Лютівка (Золочівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Лютівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Золочівський район
Рада/громада Лютівська сільська рада
Код КОАТУУ 6322683501
Облікова картка Лютівка 
Основні дані
Засноване 1817
Населення 631
Площа 2,818 км²
Густота населення 223,92 осіб/км²
Поштовий індекс 62230
Телефонний код +380 5764
Географічні дані
Географічні координати 50°18′46″ пн. ш. 35°48′45″ сх. д. / 50.31278° пн. ш. 35.81250° сх. д. / 50.31278; 35.81250Координати: 50°18′46″ пн. ш. 35°48′45″ сх. д. / 50.31278° пн. ш. 35.81250° сх. д. / 50.31278; 35.81250
Середня висота
над рівнем моря
192 м
Місцева влада
Адреса ради 62230, Харківська обл., Золочівський р-н, с.Лютівка, вул.Підлісянка, 2, тел. 94-2-19
Сільський голова Міхрабов Абдулкадир Магомедович
Карта
Лютівка is located in Україна
Лютівка
Лютівка
Лютівка is located in Харківська область
Лютівка
Лютівка
Золочівський район
Лютівка
Лютівка

Лю́тівка — село в Україні, в Золочівському районі Харківської області. Населення становить 631 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лютівська сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Лютівка знаходиться біля витоків річки Грайворонка, нижче за течією річки за 3 км розташоване село Широкий Яр. У селі багато загат.

Назва[ред.ред. код]

Так як село знаходилося на перетині Муравського та Сумського шляхів, якими користувалися загони кримських і ногайських татар під час грабіжницьких наскоків на Лівобережну і Слобідську Україну то це було місце люте. Грабежі і убивства прославили цей, колись дикий кут Харківської губернії.

Історія[ред.ред. код]

Точний час виникнення села невідомий. Поселення виникло, ймовірно, в кінці XVII століття в дуже зручному місці — на перетині Муравського та Сумського шляхів, біля витоку річки Козача (пізніше Грайворонка) — як хутір, який потім став великою слободою.

Адміністративно відносилося спочатку до Золочівського, потім, після ліквідації, до Богодухівського повіту Харківської губернії.

Населення слободи, власником якого був пан генерал-порутчик Іван Самойлович Хорват в 1779 році було досить великим і становило 750 «власницьких підданих» душ (ймовірно, враховувалися тільки чоловіки) .

Таким чином, Лютівка в тому році була шостим за кількістю населення населеним пунктом Золочівського повіту без самого Золочева (750 чол.), поступаючись тільки містечка Вільшана (2695), слободам Дементіївка (1176) і Лопань (868), селу Удь (973) і селищу Довжик (811).

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 59 людей[1].

Лютівська садиба[ред.ред. код]

У XVIII столітті належала знатному роду Хорватів, від садиби яких в XIX столітті збереглися господарські будівлі, флігель, мавзолей в доричному стилі в саду, церква 1765 року.

У 1809 маєток купила капітанша М. А. Жовтухіна. У 1834 році її син побудував церкву в стилі класицизму з одним з найкращих у губернії іконостасів. Потім маєток купила статс-дама Клейміхель Клеопатра Петрівна. В її будинку були цікаві інтер'єри та меблі з санкт-петербурзького будинку знаменитого історика Миколи Карамзіна (старовинний кабінет Карамзіна), куплений її чоловіком графом Миколою Клейнміхелем, колекціонером, видавцем книги «Старовинні садиби Харківської губернії».

На даний момент садиба знаходиться в напівзруйнованому стані, церква згоріла ще до революції, липова алея, що веде до будинку, практично повністю вирубана.

У 2001 році з залишків садиби житель Золочева вкрав одного з двох мармурового лева (другого жителі Лютівки сховали «від гріха подалі»). У 2004 році був зруйнований старовинний кам'яний флігель садиби.

Сьогодення[ред.ред. код]

Сьогодні Лютівська сільська рада здивує кожного гостя своїми мальовничими краєвидами, первозданною красою лісу. На території села знаходяться 6 мальовничих ставків, які є початком річки Грайворонка, яка впадає в річку Ворскла.

Відомі особистості[ред.ред. код]

В поселенні народився:

Також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Герб Харківської області Це незавершена стаття про Харківську область.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.