Перейти до вмісту

Люцерн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Люцерн

нім. Luzern Редагувати інформацію у Вікіданих

Герб Прапор
Країна  Швейцарія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кантон Люцерн
Межує з: сусідні адмінодиниці
Адлігенсвіль, Ебікон, Крієнс, Мальтерс, Ноєнкірх, Еммен, Горв, Мегген, Еннетбюрген[2], Штансштад[2] Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Номерний знак LU Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна мова німецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення
 - повне 82 620 (31 грудня 2020)
Площа
 - повна 29.11 км²
Висота
 - максимальна 1123 м
 - мінімальна 419 м
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Губернатор Беат Цюсліd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт stadtluzern.ch Редагувати інформацію у Вікіданих
Код BFS 1061

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Люцерн

Люце́рн (нім. Luzern) — місто в Швейцарії, розташоване в центрі Швейцарського плато, адміністративний центр кантону Люцерн, і виборчого округу Люцерн-Штадт[3].

Завдяки своєму розташуванню на березі Люцернського озера (нім. Vierwaldstättersee) та його витоку, річці Ройс, з видом на гори Пілатус та Рігі у Швейцарських Альпах, Люцерн здавна є популярним туристичним напрямком. Однією з визначних пам'яток міста є Капличний міст (німецька Kapellbrücke), дерев'яний міст, споруджений у XIV столітті.

Офіційною мовою Люцерна є німецька[note 1] але основною розмовною мовою є місцевий варіант алеманського швейцарсько-німецького діалекту, люцернський німецький.

Географія

[ред. | ред. код]

Люцерн розташований у місці впадання озера Фірвальдштеттськ у річку Ройс, яка тече з південного сходу на північний захід. Місто займає обидва береги річки та нижню частину озера, а його центр розташований на обох берегах річки, відразу нижче гирла. Передмістя міста піднімаються на пагорби на північний схід та південний захід і простягаються вздовж берегів річки та озера, а нещодавно приєднаний район Літтау знаходиться на північному заході.[4]

Окрім цієї суцільної міської території, муніципалітет також включає ексклав на південному березі озера Фірвальдштеттськ, що знаходиться на відстані близько 8 кілометрів і охоплює північні схили Бюргеншток. Ця частина муніципалітету повністю оточена озером та землею кантону Нідвальден. Вона не містить жодних значних населених пунктів, але вершина Бюргенштока є найвищою точкою муніципалітету.[4]

Площа муніципалітету становить 29,1 км². З цієї площі станом на 2009 рік 28,0 % використовується для сільськогосподарських цілей, а 22,3 % вкрито лісами. З решти земель 47,6 % забудовано (будівлі або дороги), а решта (2,1 %) є непродуктивною (річки, льодовики або гори).[5]

Клімат

[ред. | ред. код]

Між 1961 і 1990 роками в Люцерні було в середньому 138,1 дня дощу на рік, а середня кількість опадів становила 1171 мм. Найбільш вологим місяцем був червень, протягом якого в Люцерні випадало в середньому 153 мм опадів. Протягом цього місяця опади випадали в середньому 14,2 дня. Найсухішим місяцем року був лютий із середньою кількістю опадів 61 мм протягом 10,2 дня.[6] Клімат у цій місцевості характеризується помірними перепадами між максимальною і мінімальною температурами, а також достатньою кількістю опадів протягом року. Підтип класифікації клімату Кеппена для цього клімату — «Cfb» (морський клімат західного узбережжя/океанічний клімат).[7]

