Люкін Валерій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Люкін
Люкін Валерій Вікторович
рос. Люкин Валерий Викторович
1987 CPA 5826.jpg
Загальна інформація
Громадянство СРСР СРСРFlag of the United States.svg США
Народження 17 грудня 1966(1966-12-17) (52 роки)
Актобе, КРСР, СРСР
Зріст 163 см
Вага 50 кг
Діти Настя Люкін
Спорт
Країна СРСР СРСРКазахстан Казахстан
Вид спорту спортивна гімнастика
Клуб «Динамо» (Алмати)
Люкін Валерій Вікторович у Вікісховищі?
Нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР
Спортивна гімнастика
Представник СРСР СРСР
Олімпійські ігри
Золото Сеул 1988 командна першість
Золото Сеул 1988 перекладина
Срібло Сеул 1988 абсолютна першість
Срібло Сеул 1988 паралельні бруси
Чемпіонат світу
Золото Роттердам 1987 командна першість
Золото Індіанаполіс 1991 командна першість
Бронза Індіанаполіс 1991 абсолютна першість
Чемпіонат Європи
Золото Москва 1987 абсолютна першість
Золото Москва 1987 вільні вправи
Золото Москва 1987 паралельні бруси
Золото Москва 1987 перекладина
Срібло Москва 1987 кільця
Бронза Москва 1987 опорний стрибок

Валерій Вікторович Люкін (рос. Вале́рий Ви́кторович Лю́кин, нар. 17 грудня 1966, Актобе, КРСР, СРСР) — видатний радянський гімнаст, дворазовий олімпійський чемпіон та дворазовий срібний призер Оліміпійських ігор 1988 року, дворазовий чемпіон світу, чотириразовий чемпіон Європи. Батько та тренер п'ятиразової призерки Олімпійських ігор 2008 року американської гімнастки Насті Люкін.

Біографія[ред. | ред. код]

Валерій розпочав займатися гімнастикою у 7 років. Згодом він переїхав до Москви, щоб приєднатися до збірної Радянського Союзу та дебютувати за неї у 1985 році.

Найуспішнішим турніром спортсмена був домашній чемпіонат Європи 1987 року, який проходив у Москві. Но ньому Люкін виграв чотири золоті медалі: у багатоборстві, вільних вправах, вправах на паралельних брусах та перекладині. Окрім цього спортсмен виграв срібну медаль у вправах на кільцях, та бронзову в опорному стрибку. Також у 1987 році гімнаст у складі збірної СРСР став чемпіоном світу в командній першості.

Наступного року Валерій Люкін на Олімпійських іграх, що відбувалися у Сеулі, спершу став олімпійським чемпіоном у складі команди, а потім розділив зі своїм співвітчизником Володимиром Артьомовим перше місце у вправах на перекладині. Артьомову він програв у змаганнях багатоборців та у вправах на паралельних брусах, здобувши лише срібні нагороди. Окрім цього спортсмен пройшов у фінал змагань на кільцях та коні, але там зайняв 4 та 5 місце відповідно.

У 1991 році вдруге став чемпіоном світу разом з командою СРСР та здобув бронзову медаль в абсолютній першості. Після розпаду Радянського Союзу став виступати за збірну Казахстану, та після невдалих виступів прийняв рішення завершити спортивну кар'єру та розпочати тренерську.

Люкін дивиться за виступом своєї доньки на різновисоких брусах на Олімпійських іграх 2008 року

Одружився з художньою гімнасткою Ганною Кочневою, разом з якою у них у 1989 році народилася донька Настя. У 1992 році прийняв рішення переїхати у Новий Орлеан, а згодом у Плейно, штат Техас, де разом із гімнастом Євгенієм Марченко відкрили олімпійську гімнастичну академію.

Спільна робота тренерів та спортсменки Карлі Паттерсон принесла збірній США у 2004 році першу золоту медаль у жіночому багатоборстві на Олімпійських іграх з 1984 року, яку тоді завоювала Мері Лу Реттон. Сам Люкін у 2005 році був уедений в «Міжнародну залу гімнастичної слави».

На наступні Олімпійські ігри Валерій готував свою доньку Настю. Саме вона принесла йому славу великого тренера. Настя стала олімпійською чемпіонкою в багатоборстві, виборола три срібні медалі (командний залік, різновисокі бруси та олода) та одну бронзову (вільні вправи) на Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні.

Серед сильних спортсменок яких виховав Люкін варто віднести Ребекку Брос, яка у 2009 та 2010 роках тричі ставала призеркою чемпіонатів світу. Однак ні їй, ні Насті не вийшло пробитися в основну команду на Олімпійські ігри у Лондоні.

16 вересня 2016 року був призначений на роботу у національну жіночу збірну США, замінивши Марту Каролі. 2 лютого 2018 року пішов у відставку, що пов'язано з сексуальним скандалом у Федерації гімнастики США.

Виступи на Олімпіадах[ред. | ред. код]

Олімпіада Дисципліна Місце
Сеул 1988 абсолютна першість 2
Сеул 1988 командна першість 1
Сеул 1988 паралельні бруси 2
Сеул 1988 перекладина 1
Сеул 1988 кільця 4
Сеул 1988 кінь 5

Посилання[ред. | ред. код]