Люк Монтаньє

Люк Монтаньє
*Luc Montagnier*
Люк Монтаньє; Luc Montagnier
фр. Luc Antoine Montagnier
Ім'я при народженні	фр. Luc Antoine Montagnier
Народився	1 серпня 1932; Шабрі, Франція
Помер	8 лютого 2022 (89 років); Неї-сюр-Сен, Франція
Поховання	Олерон
Місце проживання	Франція
Країна	Франція
Діяльність	біолог, вірусолог, дослідник, професор, молекулярний біолог
Alma mater	Паризький університет
Галузь	Вірусологія, імунологія
Заклад	Інститут Пастера
Посада	президент і Науковий керівник CNRSd
Науковий ступінь	PhD
Аспіранти, докторанти	Lisa A Chakrabartid
Членство	Французька академія наук; Європейська академія наук і мистецтв; Європейська організація молекулярної біології; Європейська академія; Буенос-Айреська Національна Академія Медициниd; Паризька медична академія; Коміте Моріс-Оденd
Відомий завдяки:	Відкриття ВІЛ, збудника СНІДу
У шлюбі з	Dorothea Ackermand
Діти (3 )	Jean-Luc Montagnierd; Francine Montagnierd; Anne-Marie Montagnierd
Нагороди	емеритура ; бронзова медаль Національного центру наукових досліджень (1963, 1964) Премія Ласкера-Дебейкі за клінічні медичні дослідженняd (1986) Міжнародна премія Фонду Гайрднера (1987) King Faisal International Prize in Medicined (1993) Європейська наукова премія Кербера (1986) Scheele Awardd (1986) Dr A.H. Heineken Prize for Medicined (1994) Національна зала слави винахідників США (2004) Премія Японії (1988) EMBO Membershipd honorary doctor of Saint Joseph Universityd (2011) Honorary doctor of the University of Bolognad (1989) почесний доктор Університету імені Бар-Іланаd (2011) почесний доктор Льєзького університетуd honorary doctor of the Aristotle University of Thessalonikid Почесний доктор Монреальського університетуd почесний доктор Університету Лаваляd honorary doctor of the University of Bucharestd почесний доктор Афінського університетуd Louis-Jeantet Prize for Medicined (1986) Warren Alpert Foundation Prized (1997) Karl Landsteiner Memorial Awardd
	Висловлювання у Вікіцитатах Люк Монтаньє у Вікісховищі

Люк Монтаньє́ (фр. Luc Montagnier; 1 серпня 1932, Шабрі, Франція — 8 лютого 2022, Неї-сюр-Сен, Франція) — французький вірусолог, кавалер ордена Почесного легіону, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 2008 року, яку він розділив з Гаральдом цур Гаузеном і Франсуазою Барре-Сінуссі. Разом з Барре-Сінуссі відкрив у 1983 році ретровірус ВІЛ, що спричинює ВІЛ-інфекцію у людини.

Біографія

Люк Монтаньє народився в місті Шабрі біля Туру в сім'ї бухгалтера. Його батько був ентузіастом науки і по вихідних займався експериментуванням в підвалі власного будинку. Монтаньє закінчив коледж Шатейеро і в 1953 році закінчив Університет Пуатьє, де отримав еквівалент бакалавра з природничих наук. Через два роки він закінчив Паризький університет із ступенем магістра. Потім працював асистентом у «Паризькому науковому факультеті» і викладав на кафедрі фізіології, де в 1960 році захистив дисертацію. У тому ж році Монтаньє отримав посаду в Національному центрі наукових досліджень (CNRS), але вирішив поїхати до Великої Британії на наукове стажування, де пропрацював три з половиною роки в Каршолтоні.

Більшість наукових робіт Монтаньє були виконані в Інституті Пастера в Парижі, саме тут його групою був відкритий вірус ВІЛ. Проте, залишається спірним питання про те, чи його група, чи група Роберта Ґалло з Національного інституту раку, США першою відкрила цей вірус. Суперечка частково стала результатом незвичайної схожості між виділеними штамами вірусу ВІЛ-1: Lai/LAV (виділений групою Монтаньє) і Lai/IIIB (виділений групою Ґалло) на фоні великої варіабельності вірусу, що з обох боків викликало підозру у використанні зразків конкуруючої лабораторії.