Клімат Люцерн, висота над рівнем моря 454 м, (нормальні значення за 1991–2020 роки, екстремальні значення 1927–)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 19,5 19,9 26,2 29,1 33,4 35,3 37,2 35,8 31,6 27,0 22,5 18,6
Середній максимум, °C 4,0 5,8 10,9 15,3 19,4 22,9 24,9 24,3 19,6 14,3 8,2 4,5 14,5
Середня температура, °C 1,1 1,9 6,0 9,9 14,1 17,6 19,5 18,9 14,8 10,3 5,1 1,9 10,1
Середній мінімум, °C −1,6 −1,7 1,5 4,8 9,1 12,8 14,6 14,4 10,8 6,9 2,2 −0,8 6,1
Абсолютний мінімум, °C −20,3 −26 −14,5 −7 −2 0,0 4,2 2,1 0,5 −5 −10 −19
Середня кількість сонячних годин на місяць 50,8 79,9 133,3 161,5 172,7 186,9 208,9 198,4 145,8 99,4 53,4 39,0 1530,0
Норма опадів, мм 55.8 61.3 75.4 96.5 148.7 164.5 165.5 170.0 109.2 88.2 77.9 78.4 1291.4
Днів з опадами 9,7 8,7 11,0 11,2 13,1 13,5 12,7 12,7 10,2 10,0 9,5 10,5 132,8
Днів зі снігом 2,8 3,0 1,1 0,5 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,8 2,7 10,9
Вологість повітря, % 83 78 72 68 71 72 71 75 80 84 85 85 77

Демографія

[ред. | ред. код]

Населення Люцерна (станом на 31 грудня 2021 року) становить 82 771 особи.[8] Станом на 2021 рік, 20 508 осіб, або 24,78 % населення, складали іноземні громадяни, з яких 18,22 % — з Європи, 3,63 % — з Азії, 1,85 % — з Африки та 0,97 % — з Америки.[9] За останні 10 років населення зросло на 1,2 %.

Більшість населення (станом на 2020 рік) розмовляє німецькою мовою (83,26 %), англійською мовою — 7,45 %, а також італійською (5,06 %) та сербохорватською (3,80 %), які є відповідно другою, третьою та четвертою за поширеністю рідними мовами. Далі йдуть носії португальської (2,81 %), іспанської (2,53 %), албанської (2,25 %) та французької (2,11 %) мов.[10]

Віковий розподіл населення Люцерна (станом на 2013); 12 916 осіб або 15,7 % населення віком 0–19 років. 26 381 особа або 33,8 % віком 20–39 років, а 25 863 особи або 32,1 % віком 40–64 роки. Розподіл населення по вікових групах серед людей похилого віку: 10 530 осіб або 13,1 % мають вік 65–79 років, 4208 осіб або 5,2 % мають вік 80–89 років, а 900 осіб або 1,1 % населення мають вік 90+ років.[11]

У Люцерні близько 73,6 % населення (віком від 25 до 64 років) закінчили або необов'язкову середню освіту, або додаткову вищу освіту (університет або вищу школу).

Станом на 2000 рік у місті налічувалося 30 586 домогосподарств, з яких 15 452 (або близько 50,5 %) складалися лише з однієї особи. 853 або близько 2,8 % були великими домогосподарствами, що складалися щонайменше з п'яти осіб.[12] Станом на 2000 рік у муніципалітеті було 5707 населених будівель, з яких 4050 були побудовані виключно як житлові, а 1657 — як будівлі змішаного призначення. У муніципалітеті було 1152 односімейних будинки, 348 двосімейних будинки та 2550 багатоквартирних будинків. Більшість будинків були двоповерховими (787) або триповерховими (1468). Було лише 74 одноповерхові будівлі та 1721 чотириповерхових або більше будівель.[12]

Релігія

[ред. | ред. код]

Місто виросло навколо абатства Санкт-Леодегар, заснованого в 840 році, і залишалося сильно католицьким аж до XXI століття. До 1850 року 96,9 % населення були католиками, у 1900 році — 81,9 %, а в 1950 році — все ще 72,3 %. За даними перепису 2000 року, релігійна приналежність населення Люцерна була такою: 35 682 (60 %) римо-католики, 9 227 (15,5 %) протестанти, ще 1 979 (3,33 %) представників інших християнських конфесій; 1 824 особи (3,07 % населення) мусульмани; 196 осіб (0,33 % населення) — євреї. З решти 1 073 (1,8 %) особи сповідували іншу релігію; 6 310 (10,61 %) заявили, що не належать до жодної організованої релігії; 3 205 (5,39 %) не відповіли на запитання.[12]

