Лямблія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лямблія
Трофозоїт Giardia lamblia
Трофозоїт Giardia lamblia
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Екскавати (Excavata)
Тип: Метамонади (Metamonada)
Ряд: Diplomonadida
Родина: Hexamitidae
Рід: Giardia
Kunstler, 1882
Види

Giardia agilis
Giardia ardeae
Giardia lamblia
Giardia muris
Giardia microti
Giardia psittaci

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Giardia
EOL logo.svg EOL: 63428

Лямблія (Giardia, відомий у міжнародній медичній літературі як рід Гвардіа) — рід найпростіших, паразитів хребетних та деяких безхребетних, що налічує понад 100 видів. Вид Giardia lamblia[1] є паразитом людини, збудником лямбліозу.

Етимологія[ред. | ред. код]

Рід названо на честь французького біолога Альфреда Матьє Жіара, який описав перший вид найпростішого роду Giardia[2].

Морфологія та фізіологія[ред. | ред. код]

Вегетативна форма являє собою організм грушоподібної форми, що розділена за поздовжною віссю опорним утворенням — аксостилем. У передній частині тіла знаходяться два ядра. Протоплазма не містить вакуолей, є фібрили, що виконують опорну функцію. Мітохондрії та комплекс Гольджі відсутні, дихання анаеробне. На тупому кінці є дископодібне вдавлення — присоска, за допомогою якої лямблія прикріплюється до епітелію тонкого кишечника. Розміри паразита 10 — 20 мкм в довжину та 5 — 15 мкм у ширину. Рух здійснюється за допомогою чотирьох пар джгутиків.

У товстому кишечнику людини лямблії утворюють овальні цисти 8—12 мкм завдовжки та 3—10 мкм завширшки. Вони оточені хітиновою оболонкою та містять 2 — 4 ядра.

Резистентність[ред. | ред. код]

Вегетативні форми нестійкі у зовнішньому середовищі, а цисти можуть тривалий час зберігати життєздатність.

Патогенез та захворювання у людини[ред. | ред. код]

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Лямбліоз.

Захворювання виникає, коли цисти паразита потрапляють до організму людини. У верхніх відділах тонкого кишечнику цисти розчиняються та вегетативна клітина починає розмножуватись. При лямбліозі спостерігаються дуоденіт, ентероколіт, диспепсичні розлади (нудота, печія), зниження апетиту, астенізація.

Діагностика[ред. | ред. код]

Фекалії та дуоденальний вміст хворого досліджують методом мікроскопії. Лямблій визначають у нативних та оброблених розчином Люголя препаратах.

Лікування[ред. | ред. код]

Найбільш ефективним методом лікування лямбліозу є метронідазол і фуразолідон. Метронідазол призначають по 0,25 г 3 рази на день протягом 7 днів. Ефективним є тинідазол по 0,15 г 2 рази на день протягом 7 днів. Фуразолідон приймають по 0,1 г 4 рази на добу протягом 5 днів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У 1915 році паразит отримав свою назву на честь Вілема Душана Лямбля і французького біолога Жіара, який вперше описав вид найпростішого з роду Giardia, до якого надалі віднесли цього збудника.
  2. Ford BJ (2005). «The discovery of Giardia» (pdf). The Microscope. 53 (4): 148—153. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад/За редакцією В. П. Широбокова/Видання 2-е. Винниця: Нова книга, 2011. — 952 с. ISBN 978-966-382-325-6
  • Brian J. Ford The Discovery of Giardia MICROSCOPE Vol 53:4 (2005)- р. 147-153. (англ.)
  • В. Д. Тимаков. Микробиология. — М.: Медицина, 1973. — С. 432. (рос.)