Коронавірусна хвороба 2019

Люк Монтаньє стверджує, що пандемія коронавірусу 2019 року була створена людиною в лабораторії і це може бути результатом спроби створити вакцину проти ВІЛ/СНІД. Його звинувачення з'явилося після того, як США розпочали перевірку того, чи прийшов вірус з лабораторії. За словами Монтаньє, "наявність елементів ВІЛ та зародків малярії в геномі коронавірусу є дуже підозрілими, і характеристики вірусу не могли виникнути природним шляхом".^[15]

Розслідування, проведені у США, фактично підтвердили точку зору Монтаньє про витік КОВІД-19 з лабораторії.^[16]^[17]

Примітки

↑ Fichier des personnes décédées mirror
d:Track:Q100324112
↑ https://www.francesoir.fr/societe-sante/hommage-au-pr-montagnier
↑ https://www.medecinesciences.org/en/articles/medsci/full_html/2008/12/medsci20082411p979/medsci20082411p979.html
↑ https://www.theses.fr/1991PA077146
↑ www.academie-sciences.fr
d:Track:Q107214467
↑ https://members.euro-acad.eu/#memberList
↑ people.embo.org
d:Track:Q108788880
↑ www.ae-info.org
d:Track:Q107213897
↑ https://acamedbai.org.ar/2017/integrantes/
↑ https://www.academie-medecine.fr/communique-commun-des-academies-de-medecine-et-de-pharmacie-sur-les-propos-de-luc-montagnier-sur-les-vaccinations/
↑ https://www.lhistoire.fr/le-comité-audin-les-intellectuels-contre-la-torture-en-algérie
↑ ^а ^б https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/nobel-laureate-luc-montagnier-dead/2022/02/10/e317c046-b6d5-11e8-94eb-3bd52dfe917b_story.html
↑ ^а ^б ^в ^г https://elpais.com/diario/2008/10/12/sociedad/1223762403_850215.html
↑ https://www.lemonde.fr/archives/article/1997/05/06/le-professeur-montagnier-va-ouvrir-un-centre-de-recherche-sur-le-sida-a-new-york_3757470_1819218.html
↑ Singh, Surendra (19 квітня 2020). Coronavirus man-made in Wuhan lab: Nobel laureate. Times of India. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
↑ Міненерго США вважає, що Covid з’явився внаслідок витоку в лабораторії – WSJ. Українська правда (укр.). Процитовано 30 квітня 2023.
↑ ФБР вважає, що, “швидше за все”, Covid-19 був створений у контрольованій владою Китаю лабораторії. LB.ua. Процитовано 30 квітня 2023.

Посилання

Помер французький вірусолог Монтаньє, який відкрив ВІЛ [Архівовано 10 лютого 2022 у Wayback Machine.]// Радіо Свобода, 10.02.2022
The discovery of the AIDS virus in 1983.
PROFILE: Luc Montagnier, Francoise Barre-Sinoussi — AIDS pioneers
Нобелевскую премию по физиологии и медицине получили немец и двое французов: за открытие вирусов, вызывающих рак и ВИЧ [Архівовано 7 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q1938536"_data-entity-id="Q100324112">Fichier_des_personnes_décédées_mirror<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q100324112]]</div>-1] Fichier des personnes décédées mirror
d:Track:Q100324112

[[https://www.francesoir.fr/societe-sante/hommage-au-pr-montagnier_https://www.francesoir.fr/societe-sante/hommage-au-pr-montagnier]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://www.francesoir.fr/societe-sante/hommage-au-pr-montagnier

[[https://www.medecinesciences.org/en/articles/medsci/full_html/2008/12/medsci20082411p979/medsci20082411p979.html_https://www.medecinesciences.org/en/articles/medsci/full_html/2008/12/medsci20082411p979/medsci20082411p979.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://www.medecinesciences.org/en/articles/medsci/full_html/2008/12/medsci20082411p979/medsci20082411p979.html

[[https://www.theses.fr/1991PA077146_https://www.theses.fr/1991PA077146]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttps://www.theses.fr/1991PA077146

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q107214467">www.academie-sciences.fr<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107214467]]</div>-5] www.academie-sciences.fr
d:Track:Q107214467

[[https://members.euro-acad.eu/#memberList_https://members.euro-acad.eu/#memberList]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-6] ttps://members.euro-acad.eu/#memberList

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q108788880">people.embo.org<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q108788880]]</div>-7] .embo.org
d:Track:Q108788880

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q107213897">www.ae-info.org<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107213897]]</div>-8] www.ae-info.org
d:Track:Q107213897

