Лютеранська вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лютеранська вулиця
Київ
Лютеранська вулиця Київ 2011 01.JPG
Місцевість Липки
Район Печерський
Історичні відомості: колишні назви
Графська, Анненковська, Лютерштрассе, Енгельса
Загальні відомості
Протяжність 660 м
Координати початку 50°26′46″ пн. ш. 30°31′20″ сх. д. / 50.446306° пн. ш. 30.522472° сх. д. / 50.446306; 30.522472
Координати кінця 50°26′32″ пн. ш. 30°31′47″ сх. д. / 50.442222° пн. ш. 30.529778° сх. д. / 50.442222; 30.529778
Поштові індекси 01001, 01024
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Хрещатик»
Рух двосторонній
Покриття бруківка, асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми кірха Святої Катерини; існувала домова церква Св. Олександра Невського
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Лютеранська вулиця у Вікісховищі

Лютера́нська ву́лиця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає від Хрещатику до Шовковичної вулиці.

Прилучаються вулиці Заньковецької, Банкова та Круглоуніверситетська.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця виникла у 1830-ті роки, спочатку мала назву Гра́фська (місцевість в той час іноді мала назву Графська гора). В ті часи на Липках існувала лютеранська колонія, і в 1850-х роках на вулиці, яка отримала паралельну назву Лютеранська, було споруджено кірху. З 1864 року мала назву А́нненковська, на честь київського генерал-губернатора Миколи Анненкова, за ініціативи якого вулицю було переплановано та впорядковано, проти кияни переважно вживали стару назву.

У березні 1919 року отримала назву вулиця Е́нгельса[1][2], на честь Фрідріха Енгельса, назву підтверджено 1944 року[3]. Під час німецької окупації міста у 19421943 роках — Лютерштрассе (нім. Luther Str.)[4]. У 1992 році повернуто історичну назву — Лютеранська[5].

Значною мірою збереглася забудова кінця XIX — 1-ї третини XX століття. В нижній частині вулиці збереглося бруковане покриття дороги.

Видатні особи, пов'язані з Лютеранською вулицею[ред.ред. код]

На місці сучасних будинків № 27—31 у 30-40 роки XIX сторіччя була садиба одного з перших дослідників історії Києва, директора Першої київської гімназії Максима Берлинського. На місці сучасного будинку № 41 у 1840-х роках знаходився Перший пансіон при цій гімназії, де, зокрема, мешкали у гімназичні роки художник Микола Ге та перекладач Шекспіра Микола Гербель. На місці будинку № 3 знаходилася популярна «Варшавська кав'ярня», яку часто відвідував драматург Михайло Старицький. Вважають, що задню кімнату цієї кав'ярні, де грали в шахи, описано в оповіданні Олександра Купріна «Марабу».

У будинку № 13 жили режисер Лесь Курбас і акторка Валентина Чистякова. У будинку № 33 пройшли дитячі роки письменника Костянтина Паустовського. На будинку № 6 є меморіальна дошка Максиму Горькому, який жив тут у листопаді 1914 року, тут же зупинялася актриса М. Ф. Андрєєва під час власних гастролей у театрі «Соловцов». У будинку № 21 жили академіки АН УРСР Михайло Федоров, Костянтин Воблий, Микола Холодний, Михайло Птуха, Михайло Кравчук, Овксентій Корчак-Чепурківський, професор Петро Буйко.

На будинку № 15 знаходиться меморіальна дошка гандбольному тренеру Ігорю Турчину, який проживав у цьому будинку разом із родиною.

Будівлі, що мають історичну та архітектурну цінність[ред.ред. код]

Будинки № 3, 7/10, 8, 11, 12, 13, 15, 18, 20, 24, 25, 26, 27-29, 28, 32, 33 споруджені в 2-й половині XIX — 1-й третині XX ст.

Будинки № 15 і № 21 побудовані у стилі модерн за проектами архітектора Олександра Вербицького, будинок № 32 — за проектом архітектора Федора Олтаржевського.

Зображення[ред.ред. код]

Будинки[ред.ред. код]

Меморіальні дошки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  2. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.
  5. Розпорядження Представника Президента України у місті Києві від 11 вересня 1992 року № 1043 «Про повернення вулицям історичних назв». Архівовано з першоджерела 4 березня 2013.

Джерела[ред.ред. код]