Ляпіна Ксенія Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ляпіна Ксенія Михайлівна
Народилася 5 травня 1964(1964-05-05) (59 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Членство Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада http://liapina.at.ua/
Партія Народний фронт
Україна Народний депутат України
4-го скликання
безпартійна (НУ) 5 квітня 2005 — 25 травня 2006
5-го скликання
Народний союз «Наша Україна» (НУ) 25 травня 2006 — 8 червня 2007
6-го скликання
Народний союз «Наша Україна» (НУНС) 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
7-го скликання
безпартійна (ВО «Батьківщина») 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ляпін.

Ксе́нія Миха́йлівна Ля́піна (нар. 5 травня 1964, Київ) — український політик, народний депутат України. Заступник голови партії «За Україну!», голова Київської обласної організації (з грудня 2009). Голова Державної регуляторної служби України (з січня 2015 до жовтня 2019)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Київський політехнічний інститут (1981–1987), інженер-математик; Український християнський університет бізнесу і технологій (1994), бухгалтер-економіст; Київський національний економічний університет (2000–2002), магістр з правового регулювання економіки.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • 1987–1992 — інженер-математик ВО «Октава».
  • 1992–1997 — науковий працівник лабораторії інформаційно-обчислювальних машин Наукового центру радіаційної медицини АМНУ.
  • 1993–1998 — фінансовий директор СП «Tooles Ltd».
  • 1996–1998 — керівник аналітичної групи інформаційного центру Асоціації сприяння розвитку приватного підприємництва «Єднання».
  • 1998–2000 — координатор аналітично-експертної групи Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців України.
  • 2000–2005 — координатор проектів Інституту конкурентного суспільства.

Радник Президента України (поза штатом) (травень 2005[2] — жовтень 2006[3]).

Голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України (травень 2005 — грудень 2006).

Перший віце-президент Тендерної палати України (2005–2007).

Член Ради Народного союзу «Наша Україна» (березень 2005 — грудень 2009); член президії Ради Народного союзу «Наша Україна» (грудень 2006 — грудень 2009). Заступник голови партії «За Україну!», голова Київської обласної організації (з грудня 2009).

Автор численних публікацій з розвитку підприємництва.

Володіє англійською мовою.

Радник на громадських засадах:

Є одним із співзасновників Інституту власності і свободи.

Розпорядженням КМУ від 9 січня 2015 № 1-р призначена Головою Державної регуляторної служби України[6]. Звільнена з посади 9 жовтня 2019[7].

Виборча історія[ред. | ред. код]

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2005 до травня 2006 від Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», № 88 в списку. На час виборів: приватний підприємець (м. Київ), безпартійна. Член фракції «Наша Україна» (з квітня 2005). Член Комітету з питань промислової політики та підприємництва (червень — вересень 2005), заступник голови (з вересня 2005)[8].

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 7 в списку. На час виборів: народний депутат України, член НС «Наша Україна». Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Голова підкомітету з питань регуляторної політики і підприємництва Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з липня 2006). Склала депутатські повноваження 8 червня 2007.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 8 в списку. На час виборів: керівник аналітичної групи громадської організації «Інститут конкурентного суспільства», член НС «Наша Україна». Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з грудня 2007), член Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації (з грудня 2007).

Народний депутат України 7-го скликання з 12 грудня 2012 до 27 листопада 2014 від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», обрана в одномандатному окрузі № 216 м. Києва. Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань банкрутства, власності та інших речових прав Комітету з питань економічної політики; член Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Уряд вніс зміни до переліку 707 інвестпрограм та проектів на суму 6,9 млрд гривень [Архівовано 9 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Кабінет Міністрів України (9 жовтня 2019)
  2. ↑ Указ Президента України від 27 травня 2005 року № 858/2005 «Про призначення К. Ляпіної Радником Президента України»
  3. ↑ Указ Президента України від 9 жовтня 2006 року № 829/2006 «Про увільнення К. Ляпіної від виконання обов'язків Радника Президента України»
  4. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1810 «Про призначення Ляпіної К.М. радником Прем'єр-міністра України».
  5. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2001 року № 606 «Про звільнення від обов'язків радників Прем'єр-міністра України на громадських засадах».
  6. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 січня 2015 року № 1-р «Про призначення Ляпіної К.М. Головою Державної регуляторної служби України».
  7. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2019 року № 923-р «Про звільнення Ляпіної К.М. з посади Голови Державної регуляторної служби України».
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України від 23 червня 2005 року № 2701-IV «Про обрання народного депутата України Ляпіної К.М. членом Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва»

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ляпіна_Ксенія_Михайлівна&oldid=39459083