[[https://acamedbai.org.ar/2017/integrantes/_https://acamedbai.org.ar/2017/integrantes/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-9] ttps://acamedbai.org.ar/2017/integrantes/

[[https://www.academie-medecine.fr/communique-commun-des-academies-de-medecine-et-de-pharmacie-sur-les-propos-de-luc-montagnier-sur-les-vaccinations/_https://www.academie-medecine.fr/communique-commun-des-academies-de-medecine-et-de-pharmacie-sur-les-propos-de-luc-montagnier-sur-les-vaccinations/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-10] ttps://www.academie-medecine.fr/communique-commun-des-academies-de-medecine-et-de-pharmacie-sur-les-propos-de-luc-montagnier-sur-les-vaccinations/

[[https://www.lhistoire.fr/le-comité-audin-les-intellectuels-contre-la-torture-en-algérie_https://www.lhistoire.fr/le-comité-audin-les-intellectuels-contre-la-torture-en-algérie]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-11] ttps://www.lhistoire.fr/le-comité-audin-les-intellectuels-contre-la-torture-en-algérie

[[https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/nobel-laureate-luc-montagnier-dead/2022/02/10/e317c046-b6d5-11e8-94eb-3bd52dfe917b_story.html_https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/nobel-laureate-luc-montagnier-dead/2022/02/10/e317c046-b6d5-11e8-94eb-3bd52dfe917b_story.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-12] а ^б https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/nobel-laureate-luc-montagnier-dead/2022/02/10/e317c046-b6d5-11e8-94eb-3bd52dfe917b_story.html

[[https://elpais.com/diario/2008/10/12/sociedad/1223762403_850215.html_https://elpais.com/diario/2008/10/12/sociedad/1223762403_850215.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-13] а ^б ^в ^г https://elpais.com/diario/2008/10/12/sociedad/1223762403_850215.html

[[https://www.lemonde.fr/archives/article/1997/05/06/le-professeur-montagnier-va-ouvrir-un-centre-de-recherche-sur-le-sida-a-new-york_3757470_1819218.html_https://www.lemonde.fr/archives/article/1997/05/06/le-professeur-montagnier-va-ouvrir-un-centre-de-recherche-sur-le-sida-a-new-york_3757470_1819218.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-14] ttps://www.lemonde.fr/archives/article/1997/05/06/le-professeur-montagnier-va-ouvrir-un-centre-de-recherche-sur-le-sida-a-new-york_3757470_1819218.html

[15] Singh, Surendra (19 квітня 2020). Coronavirus man-made in Wuhan lab: Nobel laureate. Times of India. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 20 квітня 2020.

[16] Міненерго США вважає, що Covid з’явився внаслідок витоку в лабораторії – WSJ. Українська правда (укр.). Процитовано 30 квітня 2023.

[17] ФБР вважає, що, “швидше за все”, Covid-19 був створений у контрольованій владою Китаю лабораторії. LB.ua. Процитовано 30 квітня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[14]

[13]

[15]

[16]

[17]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Internet Movie Database · Unifrance
Генеалогія та некрополістика	Fichier des personnes décédées mirror · Find a Grave · GeneaStar · Geni.com · Roglo · The Academic Family Tree
Література та бібліографія	Babelio · Bibliothèque interuniversitaire de Santé · LibraryThing · Open Library · Архів преси XX століття
Наука	Dimensions · NobelPrize.org
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Enciclopedia Italiana · Who′s Who in France
Довідкові видання	Deutsche Biographie · Munzinger IBA · NNDB
Нормативний контроль	BanQ: 0000112390 · BLBNB: 000590080 · BNE: XX845510 · BNF: 12051097x · CiNii: DA01167690 · CONOR.BG: 50155365 · CONOR.SR: 60431113 · FAST: 235432 · Freebase: /m/03fqzp · GND: 114955921 · ICCU: LO1V028112 · ISNI: 0000000121409591 · J9U: 987007449712905171 · LCCN: n87884566 · LIBRIS: 1zcgl7rk1r9408n · NCF: ncf10232530 · NDL: 00450351 · NKC: jn19992000730 · NTA: 117587583 · NUKAT: n2016141553 · PTBNP: 147572 · PUSC: 54470 · RERO: 02-A003604754 · SELIBR: 315197 · SHARE: 526440 · SUDOC: 028736311 · VIAF: 79050791

