріплення, постійно рухається назустріч харчовим масам. Кутикула складається з 10 шарів. Кишечник трубкоподібний. Всмоктування поживних речовин відбувається в середній кишці.

З органів чуття розвинені лише дотикові горбики (папіли) навколо ротового отвору. Розміри самиць до 44 см завдовжки, самців — 25 см. У самця задній кінець тіла загнутий на черевний бік. Органи розмноження мають вигляд звивистих тонких ниткоподібних трубочок. У самиць є два яєчники, у самця один сім'яник.

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Життєвий цикл людської аскариди.

Аскарид відносять до геогельмінтів. Самиці аскарид за добу можуть виділяти понад 240 тисяч яєць. Яйця вкриті товстою оболонкою, поверхня їх бугриста, легко чіпляється за різні предмети. У навколишньому середовищі яйця можуть зберігатися до 7 років і більше (при цьому також зберігають свою патогенність). Весь цикл розвитку, як в усіх геогельмінтів, відбувається в одному хазяїні. Для організму хазяїна токсичні продукти обміну аскарид.

Яйця аскарид виводяться в навколишнє середовище з кишечнику людини. Вони повинні потрапити до вологого ґрунту. Для їх розвитку необхідна певна температура (12˚С і вище), вологість, доступ кисню. У середині яйця формується личинка (при сприятливих умовах — через 2-3 тижні можуть стати заразними (патогенними) для людини). До організму хазяїна потрапляють із немитими овочами, ягодами, фруктами, брудною водою (наприклад зі ставків або забруднених річок), через забруднені ґрунтом руки. У кишечнику личинки виходять та іммігрують — проникають до дрібних кровоносних судин, потрапляють до печінки, звідти — до серця, з серця через легеневу артерію — до легень, потім до повітроносних шляхів, до глотки і заковтуються знов у кишечник, де стають статевозрілими. У легенях личинки кілька разів линяють, а також руйнують стінки альвеол, легеневих капілярів, у дрібних кровоносних судинах — їхні стінки, а в інших органах — тканини цих органів. Час міграції личинок аскариди по організму людини триває близько 2,5 місяців.

Клінічні прояви і профілактика[ред.ред. код]

Джерелом аскариди людської є хворі люди. Хвора людина часто нічого не відчуває, іноді може бути гострий біль у животі, розлад функцій кишечнику, порушення сну тощо. Для профілактики захворювання їх треба лікувати, не вживати в їжу немитих овочів, ягід, мити руки перед їжею.[1]

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Аскаридоз.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Вгору Roberts, Larry S.; Janovy, Jr., John (2009). Foundations of Parasitology. Eighth. McGraw-Hill. 502 р. ISBN 9780073028279. (англ.)
  • Життєві цикли гельмінтів // Медична біологія. / За редакцією В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. — Вінниця: Нова книга, 2004 ISBN 966-7890-35-Х

Література[ред.ред. код]

  • Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.).  — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. (рос.)