Лялькарі (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лялькарі
Galaxy 195109.jpg
Жанр наукова фантастика, роман і науково-фантастичний роман
Автор Роберт Гайнлайн
Мова англійська мова
Видавництво Doubleday[d]
Виданий 1951

Лялькарі (англ. The Puppet Masters) — науково-фантастичний роман Роберта Гайнлайна, опублікований журналом Galaxy Science Fiction (вересень — листопад) 1951 року.

Роман зіграв роль у розгортанні інопланетної істерії в США, пік якої припав на 1956 рік з виходом фільму «Вторгнення викрадачів тіл». У 1994 році вийшов однойменний фільм з Дональдом Сазерлендом у головній ролі. Іншопланетне вторгнення в романі — алегорія «червоної загрози» в епоху маккартизма.

Предісторія[ред.ред. код]

Дія роману починається ​​в 2007 році. Світ пережив ядерну війну між США та СРСР (був зруйнований Вашингтон), і повернувся до стану «холодної війни». Китай та СРСР утворюють одну державу. Існують колонії землян на Місяці та Венері, яка придатна для життя.

Соціальні звичаї, що типово для Гайнлайна, стали більш ліберальними, наприклад, шлюбні контракти стали можливі на фіксований термін. Поширені променеі пістолети та приватні літаючі автомобілі.

Проте супутників зв'язку не було, і телевізійне мовлення забезпечують передавачі з невеликою площею покриття. Це має вирішальне значення для сюжету. Коли загарбники захоплюють один з цих блоків, вони ефективно контролюють всі комунікації всередині нього і можуть ізолювати своїх мешканців від зовнішнього світу, позбавляти центральний уряд будь-якого доступу до них.

Сюжет[ред.ред. код]

Влітку 2007 року біля міста Де-Мойн в Айові приземляється «літаюча тарілка». «Старий», голова секретної служби «Відділ», направляється туди зі своїми двома найкращими агентами Семом та Мері, щоб особисто розслідувати цей інцидент, оскільки попередні 6 агентів не повернулись. На місці вони знаходять тільки грубий муляж літаючої тарілки доступний для туристів, але місцеві фермери ведуть себе дивно. Незабаром виявляється, що в них на спині сидить якийсь слизняк-паразит, який контролює нервову систему жертви і маніпулює ними як ляльковод. Вони бачать, як слизняки беруть під контроль все більше людей, але не можуть переконати президента оголосити надзвичайний стан.

Сем з двома агентами повертається в Де-Мойн, щоб зафільмувати більше доказів вторгнення. Вони зазнають невдачі і рятуються втечею на своєму літаючому автомобілі. Один із агентів виявляється під контролем паразита, його зв'язують і доставляють на базу «Відділу». Там починають його вивчати, але слизняк виривається і захоплює контроль над Семом. Використовуючи Семові знання і навички, він уникає погоні.

Керований ляльководом, Сем починає сприяти зараженню багатьох інших людей, стараючить добратись до високопосадовців. «Старий» висліжує Сема, захоплює та привозить на нову базу «Відділу». Після лікування Сема змушують знову приєднати паразита для допиту останнього. Під час допиту паразит гине, але потім з Сема під гіпнозом вдається отримати інформацію про походження паразитів — ті прибули з Титана. Сем серйозно ображений на «Старого» та Мері за цей примус. Президент, особисто оголивши спину, переконує Конгрес ввести надзвичайний стан, що вимагатиме такої форми одягу від усіх громадян.

Армія готує контр-атаку на захоплені міста. Сема відправляють в Канзас-Сіті на розвідку для оцінки числа підконтрольних слизнякам людей. Сем виявляє, що майже всі жителі міста під контролем ляльководів. Відбиваючись від них, він виявляє, що їх можна знищувати, роздавлюючи голими руками. Сем повертається у Вашингтон запізно, контр-атака вже провалилась.

За час короткої відпустки, Сем та Мері встигли одружитись, а також Сем врятував Мері від слизняка, що полював на них, маніпулюючи котом.

«Старий», Сем та Мері відправляються дослідити «літаючу тарілку», що потерпіла аварію в зоні бойових дій. Всередині неї Мері пригадує час, коли вона була дитиною на Венері і слизняки підчинили собі її батьків а потім її саму.

Мері відвозять у Вашингтон і під гіпнозом дізнаються подробиці невдалої колонізації Венери слизняками. Виявляється, там всі вони загинули від «девятиденної» лихоманки, від якої у людей тепер є вакцина.

Медики доводять, що слизняки гинуть від неї в перші ж дні, що дає шанс врятувати звільнених людей, оскільки ті гинуть лише за 9 днів. Вони влаштовують пандемію, заразивши цією лихоманкою сотні мавп та причепивши їм слизняків, дають можливість їм одночасно втікти в густозаражені міста. Після отримання повідомлень від людей, що втратили своїх паразитів, туди масовано десантують медиків з вакциною.

Сем та «Старий» приєднуються до вакцинаторів в Джефферсон-Сіті, але «Старого» захоплює останній не вражений хворобою паразит. Сем опритомнює зв'язаним в автомобілі, який ляльковод «Старого» напрямляє в Юкатан, де має намір відсидітись та почати завоювання людства заново. Ляльковод починає ділитись, маючи намір захопити контроль і над Семом. Сем вмикає стартові двигуни, призначені для взльоту, і голова «Старого», раптово відкидуючись на сидіння, роздавлює слизняків. Автопілот виправляє аварійну ситуауцію та приземлює машину. Сему та «Старому» залишається чекати порятунку.

Через декілька років люди стартують експедицію на Титан для винищення ляльководів і Сем та Мері приймають в ній участь.

Головні герої[ред.ред. код]

  • Сем — справжнє ім'я Еліх'ю Нівенс. Співробітник спецслужби, класичний герой Гайнлайна: вольовий, освічений, з багатьма талантами, відданий друзям і нещадний до зрадників та ворогів.
  • Мері — справжнє ім'я Аллук'єра. Народилась на Венері в сім'ї сектантів, біженців з Землі, повністю знищених паразитами. Саме її спогади про хворобу дев'ятиденною лихоманкою дозволили знищити прибульців. Дружина Сема. Класична героїня Гайнлайна: рішуча рудоволоса жінка.
  • Старий — справжнє ім'я Ендрю Нівенс. Голова спецслужби, батько Сема. Герой, аналогічний професору Бернардо де ла Пас, Джубалу Хершоу і ін.

Посилання[ред.ред. код]