п о р Лауреати Нобелівської премії з фізіології або медицини
1901—1925	Берінг (1901) • Росс (1902) • Фінзен (1903) • Павлов (1904) • Кох (1905) • Гольджі / Рамон-і-Кахаль (1906) • Лаверан (1907) • Мечников / Ерліх (1908) • Кохер (1909) • Коссель (1910) • Гульстранд (1911) • Каррель (1912) • Ріше (1913) • Барані (1914) • Борде (1919) • Крог (1920) • Гілл / Меєргоф (1922) • Бантинг / Джон Маклеод (1923) • Ейнтховен (1924)
1926—1950	Фібігер (1926) • Вагнер-Яурегг (1927) • Ніколь (1928) • Ейкман / Гопкінс (1929) • Ландштейнер (1930) • Варбург (1931) • Шерінгтон / Едріан (1932) • Морган (1933) • Віпл / Майнот / Мерфі (1934) • Шпеман (1935) • Дейл / Леві (1936) • Сент-Дьйорді (1937) • Гейманс (1938) • Домагк (1939) • Дам / Дойзі (1943) • Ерлангер / Гассер (1944) • Флемінг / Чейн / Флорі (1945) • Мюллер (1946) • К. Корі / Г. Корі / Усай (1947) • Мюллер (1948) • Гесс / Моніш (1949) • Кендалл / Райхштайн / Генч (1950)
1951—1975	Тейлер (1951) • Ваксман (1952) • Кребс / Ліпман (1953) • Джон Ендерс / Веллер / Роббінс (1954) • Теорель (1955) • Курнан / Форсман / Річардс (1956) • Бове (1957) • Бідл / Тейтем / Ледерберг (1958) • Очоа / Корнберг (1959) • Бернет / Медавар (1960) • Георг Бекеші (1961) • Крік / Вотсон / Вілкінс (1962) • Екклс / Годжкін / Гакслі (1963) • Блох / Лінен (1964) • Жакоб / Львов / Моно (1965) • Роус / Гаґґінс (1966) • Граніт / Гартлайн / Волд (1967) • Голлі / Корана / Ніренберг (1968) • Дельбрюк / Герші / Лурія (1969) • Кац / Ейлер / Аксельрод (1970) • Сазерленд (1971) • Едельман / Портер (1972) • Фріш / Лоренц / Тінберген (1973) • Клод / Дюв / Паладе (1974) • Балтімор / Дульбекко / Темін (1975)
1976—2000	Бламберг / Гайдашек (1976) • Гіймен / Шаллі / Ялоу (1977) • Арбер / Натанс / Сміт (1978) • Кормак / Гаунсфілд (1979) • Бенасерраф / Доссе / Снелл (1980) • Сперрі / Г'юбел / Візел (1981) • Бергстрем / Самуельсон / Вейн (1982) • Мак-Клінток (1983) • Єрне / Келер / Мільштейн (1984) • Браун / Голдштейн (1985) • Коен / Леві-Монтальчині (1986) • Тонеґава (1987) • Блек / Елайон / Гітчінгс (1988) • Бішоп / Вармус (1989) • Маррі / Томас (1990) • Неєр / Закман (1991) • Фішер / Кребс (1992) • Робертс / Шарп (1993) • Гілман / Родбелл (1994) • Льюїс / Нюсляйн-Фольгард / Вішаус (1995) • Догерті / Цинкернагель (1996) • Прузінер (1997) • Ферчготт / Ігнаро / Мурад (1998) • Блобель (1999) • Карлссон / Грінгард / Кендел (2000)
2001—2025	Гартвелл / Гант / Нерс (2001) • Бренер / Горовітц / Салстон (2002) • Лотербур / Менсфілд (2003) • Ексел / Бак (2004) • Маршалл / Воррен (2005) • Фаєр / Мелло (2006) • Капеччі / Смітіз / Еванс (2007) • Монтаньє / Барре-Сінуссі / Гаузен (2008) • Блекбурн / Грейдер / Шостак (2009) • Едвардс (2010) • Гоффман / Бетлер / Стейнман (2011) • Гердон / Яманака (2012) • Ротман / Шекман / Зюдгоф (2013) • О'Кіф / М. Мозер / Е. Мозер (2014) • Кемпбелл / Омура / Ту (2015) • Осумі (2016) • Голл / Росбаш / Янг (2017) • Еллісон / Хондзьо (2018) • Келін / Реткліфф / Семенза (2019) • Альтер / Гоутен / Райс (2020) • Джуліус / Патапутян (2021) • Паабо (2022) • Каріко / Вайсман (2023) • Амброс / Равкін (2024)