Економіка

[ред. | ред. код]

Станом на 2012 рік у муніципалітеті було зайнято 77 641 особа. З них 166 осіб працювали в 53 підприємствах первинного сектора економіки. У вторинному секторі було зайнято 7326 працівників у 666 окремих підприємствах. Нарешті, третинний сектор забезпечив 70 149 робочих місць у 6929 підприємствах. У 2013 році 11,0 % населення отримувало соціальну допомогу.[13] Станом на 2000 рік 51,7 % населення муніципалітету було зайнято в тій чи іншій сфері. При цьому жінки становили 47,9 % робочої сили.[12]

У Люцерні розташовані штаб-квартири низки великих швейцарських компаній, зокрема залізничної компанії AlpTransit Gotthard, Schindler Group, Chronoswiss, Emmi та Luzerner Kantonalbank. Також розташована компанія Suva, одна з найстаріших швейцарських компаній зі страхування від нещасних випадків, а також Люцернський університет, наймолодший з університетів Швейцарії. Завдяки постійній політиці зниження податків Люцерн став найсприятливішим для бізнесу кантоном Швейцарії. Станом на 2012 рік Люцерн пропонує найнижчу ставку корпоративного податку на кантональному рівні у Швейцарії.[14]

Однією з перших галузей, орієнтованих на експорт, було виробництво коси з XIV століття.[15] Люцерн імпортував залізо та сталь, а ковалі міста виробляли коси, які експортувалися до західної Швейцарії та північної Італії.[[15] Майстерні ковалів розташовувалися на околиці міста через побоювання пожеж.[15] Майстерні біля струмка Кріенбах мали молоти, що приводилися в рух водяними млинами.[15]

Крім того, Люцерн також пропонує дуже помірні ставки податку на доходи фізичних осіб. У опублікованому дослідженні податкового індексу BAK Basel Economics за 2012 рік Люцерн посів 4-те місце з податковою ставкою, яка лише на 2 % вища за ставку найвищого кантону в цьому порівнянні.[16]

Визначні місця

[ред. | ред. код]
Вид на Люцерн з мостом Капелльбрюке, вежею Вассертурм і ратушею

«Візитною карткою» Люцерна є вежа Вассертурм і міст Капелльбрюке.

Поруч із залізничним вокзалом знаходиться Центр культури та Конгресів (KKL). Сама будівля, закінчена в 1999 році французьким архітектором Жаном Нувелем, являє собою зразок сучасної архітектури та дизайну. У Центрі, на четвертому поверсі, знаходиться Кунстмузеум — Музей Мистецтва м. Люцерн. Сам Центр, площа і набережна біля нього часто є майданчиком для виставок, концертів, фестивалів.

«Лев, що помирає» (нім. Das Löwendenkmal) — робота данського скульптора Торвальдсена, належить до числа всесвітньо відомих скульптур. Цей пам'ятник був споруджений на честь солдатів швейцарської гвардії, які загинули під час штурму палацу Тюїльрі 10 серпня 1792, захищаючи життя французького короля. Марк Твен описав цей пам'ятник як «найсумнішу та найзворушливішу кам'яну статую у світі».

У Люцерні збереглася значна ділянка середньовічного муру Музеггмауер (спорудженого близько 1400 року, завдовжки 870 м) з вісьмома високими вежами. Три з них відкриті для відвідування. Годинники однієї з веж мають привілей видзвонювати кожну годину на одну хвилину раніше, ніж усі інші міські годинники. У Швейцарії зараз вже майже не залишилося міст із середньовічними мурами, і в цьому полягає ще одна відмітна риса Люцерна.

