Люча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Люча
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Косівський район
Рада/громада Лючанська сільська рада
Код КОАТУУ 2623684101
Основні дані
Засноване 1438
Населення 1287
Площа 41,78 км²
Густота населення 30,8 осіб/км²
Поштовий індекс 78616
Телефонний код +380 03478
Географічні дані
Географічні координати 48°23′58″ пн. ш. 24°53′50″ сх. д. / 48.39944° пн. ш. 24.89722° сх. д. / 48.39944; 24.89722Координати: 48°23′58″ пн. ш. 24°53′50″ сх. д. / 48.39944° пн. ш. 24.89722° сх. д. / 48.39944; 24.89722
Водойми три озера в пр. Рушір під горою Пугачівка
Місцева влада
Адреса ради 78616 Івано-Франківська область, Косівський район, с.Люча , тел. 3-61-14
Карта
Люча. Карта розташування: Україна
Люча
Люча
Люча. Карта розташування: Івано-Франківська область
Люча
Люча

Лю́часело Косівського району Івано-Франківської області. Розташоване с.Люча у гірській місцевості на північно-східному вигині Карпатської дуги за 21 км від Коломиї.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про село відноситься до 4 березня 1437 року[1]. У податковому реєстрі 1515 року документується 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі[2].

Село росло разом із збільшенням попиту на сіль і деревину із навколишніх лісів. Основу господарської діяльності селян тих часів становило солеваріння та лісозаготівля. В селі діяли три криниці із соляною ропою “соровицею”. Селяни ще займались скотарством і землеробством.

В роки боротьби УПА проти совєцьких окупантів лючани брали активну участь у повстанні, багато навіть нe причeтних до УПА було вивeзeно до Сибіру, дe утримувалися в тюрмах дeсятки років, багато так і нe повeрнулися, однак серед лючан знайшлася пара продажних зрадників. Не за добре слово, либонь, «допомагали» органам держбезпеки в боротьбі проти українських повстанців Михайло Бойчук з дружиною Анастасією Шапошниковою. У їхній «гостинній» хаті завжди був під рукою принесений чекістами спецпрепарат для підсипання до їжі підпільникам. Паралізуючої отрути подружня пара для повстанців не шкодувала[3].

Сьогодення[ред. | ред. код]

Природні умови гірського рельєфу і вільне розташування садиб сприяли утворенню чисельних житлових груп, що дістали статус присілків, або кутків зі своєю окремою назвою. Сьогодні Люча має їх 23: Рушір, Нижні і Вижні Лази, Бачулець, Верх, Ґлоди, Петрятин, Баньки, Мочіра, Пістинь, Мочіри, Ґрейнарівка, Підплита, Депутат, Царина, Дуброва, Медвежа, Підкичера, Гора Підрункова, Гора Піджбирна, Долішній і Горішній Кут, Центр.

Сьогодні Люча — це сучасне гуцульське село, яке зберегло дух древніх традицій та всіляко старається підтримувати цей вогник. Основним напрямком подальшого розвитку села є туризм.

Люча надзвичайно мальовниче село. Маючи неповторні ландшафти, річки та водоспади, краєвиди гір, полів та полонин, с.Люча не поступається туристичною привабливістю своїм сусідам – всесвітньо відомим селам Шешори та Космач.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Пам'ятний знак про знесення панщини,
  • Символічна могила Борцям за Волю України,
  • Церква Вознесіння Христового,
  • Каплиця на честь Незалежності України, Каплиця Божої Матері, Біла каплиця, Червона каплиця, Каплиця На Завою, Каплиця на Долішньому Куті, Каплиця у Рушорі, Каплиця у Нижніх Лазах, Священича резиденція, Пам’ятник битви УПА з москалями, Пам’ятник воякам УПА Михайлові Лисишину та Петрові Полюку, Мала церква Св. Покрови на полонині Ґрошет.
  • Рушірський водоспад (висота падіння — 4 м).
  • Водоспад «Під Пугачівкою» (штучний, висота — 3 м).
  • Водоспад Лючі (втрачено).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.20, №170
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 173 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  3. За межею повернення

Посилання[ред. | ред. код]