Поруч з церквою Єзуїтів розташований Лицарський палац. Спочатку ця ренесансна будівля належала ордену єзуїтів, а з 1804 року стала резиденцією міської адміністрації. Його внутрішній двір з тосканською колонадою — справжній куточок сонячної Італії.

У Люцерні розташований найбільший в Європі музей транспорту.

Спорт

[ред. | ред. код]

У місті є кілька футбольних клубів. Найуспішнішим з них є ФК «Люцерн», який грає у вищій лізі Швейцарії (Швейцарській Суперлізі). Клуб проводить домашні матчі на новому стадіоні «Свісспорарна» місткістю 16 800 глядачів.

Головною хокейною командою міста є ХК «Люцерн», який грає у Другій швейцарській лізі, четвертому дивізіоні швейцарського хокею. Свої домашні ігри вони проводять в «Айзцентрумі Люцерна», що вміщує 5000 глядачів.

У минулому Люцерн також досягав успіхів на національному рівні в чоловічому гандболі, жіночому волейболі та софтбол

Маючи давні традиції кінного спорту, Люцерн був співорганізатором CSIO Switzerland, міжнародного турніру з конкуру, доки той у 2006 році повністю не переїхав до Санкт-Галлена у 2006 році. З того часу його замінив турнір Lucerne Equestrian Masters. Також щороку, зазвичай у серпні, тут проводяться кінні перегони.

Щорічно в Люцерні на озері Ротзее проходить фінальний етап Кубка світу з веслування. У Люцерні проводилися численні чемпіонати світу з академічного веслування, включаючи перший чемпіонат світу 1962 року, а потім регати 1974, 1982 та 2001 років.

У Люцерні щорічно проводиться легкоатлетичний турнір Spitzen Leichtathletik Luzern, який приваблює спортсменів світового класу, таких як Йохан Блейк та Валері Адамс.

У місті також є можливості для занять хокеєм, фігурним катанням на ковзанах, гольфом, плаванням, баскетболом, регбі, скейтбордингом, скелелазінням та іншими видами спорту.

Люцерн приймав турнір FIVB Beach Volleyball World Tour Lucerne Open 2015 та Чемпіонат світу FIVB Beach Volleyball U21 у 2016 році.

У місті періодично проводяться міжнародні шахові турніри. Останній був проведений у 1995 році.

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Ганс Ерні — відомий живописець та графік зі Швейцарії. Уславився стінописами та кольоровими літографіями, картонами для гобеленів, керамічними творами.

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Люцерн має побратимські відносини з такими містами:[17]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Jesuit Church
    Єзуїтська церква
  • Пам'ятник Лев, що помирає (фото 1900 року)
    Пам'ятник Лев, що помирає (фото 1900 року)
  • Lucerne's Lion Monument commemorates the Swiss Guards of Louis XVI who were massacred in 1792 during the French Revolution.
    Пам'ятник Леву в Люцерні встановлений на честь швейцарських гвардійців Людовика XVI, яких було вбито в 1792 році під час Французької революції.
  • The crowded Rathausquai
    Переповнена Ратушна площа
  • Lucerne's town hall has been home to the city's government for centuries.
    Ратуша Люцерна століттями була домівкою для міської влади.
  • Château Gütsch
    Шато Гютш[en]
  • View of Lucerne from Pilatus
    Вид на Люцерн з Пілатуса

Див. також

[ред. | ред. код]

Позначки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Офіційною мовою в будь-якому муніципалітеті німецькомовної частини Швейцарії завжди є німецька мова. У цьому контексті термін «німецька» використовується як загальний термін для позначення будь-якого варіанту німецької мови. Таким чином, згідно із законом, ви можете спілкуватися з органами влади, використовуючи будь-який варіант німецької мови, в письмовій або усній формі. Однак органи влади завжди будуть використовувати швейцарську стандартну німецьку мову (також відому як швейцарський варіант стандартної німецької мови) в документах або будь-якій письмовій формі. А в усній мові це або Hochdeutsch (тобто швейцарська стандартна німецька мова або те, що конкретний мовець вважає високонімецькою), або це залежить від походження мовця, який діалектний варіант він використовує.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ а б OpenStreetMap — 2004.
  3. ↑ Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
  4. ↑ а б map.geo.admin.ch (Карта). Swiss Confederation. Процитовано 12 вересня 2018.
  5. ↑ Regional portraits – Communes: Key figures (PDF). Neuchâtel, Switzerland: Swiss Federal Statistical Office. 20 березня 2014. с. 2497—2498. Процитовано 9 лютого 2015. data from 2012
  6. ↑ Temperature and Precipitation Average Values-Table, 1961–1990 (нім.) (фр.) (італ.). Federal Office of Meteorology and Climatology – MeteoSwiss. Архів оригіналу за 27 червня 2009. Процитовано 8 травня 2009.
  7. ↑ Luzern, Switzerland Climate Classification (Weatherbase). Weatherbase. Great Falls, Virginia, USA: Canty and Associates LLC. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  8. ↑ Ausgewählte Bevölkerungskennzahlen seit 1991, Stadt Luzern. LUSTAT (нім.). Lucerne, Switzerland: Canton of Lucerne. Процитовано 21 травня 2025.
  9. ↑ Ausländische Personen nach Nationalität und Status Ende 2013 [Foreign persons by nationality and status at the end of 2013 – City of Lucerne]. LUSTAT (Official statistics) (нім.). Lucerne, Switzerland: Canton of Lucerne. 19 серпня 2014. Архів оригіналу за 23 листопада 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  10. ↑ LUSTAT Statistik Luzern. LUSTAT (Official statistics) (нім.). Lucerne, Switzerland: Canton of Lucerne. Процитовано 21 травня 2025.
  11. ↑ Ständige Wohnbevölkerung nach Altersgruppen Ende 2013 – Gemeinden Kanton Luzern – Männer und Frauen - in Prozent [Permanent resident population by age groups at the end of 2013 – Municipalities of the Canton of Lucerne – Men and women – in percent]. LUSTAT (Official statistics) (нім.). Lucerne, Switzerland: Canton of Lucerne. 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
  12. ↑ а б в г Gemeindeübersicht - LUSTAT Statistik Luzern [Municipality Overview - LUSTAT Statistics Lucerne]. LUSTAT (Official statistics) (нім.). Lucerne, Switzerland: Canton of Lucerne. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 травня 2025.
  13. ↑ Regional portraits (Official site). Neuchâtel, Switzerland: Swiss Federal Statistical Office. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 21 травня 2025.
  14. ↑ Schöchli, Hansueli (17 січня 2012). Die Steuern sind weiter gesunken [Taxes have fallen further in 2012]. Neue Zürcher Zeitung (нім.). Процитовано 20 грудня 2010.
  15. ↑ а б в г Dubler, Anne-Marie (1975). Luzerner Wirtschaftsgeschichte im Bild. Lucerne: Luzerner Kantonalbank. с. 34—36.
  16. ↑ Zwischenbericht Executive Summary (PDF). BAK Basel (нім.). Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2013. Процитовано 20 грудня 2010.
  17. ↑ а б в г д е Partnerstädte der Stadt Luzern. Stadt Luzern (нім.). Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 1 серпня 2013.
  18. ↑ Dorset Twinning Association List. The Dorset Twinning Association. Архів оригіналу за 21 червня 2012. Процитовано 1 серпня 2013.
  19. ↑ Die Partnerstädte der Landeshauptstadt Potsdam. www.potsdam.de (нім.). Архів оригіналу за 25 червня 2010. Процитовано 24 червня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]


Швейцарія Це незавершена стаття з географії Швейцарії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Люцерн&oldid=46386633